Перегони «черепахи та зайця»: Росія здобуває значну перевагу, залишаючи українські безпілотники у безладді.

Як це традиційно буває у війні, у російсько-українському конфлікті Москва залишається пізньою учасником «суперечливої» гонки щодо безпілотників-смертників (БПЛА).

Однак, починаючи з 2023 року, вони перетворили «сильні сторони» Києва на власні переваги на полі бою, а також розробили низку варіантів та обладнання для ефективної протидії атакам українських безпілотників-смертників.

Перегони «кролика та черепахи»

З початку бойових дій у 2022 році Україна найбільше використовує різні типи військових безпілотників, від великих, таких як Bayraktar TB2, до менших дронів-смертників, таких як Fire Scout та Phoenix Ghost. Більшість із них були поставлені США та Заходом.

Україна також започаткувала тенденцію використання невеликих дронів-смертників, таких як FPV, численні відео, записані на полі бою, демонструють їхню високу ефективність.

Однак, противником України з іншого боку поля бою є Росія, військова наддержава з потужною оборонною промисловістю. Визнаючи ефективність та потенціал безпілотних літальних апаратів, особливо дронів-смертників, Росія швидко навчилася у них та створила велику кількість ударних безпілотників, включаючи FPV, які набагато перевершують свого супротивника.

Згідно зі статистикою інформаційного агентства «Лента» , хоча середня кількість використаних російських дронів-смертників, підтверджена відео, становила близько 200-300 на місяць на початку 2023 року, ця кількість зросла до понад 1000 протягом пікового періоду наприкінці року, що у 3-5 разів більше. Тим часом кількість дронів в Україні неухильно зменшується на тлі скорочення допомоги з боку США та Заходу.

Здатність Росії виробляти величезну кількість безпілотників, незважаючи на суворі санкції, зумовлена ​​її майстерним володінням та локалізацією технологій.

Безпілотні літальні апарати не лише виробляються на заводах; багато невеликих майстерень також беруть участь у виробничому ланцюжку з уже існуючими конструкторськими платформами. Це ще більш вигідно зараз, коли Росія перевела всю свою оборонну промисловість на воєнну готовність, щоб оптимізувати ресурси та максимізувати виробництво.

Якщо розглядати лише дрони-смертники або FPV, то, судячи з зображень, опублікованих російськими ЗМІ, пластикові компоненти виготовляються за допомогою 3D-принтерів, а двигуни та схеми – у невеликих майстернях. Це пояснює, чому Росії вдалося перевершити Україну у виробництві та використанні дронів-смертників за такий короткий час.

Безпілотники-смертники відіграють дедалі важливішу роль у конфлікті між Росією та Україною (ілюстративне зображення: Skynews).

«Суперечлива» гонка озброєнь

Згідно зі звичайною схемою розвитку, якщо з'являється наступальна зброя, їй неминуче протидіє зброя, призначена для її протидії. Це закон суперечності.

Щодо безпілотників-смертників, то поряд зі збільшенням кількості та покращенням їх якості, обидві сторони – Росія та Україна – розробили контрзаходи проти них на полі бою, починаючи від простих методів, таких як створення сіток проти БПЛА, і закінчуючи звичайним «курником» на дахах танків та бронетехніки.

Використання "кольчужної броні" для захисту військової техніки було поширеним явищем протягом досить тривалого часу. У минулому їх застосовували для захисту техніки від протитанкових снарядів з кінетичною енергією.

Після початку спеціальних операцій в Україні виникли проблеми з протидією протитанковим ракетам, що запускаються зверху, таким як Javelin, NLAW, а пізніше й безпілотникам-смертникам. Різні захисні сітки були розширені, щоб закрити слабкі місця машини та обмежити пошкодження.

Висока ефективність російського безпілотника-смертника Lancet змусила Україну вжити найпростішого рішення: створити сітчастий огороджувальний елемент для захисту транспортного засобу. Основна відмінність безпілотника-смертника від протитанкової керованої ракети (ПТРК) або РПГ полягає в низькій швидкості польоту.

Хоча середня швидкість польоту ПТУР або РПГ становить близько 600-900 км/год, швидкість безпілотника-смертника рідко перевищує 150-200 км/год. Крім того, безпілотники-смертники часто виготовляються з легких матеріалів або пластику, що робить високоміцну металеву сітку досить ефективною для їх перехоплення.

«Бездротові літальні апарати (FPV) широко використовуються обома сторонами на полі бою в Україні. Це проста та ефективна зброя, здатна атакувати приховану піхоту або вражати вразливі точки в бронетехніки».

«Цей тип БПЛА характеризується високою маневреністю та точністю, особливо якщо ним керує досвідчений технік», – пояснив у розмові з Russia Today радник Російської інженерної академії Максим Кондратьєв.

Російський танк Т-80БВМ (Фото: Вікіпедія).

"Щит" Санія захищає російські танки.

Танки Т-80БВМ, що належать 9-й мотопіхотній бригаді 1-го армійського корпусу, що воюють у районі Первомайського поблизу Авдіївки, оснащені системою «Санія». Відео, опубліковані Міністерством оборони Росії, показують, що ця система встановлена ​​на даху танка для створення «оборонної парасольки», що забезпечує захист з усіх боків.

«Як я розумію, «Санія» — одна з них. За умови успішних випробувань нашій армії знадобиться велика кількість таких систем для протидії арсеналу ворожих БПЛА типу FPV», — сказав військовий експерт Юрій Кнутов.

Згідно з військовим новинним сайтом Topwar , система Saniya, розроблена компанією 3MX у Санкт-Петербурзі, призначена для захисту бронетехніки в зонах спеціальних операцій. Випробування танків проводяться з 2023 року.

Ця система створює комплексний електромагнітний щит для бойових машин, виявляючи БПЛА на відстані до 1,5 км, а також придушуючи та нейтралізуючи їх на відстані 1 км.

Система Saniya здатна автоматично сканувати навколишню територію та виявляти присутність БПЛА в зоні свого контролю. Вона може вражати не лише окремі цілі, а й атакувати роєм ворожих БПЛА.

Дальність придушення залежить від погодних умов, рельєфу місцевості та конструктивних характеристик ворожого безпілотника-смертника.

«Перед розробкою було ретельно проаналізовано використання дронів FPV. Оператор коригує БПЛА вздовж траєкторії руху апарату та, як правило, атакує задню частину, де розташований двигун. Тому «Санія» встановлюється в задній частині апарату. Однак вона забезпечує комплексний захист навколо транспортного засобу», – поділився Сергій Шандобило.

Безперечно, що в майбутньому з'являться нові типи безпілотників-смертників, здатних проникнути в «оборонну зону» Санії. Це означає, що протистояння триватиме доти, доки триватиме війна.

Джерело: https://dantri.com.vn/the-gioi/cuoc-dua-tho-va-rua-nga-tang-toc-vuot-troi-uav-ukraine-lao-dao-20240122144554079.htm