З маленького села до світу
Зростаючи в селі Кат Лой (нині комуна Хоп Тьєн, провінція Тхань Хоа), невеликому, але мирному селі, розташованому біля підніжжя гори Нуа - Ден Нуа, Дьєн була дуже активною та грайливою дитиною, аж до того, що матері доводилося «супроводжувати» її до школи. Однак, як тільки вона сіла вчитися, Дьєн швидко засвоювала інформацію та досягла успіхів у більшості предметів. «Коли я була маленькою, я мріяла досягти успіху в літературі, щоб стати романісткою. Але пізніше я хотіла стати науковцем і працювати в NASA», - розповідала вона. Вона склала вступний іспит до 10 класу спеціалізованої школи, але через фінансові труднощі її сім'ї вирішила навчатися в сільській школі, щоб зменшити навантаження на батьків. У старших класах Дьєн все ще розривалася між наукою та літературою. На щастя, її вчитель фізики допоміг їй зробити правильний вибір. Після цього Дьєн була прийнята до університету, і вона вирішила вивчати педагогіку, щоб продовжити свою фізичну освіту.
Саме цей шлях допоміг юній Нгуєн Тхі Дьєн зробити перші кроки у своїй дослідницькій подорожі, ставши однією з перших 25 студенток Програми підвищеної фізики, пілотованої Міністерством освіти та навчання. Програму підтримував Університет Вірджинії (UVA, США), а професор Фам Куанг Хунг, відомий фізик елементарних частинок в'єтнамського походження, був координатором. Він переніс усю навчальну програму з UVA до В'єтнаму та запросив багатьох престижних професорів і вчених зі США до участі у викладанні. Через чотири роки Дьєн закінчила навчання з відзнакою, а її дисертація отримала найвищий бал серед усіх студентів. «На церемонії вручення дипломів ректор Університету Хюе надав мені пряме працевлаштування на посаду викладача в Університеті освіти Хюе. Це була велика честь, і я дуже пишаюся цим!» – розповіла вона. Незважаючи на можливості працевлаштування, які міг отримати не кожен студент, Дьєн все ж вирішила навчатися за кордоном, продовжуючи реалізовувати свою пристрасть – стати науковцем.
У серпні 2011 року вона розпочала навчання в докторантурі Університету Вірджинії під керівництвом професора Фам Куанг Хунга та професора Донала Дея. Через два роки її перевели до Національної лабораторії Томаса Джефферсона (Лабораторія Джефферсона) для підготовки до дисертації під керівництвом доктора Дугласа Хігінботама, експерта з ядерних структур та проектування детекторів. Там в'єтнамська стажерка вперше натрапила на лабораторію, розташовану на глибині 20 метрів під землею, де розміщувався гігантський детектор, що нагадував будівлю. Вона була вражена його сучасністю і подумала: «О ні! Я тут практично нічого не розумію. Я впевнена, що рано чи пізно мене виключать». Бачачи майже повну відсутність практичних навичок у своєї студентки, доктор Дуглас терпляче шукала навчальні матеріали. Відтоді вона практично «проживала» в лабораторії, самостійно навчаючись, експериментуючи та запитуючи кожного, хто стикався з труднощами. Всього за два місяці вона опанувала роботу та розробила власне обладнання для прийому сигналів та даних. Цей швидкий прогрес дуже порадував доктора Дугласа...
Вона почала інтегруватися, беручи участь у великих проектах та отримала призначення керівника незалежного проекту. З інтерна вона стала ключовою фігурою в проектах з ядерної фізики, взявши на себе роль керівника експериментальної групи, ще будучи аспіранткою…
Видатний молодий дослідник Америки.
У грудні 2018 року, у віці 30 років, Нгуєн Тхі Дьєн успішно захистила докторську дисертацію в Університеті Вірджинії. Її дослідження було зосереджено на взаємодії між нуклонами (протонами та нейтронами) на надзвичайно коротких відстанях з використанням розсіювання електронів на ядрах, багатих на нейтрони. Американська наукова спільнота визнала цю роботу важливою для з'ясування структури та механізмів утворення атомних ядер, відкриваючи нові шляхи для застосування в ядерній фізиці та астрофізиці.
Її видатна робота призвела до пропозицій роботи від багатьох американських університетів, зокрема від Массачусетського технологічного інституту (MIT), провідного світового дослідницького закладу, в якому 93 лауреати Нобелівської премії. Вона обрала MIT для свого постдокторського дослідження під керівництвом професора Ор Хена та професора Річарда Мілнера. Її секретом було «відкрите навчання, а не приховування свого невігластва». Завдяки цьому вона швидко подорослішала навіть у середовищі високого рівня навчання в MIT.
Протягом цього часу вона проводила дослідження структури легких ядер, виконуючи високоточні вимірювання для перевірки нових теоретичних моделей. «Ці вимірювання допомогли підтвердити обґрунтованість складних теоретичних моделей структури ядра, заклавши основу для дослідження важких ядер та їх застосування в багатьох технологічних галузях», – відверто сказала вона про свою спеціалізацію. Результати дослідження були опубліковані в Physical Review Letters (PRL) – одному з найпрестижніших наукових журналів світу.
За дві видатні публікації в'єтнамсько-американська лікарка була удостоєна стипендії Натана Ісгура від Лабораторії Джефферсона (частина Міністерства енергетики США) – престижної нагороди для найвидатніших молодих дослідників у Сполучених Штатах. Вона також є першою жінкою-науковцем, яка отримала цю нагороду за 25-річну історію її існування. Після цього успіху вона повернулася до Лабораторії Джефферсона та продовжила розвивати свою незалежну дослідницьку програму зі структури спіну нейтронів, а також розробляла нову техніку «поляризаційної мішені» – ключовий напрямок досліджень для Лабораторії Джефферсона в пошуку відповідей на велике питання сучасної ядерної фізики: походження спіну в матерії. Очікується, що результати цього дослідження відкриють багато наукових застосувань, включаючи ядерну медицину та високоточну променеву терапію для лікування раку.
Після низки вражаючих досягнень, у січні 2024 року її було призначено професором в Університеті Теннессі (UTK, США). Нещодавно вона отримала ще одну гарну новину, коли виграла премію DOE Career Award від Міністерства енергетики США. Ця нагорода допоможе молодій в'єтнамсько-американській професорці продовжити розвиток свого дослідницького проекту з нейтронного спіну та поляризаційних мішеней для підкорення нових висот. Найближчим часом у США буде побудовано новий прискорювач частинок, один з ключових у світі проектів з вивчення структури атомного ядра, який, як очікується, запрацює між 2030 і 2035 роками. «Я сподіваюся бути однією з перших, хто візьме участь у цьому колосальному проекті», – висловила свою надію професор Нгуєн Тхі Дьєн.
Йдучи слідами нашого вчителя.
Розповідаючи про свої плани на майбутнє, професор Нгуєн Тхі Дьєн поділилася бажанням продовжити шлях покійного професора Фам Куанг Хунга, вчителя, який зробив великий внесок у фундаментальну науку у В'єтнамі. «Я планую незабаром повернутися до В'єтнаму та разом з колегами організувати семінари та розробити короткострокові курси з ядерної фізики для молоді країни, щоб ближче ознайомитися з цією галуззю. Я підтримуватиму та надаватиму зв'язки видатним студентам, щоб вони мали можливість навчатися за кордоном на вищих рівнях та повернутися, щоб зробити свій внесок у розвиток батьківщини», – наголосила професор Нгуєн Тхі Дьєн.
Джерело: https://www.sggp.org.vn/chinh-phuc-nhung-dinh-cao-post837928.html
Коментар (0)