Червоні куплети, що виставляються протягом метушливих весняних днів, викликають у нас почуття вишуканого проведення часу, водночас несучи культурні, освітні та моральні послання.
Коли холодна зима поступово зникає, приходить тепла, яскрава весна, живлячи молоді пагони та квіти, додаючи кольору та аромату квітам, а солодкості плодам. Приходить весна, настає Місячний Новий рік, цикл часу немов обіцянка удачі.
Згідно з в'єтнамською традицією, Тет (місячний Новий рік) має особливе значення. Він знаменує кінець старого року та початок нового, сповненого хвилювання, радості та надії. Тому, залежно від свого соціального становища, люди мають свої унікальні способи осмислення та оцінки цієї значної пори року.
Витончені вчені потягують чай чи вино, милуючись красою природи. Інтелектуали розмірковують над часом, розмірковуючи над людською природою та світськими шляхами. Торговці сподіваються лише на гладкий та успішний бізнес із гарними продажами. Фермери, які проводять своє життя, працюючи в полях, не мають високих прагнень, окрім кількох простих сподівань – «сподіваючись на небо, землю, хмари / Сподіваючись на дощ, сонце, день, ніч / Сподіваючись на міцні ноги та міцну основу», почуття, увічнене в народних піснях та прислів'ях...
Усі сподівання та прагнення нового року яскраво та привабливо передаються через різні форми літератури та мистецтва. Серед них новорічні куплети, мабуть, є одним із найпридатніших літературних жанрів для вираження та розкриття почуттів і думок людей під час переходу між порами року. Таким чином, з літературного жанру, імпортованого з Китаю, через процес адаптації, творчості та розвитку, новорічні куплети стали духовним харчуванням та прекрасною культурною особливістю В'єтнаму.
У своїй книзі «Коротка історія в’єтнамської літератури» автор Дуонг Куанг Хам стверджує: Паралелізм — це практика поєднання двох рядків таким чином, щоб значення та слова в них були збалансовані. Паралелізм значення — це пошук двох збалансованих ідей та розміщення їх у двох паралельних рядках. Паралелізм слів вимагає як тонального балансу, тобто рівних тонів проти висхідних тонів і висхідних тонів проти рівних тонів, так і типу використаних слів. Паралелізм застосовується в багатьох поетичних формах, але двовірші — це літературний жанр, який повною мірою використовує цей принцип.
Двовірші – це мистецтво гри слів, що виражає людський талант, інтелект, дух та емоції. У минулому люди часто використовували двовірші, щоб випробувати один одного на дотепність. У питаннях політики чи дипломатичних відносин між країнами посланці іноді змагалися за допомогою двовіршів. Вчені та інтелектуали також писали власні новорічні двовірші, висловлюючи свої почуття з цього священного приводу, розмірковуючи про оновлення батьківщини, людський стан, радощі та печалі життя, а також передаючи цінні культурні та освітні послання.
Говорячи про оптимістичний, життєрадісний та радісний дух під час Тет (місячного Нового року), багато людей одразу ж згадують двовірш Нгуєн Конг Чу та сміються: «На тридцятий день місячного місяця борги накопичуються, виганяючи бідняка за двері / У перший день нового року, п'яний та напідпитку, вітає удачу в будинку».
Поет Хо Сюань Хыонг також вніс нотку дотепності та індивідуальності до скарбниці в'єтнамських новорічних куплетів: «У тридцяту ніч зачиніть ворота неба і землі, міцно замкніть їх, щоб король демонів не привів привидів / У перший ранок послабте засува творіння, відчиніть їх навстіж, щоб молоді жінки зустріли весну».
За свого життя президент Хо Ши Мін також склав багато прекрасних куплетів до місячного Нового року. Весна 1946 року (рік Собаки) була особливою весною, глибоко позначеною історичним значенням для революційної справи, для нашої країни та нашого народу. Це був перший Тет, перша весна незалежного В'єтнаму: «Республіканське вино, квіти рівності, святкування весни незалежності / Торти Свободи, братні ковбаски, святкування Тет демократії»...
Захоплюючись талантом та ерудицією давніх, ми будуємо мости, щоб поміркувати про куплети загалом, і про куплети Тет зокрема, в контексті сучасного життя. Спостерігаючи за сучасним життям та сучасним станом куплетів, багато хто відчуває одночасно радість і занепокоєння. Радість, тому що, незважаючи на мінливості часу та історичні злети та падіння, хоча багато традиційних культурних цінностей ризикують зникнути або вже зникли, куплети все ще зберігають своє унікальне місце. Люди все ще інвестують час і зусилля, готові витрачати гроші, щоб знайти красиві, змістовні та естетично приємні куплети, щоб повісити їх на видних і гідних місцях у своїх домівках, храмах предків чи історичних місцях... Куплети все ще живуть у потоці національної культури. Це щось цінне.
Однак, серед цієї радості, також залишалися занепокоєння та тривоги. Пан Ле Ван Бай, автор книги «В’єтнамські куплети – колекція та дослідження», поділився: «У суспільстві багато людей не до кінця розуміють куплети. У багатьох місцях виставляються гарно оформлені куплети, розфарбовані червоним та золотим кольорами, придбані за значними цінами, але люди не розуміють, що таке куплети або що передають ці куплети». Таким чином, люди більше схиляються до форми, ніж до змісту; вони розглядають куплети просто як декоративні предмети, а не через їхнє глибоке значення.
У процесі культурного обміну неминуче виникають певні занепокоєння та тривоги через переплетення та зіткнення нових і традиційних цінностей. Важливо те, як ми «відокремлюємо зерна від плевел» цих цінностей, підтримуючи дух і відповідальність за збереження та просування краси традиційної культури наших предків. Кожен куплет, написаний на червоному або рожевому папері, є лише одним із прикладів того, як краса та значення весни та Тет (в'єтнамського Нового року) поширюються та підкреслюються в потоці в'єтнамської культури.
Текст і фото: Хоанг Лінь
Джерело: https://baothanhhoa.vn/cau-doi-do-nbsp-uoc-vong-tam-tinh-xuan-277031.htm
Коментар (0)