Як змінилися читачі за останні 100 років?

Минуло століття з часу заснування газети «Тхань Ньєн» (Молодь) на чолі з лідером Нгуєном Ай Куоком, і в'єтнамська революційна журналістика пройшла багато історичних етапів. Протягом цієї подорожі читачі – ті, хто супроводжував пресу – також постійно змінювалися.

Газета «Тхань Ньєн» (Молодь), заснована 21 червня 1925 року лідером Нгуєн Ай Куоком, була першою газетою, яка започаткувала революційну пресу (архівне фото).

Від зародження революційної журналістики

Століття тому революційна в'єтнамська журналістика виникла посеред колоніального правління та гноблення. У цьому контексті преса виконувала монументальну місію: поширювати революційні ідеали, просвітлювати маси, надихати на патріотизм і боротьбу за національне визволення. Газета «Тхань Ньєн» (Молодь), заснована 21 червня 1925 року лідером Нгуєн Ай Куоком, була першою, хто започаткував цей революційний прес-рух. Її читачами на той час були патріотична молодь, робітники, фермери, студенти та інші, хто прагнув шляху до визволення від рабства.

У цей період читачі не лише отримували інформацію, а й були готові «платити ціну» за збереження та передачу цінних газет. За спогадами ветеранів-кадрів, читання газет у темряві, захованих у мішках з рисом, у кишенях піджаків або таємне передавання їх було звичайною справою. Примірник «Прапора визволення» чи «Правди» був не просто новинним повідомленням, а революційною зброєю.

Навіть у Хай Дуонгу – краї з традиціями патріотизму та революції – швидко сформувалася читацька аудиторія, глибоко пов’язана з пресою. Дореволюційні кадри розповідали, що якби хоча б одна людина вміла читати, то все село могло б «читати» газету: одні читали вголос, інші слухали, а потім обговорювали та ділилися. У той час читачі були товаришами та солдатами на одному ідеологічному фронті.

Розділи газет цього періоду були простими, але глибоко зворушливими. Читачі з нетерпінням чекали таких розділів, як «Новини революційної діяльності», «Героїчні постаті», «Уроки Радянського Союзу» та «Дзвінок дядька Хо». Статті не були вишуканими за мовою, а навпаки, були спрямовані на пробудження патріотизму та революційних ідеалів. «Тоді в усьому районі була лише одна газета малого формату, фільми показували лише раз на місяць, а трупи виконавських мистецтв виступали лише раз на кілька років. Тож, маючи газету в руках, я читав кожне слово, навіть такі деталі, як заголовок газети та місце друку», – поділився 80-річний заслужений артист і вчитель Кук Ха Лінь, згадуючи «спрагу» до інформації в той час.

Читачі змінюють епоху реформ.

Вступаючи в період опору США, національного возз'єднання, і особливо з часів періоду Дой Мой (Оновлення) (1986), в'єтнамська журналістика вступила в період бурхливого розвитку як за змістом, так і за формою. Читачі також поступово змінювалися відповідно до ритму життя та вимог нового суспільства.

Заслужений художник і педагог Кхук Ха Лінь щодня стежить за новинами та співпрацює з багатьма газетами.

Розвиток різних форм ЗМІ — друкованих видань, радіо та телебачення — розширив охоплення читачів. Такі газети, як «Нян Дан», «Куан Дой Нян Дан», «Лао Донг», «Туой Тре» та «Тхань Ньєн», поступово сформували власну читацьку аудиторію: робітників, фермерів, інтелектуалів, бізнесменів та державних службовців.

Розділи також стали різноманітнішими, адаптованими до різних груп читачів: дедалі частіше з’являються «Внески читачів» (що відображають громадську думку), «Право та життя», «Бізнес та підприємці», «Здоров’я», «Розумне споживання», «Зізнання молоді», «Експертні погляди» тощо. Кожен розділ – це «двері» для читачів до залучення до журналістики.

У Хай Дуонг, від створення «Hai Duong News» до «Hai Duong Moi», а пізніше «Hai Duong Newspaper», місцева журналістика також приєдналася до цієї тенденції. Читачі не лише отримують інформацію, а й активно надсилають листи, телефонують, пропонують пропозиції та навіть беруть участь у критичних дискусіях через онлайн-форуми. Читачі стають активними учасниками журналістського процесу. Статті, що відображають занепокоєння людей, спонукали відповідні органи влади вжити заходів.

Медійна аудиторія в цей період почала демонструвати чітку стратифікацію. Вони вимагали інформації, яка була швидкою, точною, глибокою та актуальною для реального життя. Газети, які слухали, адаптували свій стиль письма та подання, щоб «казати те, що хвилює читачів», зберегли свою читацьку аудиторію. І навпаки, газети, які вдавались до однобічної пропаганди, клішованої мови та монотонного викладу, поступово були забуті.

Завдання утримання читачів в епоху штучного інтелекту.

У 21 столітті, особливо з 2010 року, з бурхливим розвитком інтернету та соціальних мереж, в'єтнамська журналістика різко змістилася в бік цифрових платформ. Читачі вже не лише читають друковані газети, а й читають їх будь-коли та будь-де через телефони та планшети. Вони також не лише читають, а й взаємодіють, діляться інформацією, коментують і навіть стають «громадянськими журналістами» через соціальні мережі.

Молоді читачі отримують інформацію через різні канали, і вони залишатимуться там, де контент є цікавим, актуальним та відповідає їхнім потребам.

Ландшафт сучасних читачів швидко змінюється. Згідно зі статистикою Міністерства науки і технологій , у В'єтнамі наразі понад 77 мільйонів користувачів Інтернету, а десятки мільйонів читають новини через онлайн-газети, новинні додатки, YouTube, TikTok тощо. Поняття «відданого читача» стає дедалі рідкіснішим. Сьогоднішні читачі «переходять» між платформами; вони залишаються там, де контент є цікавим, актуальним і відповідає їхнім потребам.

Мейнстрімова журналістика стикається з жорсткою конкуренцією з боку нетрадиційних новинних каналів і навіть штучного інтелекту (ШІ). Поява автоматизованих інструментів генерації новин, діпфейків та спотвореного контенту в Інтернеті створює нагальну потребу для журналістики «відновити довіру» своїх читачів завдяки точності, людяності та соціальній відповідальності.

Сьогодні читачі в Хай Дуонг читають не лише друковані газети. Онлайн-газета Хай Дуонг, сторінка новин Хай Дуонг, телебачення Хай Дуонг та канали YouTube стають звичними місцями. Від пенсіонерів, які читають ранкову газету, до молоді, яка переглядає TikTok, від підприємств, які стежать за розділом «Цифрова трансформація», до фермерів, які дивляться відео про чисте виробництво, всі вони демонструють різноманітне, інтелектуальне покоління читачів, які завжди «голодні» до інновацій.

Варто зазначити, що попри технологічні зміни, фундаментальна природа читача залишається незмінною: йому потрібна правдива, зрозуміла та корисна інформація. Серії розслідувань, гуманістичні колонки та гострі критичні автори завжди матимуть своє місце. Наприклад, колонки «З інформації читачів», «Думки читачів» та «Люди запитують – відповіді уряду» газети та радіо і телебачення Хай Дуонг є яскравим свідченням трансформації між інформацією та дією.

«Преса стикається з викликом як у створенні інноваційного контенту для цифрових читачів, так і в підтримці політичної цілісності, стандартів і точності. У контексті швидкого, але легкого поширення інформації в соціальних мережах оманливим чином, масова журналістика повинна підтвердити свою роль надійного інформаційного гейтера», – поділився Ву Ван Уй, голова Асоціації журналістів провінції Хай Дуонг.

Газета «Хай Дуонг» має читацьку аудиторію серед 5 найкращих місцевих партійних газет по всій країні.

Сто років тому читачі революційних газет були готові пожертвувати собою, щоб захистити кожну газету. Вони були солдатами. П'ятдесят років тому читачі були пов'язані з газетами, щоб навчатися, довіряти та робити свій внесок у побудову нового суспільства. Вони були товаришами. Сьогодні сучасні читачі – це цифрові громадяни, водночас кмітливі та вимогливі.

Тому необхідно наголосити на важливості цифрової трансформації в журналістиці, від застосування штучного інтелекту, великих даних та мультиплатформних підходів до перепідготовки журналістів для створення контенту, актуального для часу.

ІМБИР

Джерело: https://baohaiduong.vn/doc-gia-thay-doi-ra-sao-sau-100-nam-413601.html