Під час «Тижня культурної спадщини Куангнгай », що проходив у Провінційному музеї Куангнгай, заслужений ремісник та староста села А Ве вперше покинув гори та ліси комуни Дик Нонг, принісши звуки гір до прибережного регіону, щоб виконати та передати традиційне мистецтво етнічної групи Кьє Чіенг.
Разом з багатьма іншими ремісниками села, старійшина А Вẽ вносить звуки струнних інструментів і флейт гір і лісу в ритм прибережного життя, створюючи яскравий та захопливий звуковий ландшафт, сприяючи просуванню та поширенню культурної ідентичності народу Зіачіенг серед місцевих жителів та туристів.
Старійшина А Вẽ поділився: «Після об’єднання провінції у мене з’явилося більше можливостей подорожувати до більшої кількості місць, дізнаватися про більше регіонів, зустрічатися з більшою кількістю ремісників в інших місцевостях і разом робити внесок у ширше поширення культури народу З’їачіенг».
Ремісники виконують пісню «Тань брей» (ткацтво) у музеї провінції Куангнгай. Фото: НГУЄН ТРАНГ
Видатний ремісник і сільський староста А Вẽ використовує інструмент Đoar для свого виконання. Фото: НГУЙОН ТРАНГ
У віці 80 років старий А Вẽ все ще захоплено грає на музичних інструментах, які він сам виготовив, зокрема 15 різних типів, таких як: Талу, Ђоар, Пін, Ринг, Та ле, Унг Енг Ням, Пін Пуй…
Знайомлячись з різними традиційними музичними інструментами, старий А Вẽ ретельно використовував маленький загострений залізний стрижень, щоб зробити отвори в бамбуковому стеблі, його вміле маніпулювання демонструє глибоке розуміння ремесла.
За словами старійшини А Вẽа, вибір сировини має вирішальне значення для того, щоб бамбукова або очеретяна трубка стала стандартним музичним інструментом. «Народ зячіонгів вибирає лише бамбук або очерет віком від 1 до 3 років. Занадто молодий бамбук легко в’яне, швидко псується та видає глухий, менш резонансний звук; тоді як бамбук відповідного віку видає чистий, чіткий звук з помірно порожнистою трубкою, створюючи звуки, що нагадують плин води та шелест вітру в горах», – пояснив старійшина А Вẽ.
Видатний майстер А Вẽ тримає музичний інструмент Та ліль, який він створив. Фото: НГУЙОН ТРАНГ
Видатний майстер А Вẽ знайомить відвідувачів з різними музичними інструментами. Фото: НГУЙОН ТРАНГ
Після цього бамбук сушать природним шляхом на відкритому повітрі протягом приблизно 5-6 місяців, поміщаючи його в тінисте місце, щоб уникнути сильного сонячного світла та запобігти розтріскуванню або деформації. Потім його додатково сушать на кухонній решітці та коптять приблизно рік. Цей процес забезпечує рівномірне висихання, довговічність, зменшує зараження комахами та підтримує стабільний, тривалий звук. Завдяки цьому складному та ретельному процесу виготовлення, що включає багато етапів, кожен бамбуковий інструмент може прослужити 3-4 роки.
Старійшина А Вẽ розповів, що музичні інструменти народу Зяччінг існують дуже давно, передавалися з покоління в покоління. Пізніше старійшина А Вẽ сам експериментував і створив додаткові традиційні інструменти Зяччінг. «Наприклад, старий інструмент Талу мав лише 3 отвори, але пізніше я додав Таіль із 6 отворами, щоб створити багатший звук», – поділився старійшина А Вẽ під час роботи.
Старійшина A Vẽ демонструє, як грати на інструменті Джоар. Фото: NGUYỄN TRANG
У минулому народ ґітріенг мешкав у лісі, обробляючи поля та будуючи хатини, щоб залишатися в них протягом багатьох днів. Під час перерв після роботи вони виготовляли музичні інструменти з легкодоступного бамбука та очерету, щоб розважитися та зняти втому. Поступово ці інструменти пішли за ними додому, стаючи невід'ємною частиною їхнього повсякденного життя, від посиденьок біля каміна до сільських свят.
Під мелодійний звук лютні Đoar, на якій грав літній чоловік А Вẽ, пані І Лоан (з села Đăk Răng, комуна Dục Nông) ніжно заспівала пісню «Tanh bray», що означає «ткання тканини». Повільні, зворушливі слова розповідали історію старшої сестри, яка доброзичливо навчала свою молодшу сестру ткати тканину, сприяючи її процвітанню...
Музика в житті мешканців Кьє Чіенг — це зв'язок, що об'єднує громаду. Фото: НГУЄН ТРАНГ
Як одна з етнічних меншин, що здавна проживають у західному регіоні провінції Куангнгай, народ Кьєчіенг зберіг багато унікальних культурних особливостей. Серед них народна музика є не лише джерелом розваг, а й зв'язком, що об'єднує громаду, відображаючи життя, душу та просту творчість народу протягом поколінь.
Нгуєн Транг
Джерело: https://www.sggp.org.vn/gap-go-nghe-nhan-giu-gin-nhac-cu-truyen-thong-gie-trieng-post831612.html
Коментар (0)