Унікальна команда з веслування Ха Куанг Бак

Заснована майже 30 років тому, традиційна оперна трупа Ха Куанг Бак (район Дьєн Бан Донг) продовжує традиції в'єтнамської опери та сприяє поширенню краси культури та духовності серед громади провінції Куанг Нам.

Жіноча команда з веслування виступає на фестивалі риболовлі в районі Дьєн Бан Донг. Фото: VINH LOC

Жіночий колектив з традиційних танців

Команда з веслування Ха Куанг Бак зазвичай складається з 13-15 учасників; окрім головного лідера, помічника лідера та керманича (який співає та координує), усі веслярі (танцюристи) – жінки.

Пан Данг Хунг Туї (нар. 1946), колишній капітан трупи народної опери Ба Трао в районі Ха Куанг Бак, згадує перші дні її заснування. Приблизно у 2000 році, коли традиційний оперний рух втратив популярність і поступово розпався, пан Туї та кілька інших заснували сільську трупу народної опери Ба Трао. Після багатьох років труднощів із пошуком чоловічих виконавців-«трао», у 2010 році пан Туї закликав жінок села приєднатися до співу народної опери Ба Трао.

Окрім співу та танців на щорічних рибальських фестивалях та церемоніях у сільських храмах, основною діяльністю традиційного веслувального гурту Ха Куанг Бак є виступи на похоронах та поминальних службах. Залежно від нагоди, трупа має пісні та мелодії, що підходять для похорону, такі як пісні для померлих, пісні для церемоній у сільських храмах та пісні для рибальських молитов, що супроводжуються рухами веслування. Більшість текстів пісень написав пан Данг Хунг Тхуй на основі стародавніх мелодій, адаптованих до нового контексту. Зокрема, рибальські молитовні пісні повинні мати жваві мелодії, тоді як похоронні пісні є тужливими та сумними, викликаючи глибокі емоції у слухачів.

За словами пані Нго Тхі Бон, члена команди, перевагою участі жінок у традиційному в'єтнамському танці веслування на човнах є м'якість кожного руху. «Це виглядає легко, але не так просто, бо вимагає синхронізації тіла. Руки рухаються, а ноги — у ритмі, тому порівняно з чоловічими, жіночі танці веслування на човнах більш граціозні та красиві», — пояснила пані Бон.

Пані Бон є членом веслувальної трупи вже понад 20 років, і, здається, щороку супроводжує групу під час виступів на рибальських фестивалях та похоронних обрядах по всіх комунах та районах міста, від Хоакханя та Мі Кхе до Хойана, Тамк'ю та Нуй Тханя... Залежно від відстані, пані Бон та інші члени трупи отримують кілька сотень тисяч донгів за кожну поїздку, але всі задоволені.

«Насправді, я виступаю від щирого серця та пристрасті, а не для того, щоб заробляти на життя; це не принесло б багато грошей», – сказала пані Бон. У свої 57 років пані Бон все ще працює на фабриці, але щоразу, коли відбувається виступ, вона одразу просить відпустку, щоб приєднатися до танцювальної трупи.

Підвищення туризму

Спів і танці Ба Трао – це форма народного виконання, яка існує вже сотні років у багатьох прибережних районах Центрального В'єтнаму. У Данангу Ба Трао славиться своїми співами, хором та виконавськими номерами, такими як «Ам Лінх Ба Трао Ка», «Лонг Тхан Ба Трао Ка»… з переважно чоловіками.

Тому поява та існування жіночого колективу традиційного веслування на човнах Ха Куанг Бак протягом майже 30 років стало унікальною особливістю, адже традиційно спів і танці традиційного веслування на човнах вважалися чоловічою справою, і навіть у деяких духовних ритуалах жінкам не дозволялося з'являтися перед вівтарем.

За словами пані Фам Тхі Чін (нар. 1956), учасниці традиційної оперної трупи Ха Куанг Бак, перевагами жінок, окрім спритності та вправності, є також видатна статура та красиві обличчя з макіяжем. Як пан Данг Хунг Туї, так і пані Фам Тхі Чін походять з традиційної оперної трупи комуни Дьєн Дуонг (колишня). Вони були глибоко стурбовані занепадом традиційної опери та вирішили створити традиційну оперну трупу, щоб зберегти цей давній вид мистецтва своїх предків.

«Коли я обговорювала створення місцевого народного співочого ансамблю з паном Данг Хунг Туєм, я думала про це лише як про тимчасову діяльність для збереження руху та традицій нашого рідного міста, але я ніколи не очікувала, що ансамбль проіснує досі», – поділилася пані Чін. Вона приєдналася до ансамблю як головна співачка, виступаючи разом із головним вокалістом. Вона також є одним із небагатьох жіночих голосів у народних співочих ансамблях міста.

За словами представника відділу культури та соціальних справ району Дьєн Бан Донг, більшість членів традиційної народної оперної трупи наразі є людьми похилого віку, що ускладнює пошук молоді для приєднання. Щоб зберегти та розвивати потенціал народної оперної трупи Ха Куанг Бак, місцева влада пропонує організувати навчальні курси для покращення виконавських навичок та підвищення художньої якості трупи. Водночас вони пропонують розвивати трупу як туристичний продукт, який пропонуватиметься в межах та за межами місцевості.

«Ми бачили, як багато традиційних форм мистецтва, таких як байчой, танець чам та опера туонг, інтегруються в туризм. Я думаю, що спів і танці бао чао також матимуть можливості, тому місцева влада посилить свої зусилля щодо просування та впровадження цієї форми мистецтва, особливо враховуючи, що бао чао було визнано Міністерством культури, спорту та туризму Національною нематеріальною культурною спадщиною», – сказав пан Нгуєн Ван Туан, заступник начальника відділу культури та соціальних справ району Дьєн Бан Донг.

Джерело: https://baodanang.vn/doc-dao-doi-cheo-ba-trao-ha-quang-bac-3326583.html