Щоб газета набула форми

Вся провина лягає на менеджера.

Менеджер ніс юридичну відповідальність за газету, виплачуючи зарплату персоналу та друкарські витрати. Якщо на газету подавала до суду або вона була переслідувана державою, менеджер мав постати перед судом. Якщо газету було засуджено, менеджер мав бути покараним, навіть ув'язненим. Тому менеджер мав підписатися під газетою своїм справжнім іменем. Газета «L'Union Indochinoise» опублікувала статтю, спрямовану проти військових в Індокитаї, і була засуджена Ханойським судом покарань до штрафу в розмірі 500 куань (в'єтнамська валюта). Засудженим був пан Буй Нгок Ай, менеджер газети. Після того, як справу було передано до Високого суду, вирок пану Аю було залишено в силі; оскільки він не міг сплатити штраф, випуск газети був призупинений, а пан Ай затриманий. Про це повідомляла газета «Trang An» у випуску 15 від 19 квітня 1935 року.

Редакція щоденної газети «Чрунг Хоа» розташовувалася за адресою: вулиця Мішн, 33, яка зараз є вулицею Ня Чунг у Ханої.

ДОКУМЕНТИ ДІНХ БА

У першій в'єтнамськомовній газеті «Gia Định báo» слово «gérant» перекладалося не як «менеджер», а як «редактор газети». У випуску 1, другого року видання «Gia Định báo», опублікованому 15 січня 1866 року, на сторінці 4 чітко зазначено: «Е. Потто, редактор газети». Для франкомовних газет менеджер мав бути громадянином Франції, як у «La Cloche Fêlée» , менеджером якої був Дежан де ла Батьє, який мав змішане французьке походження.

Головний редактор — це особа, відповідальна за статті. Деякі газети використовують термін «політичний головний редактор» (directeur politique). На першій шпальті газети «Đàn bà mới» («Нові жінки») політичним головним редактором зазначено Банг Дионг, чоловіка Тхої Ан; у « Le Peuple » цю посаду обіймає Дионг Бач Май. Деякі газети використовують термін «головний редактор». Тан Да захищався у 11-му випуску журналу «An Nam», опублікованому 1 липня 1930 року, стверджуючи, що багато газет використовують такі титули, як головний редактор, головний редактор або менеджер, «важко читачеві». Тому, починаючи з 11-го випуску, він сам виконував обов'язки «головного редактора», що в перекладі з французького слова «directeur» означає «особа, відповідальна за роботу в редакції газети, відповідальна перед урядом вище, яка підтримує порядок серед персоналу всередині компанії та взаємодіє з читачами зовні, включаючи подання статей, купівлю газет та листування».

Говорячи про роль головного редактора, Фам Цао Цунг розглядав його як престижну особу в пресі, відповідальну за організацію газети шляхом вибору редакторів та помічників авторів, а також розподілу завдань між співробітниками. Секретар редакції відповідав за статті газети. Якщо статей було достатньо, робоче навантаження секретаря зменшувалося; якщо їх бракувало, йому доводилося шукати альтернативні джерела.

Газети мають команду репортерів, які збирають інформацію та пишуть статті, а також є репортери в різних провінціях та містах, які поширюють новини. Фам Цао Кунг був колись призначений паном Нгієм Суан Хуєном представником-репортером Північного В'єтнаму у Намдіні. Газети з розділом світових новин мали перекладати новини, що надсилалися з французьких газет, або слухати радіо для перекладу; для них були «перекладачі». Ву Нгок Фан колись перекладав для «Тхук Нгієп Дан Бао» (сільськогосподарська газета).

Щоб газета дійшла до своїх читачів, друк є надзвичайно важливим. Такі газети, як «Тьєнг Дан» , не мають власних друкарень; їх часто доводиться друкувати у зовнішніх друкарнях. Друкарня несе спільну відповідальність з газетою. Остання сторінка газети містить розділ, де зазначено, яка друкарня її надрукувала, з підписами керівника газети та представника друкарні.

Вищезазначені основні компоненти, з яких складається газета, але їх не завжди достатньо. У продовженні журналу «An Nam», випуску 3, опублікованому 1 жовтня 1932 року, Тан Да розповів, що керівництво та редакційна колегія складалися лише з двох осіб: його самого та його секретаря Нгуєн Тронг Хопа, який контролював бухгалтерський облік, друкував статті та збирав передплату на газети.

Тан Да Нгуєн Кхак Х'єу оголосив себе головним редактором у статті «Шановне звернення до шановних читачів» у журналі An Nam, випуск 11.

ДОКУМЕНТИ ДІНХ БА

Різниця полягає у «фасаді».

В епоху, коли журналістика була життям, що передавалося з рук у рот, значною мірою самостійною, організаційна структура газет була спрощена. Сценарій редакції описаний у творі «Професія журналіста»: «На темному, слабо освітленому горищі площею близько десяти квадратних метрів стояли паралельно один одному два письмові столи, чотири хисткі ротангові стільці, заплямовані чорною пліснявою, та маленький столик у кутку для працівника, який оброблював газети! Це був сцена нашої редакції».

Редакція – штаб-квартира газети – це її обличчя. На першій шпальті газети «Trung Hoa Daily», випуск 853, датований 18 січня 1930 року, штаб-квартира газети була зображена з фотографією та підписом: «Сторона, що виходить на вулицю, – це фасад книгарні газети, яка незабаром відкриється. Майстерня та друкарня розташовані за книгарнею, на першому поверсі. Нагорі є дві кімнати: кабінет директора, друкарня, редакція та адміністративний офіс». Штаб-квартира газети «Tieng Dan» також виглядала вражаюче, оскільки вона служила штаб-квартирою компанії «Huynh Thuc Khang».

Газети зі значними ресурсами, особливо щоденні газети, зазвичай мають великі, гарні та просторі офіси. Фам Цао Кунг згадував офіс газети «Тін Мой» – «масивну, нещодавно збудовану будівлю, розташовану на розі вулиць Ханг Бонг Дем та Ня Тхуонг Фу Доан». У цій будівлі розташовувалися кабінет директора, кабінет адміністративного директора, редакційні приміщення, кабінет відділу розповсюдження та реклами, а також кімната для проявлення та друку фотографій, кімната для виготовлення друкарських форм, кімната для набору тексту, кімната для набору тексту та навіть друкарня на першому поверсі…

Деякі газети мали обмежені фінансові ресурси, що вимагало від них оренди приміщень і навіть частої зміни місця розташування. Журнал «Ан Нам» іноді мав свій офіс у Ханої, іноді в Намдіні. Хо Хыу Туонг, редактор журналу «Тханг Муой» , описав свою редакцію у своїх мемуарах «41 рік журналістики» так: «Це була солом'яна хатина, побудована на березі каналу Кау Чонг, яку здавали в оренду за дві срібні монети на місяць». Редакція газети «Віт Дык » була крихітним, задушливим горищем, і там були присутні лише Фунг Бао Тхач та Ву Банг, згідно з його мемуарами «Сорок років «брехні»». Номер 17 на вулиці Ханг Кхоай у Ханої був редакцією газети «Дой Мой» – гучна назва, але насправді це було лише тісне горище... Деякі газети, такі як «Тьєнг Чуонг Сом» («Ранковий дзвін» ), мали свою редакцію всередині пагоди Ба Да в Ханої. (продовження буде)

Посилання на джерело: https://thanhnien.vn/to-bao-thuo-xua-de-mot-to-bao-thanh-hinh-185230613125810202.htm