Збереження традицій попри виклики часу

(CLO) Розташоване приблизно за 30 км на південь від Ханоя , село Донг Куу в районі Тхуонг Тін славиться своїм традиційним ремеслом вишивання, яке існує вже кілька поколінь. Це не лише місце, де вишивають унікальні шати драконів у Ханої, але й відоме село вишивальниць завдяки костюмам медіумів, які шанують Богиню-Матері.

Вишивальному селу сотні років.

Згідно з інформацією, записаною в королівському указі, село вишиварок Донг Куу шанує пана Ле Конг Ханя, лікаря часів правління короля Ле Тан Тонга (1637), як засновника професії вишивальниці. Легенда свідчить, що після подорожі на Північ він навчився там техніки вишивання, а потім привіз її назад, щоб передати людям, зокрема мешканцям села Донг Куу.

На відміну від сусідніх сіл району, які займаються вишивкою, вишивкою прапорів, вишивкою Ао Дай,... село Донг Куу — єдине вишивальне село на Півночі, яке спеціалізується на вишиванні королівських шат для королів. Однак, щоб підтримувати ремісниче село, окрім вишивання та реставрації королівських шат, мешканці Донг Куу також виготовляють вишиті вироби для свят, особливо костюми для медіумів.

Завдяки вмілим та ретельним рукам ремісників, вироби з села Донг Куу стали відомими по всій країні.

Відомо, що десятиліття тому мешканці села Донг Куу переважно працювали в лісовому господарстві, але через низьку продуктивність життя людей все ще було важким і злиденним, тому поступово вони перейшли до традиційної вишивки. На сьогоднішній день у селі Донг Куу до 80% домогосподарств займаються вишивкою, і завдяки цьому життя людей покращилося, а економіка також розвивалася.

Побоювання щодо спадкоємності

Вишивка в селі Донг Куу має довгу історію, що охоплює сотні років, починаючи з феодального періоду, коли вишиті вироби широко використовувалися при королівському дворі та храмах. Ремесло вишивання тут передавалося з покоління в покоління, зберігалося та розвивалося з часом. Однак, окрім зусиль щодо збереження та популяризації цінності ремесла, ремісники села все ще стурбовані успадкуванням традиційних ремесел, оскільки ці цінності поступово зникають.

Зіткнувшись із занепокоєнням щодо поступового зникнення старих цінностей, пані Дам Тхі Фа, власниця швейної майстерні Doc Pha в селі Донг Куу, поділилася: «У Донг Куу вишивальний персонал зазвичай є працівниками з давнім стажем. Хоча вона працює в цій професії вже 20 років, вона бачить, що зараз не так багато людей дотримуються цієї професії, частково через дешеву робочу силу та високі професійні вимоги. Вишивання драконового халата займає близько півроку, але прибуток невеликий. Багато причин, від проблем із доходом до вимог роботи, означають, що не так багато працівників, які ретельно досліджують, професія вишивальниці також згасає та поступово втрачає свою цінність».

Вишивальниця в майстерні Doc Pha.

Відомо, що всі майстри в селі Донг Куу досвідчені, вмілі та працюють у цій професії вже давно. Вишивка драконового халата залежить від потреб сторони, яка запитує реставрацію. Для малих драконових халатів час реставрації становить 5-6 місяців, тоді як реставрація великих драконових халатів ручною вишивкою займає до року.

Вишивка здається простою та легкою, але насправді це дуже важка робота, що вимагає ретельності, терпіння та високої концентрації. Досі, хоча в сусідніх комунах є багато майстерень, які також вишивають драконячі шати, це лише машинні копії або виготовлені в дешевих обробних майстернях.

Ремісниче село Донг Куу не лише відновлює привабливі королівські шати, а й вишиває «королівські шарфи та королівські шати». Дух медіума більше не є чимось дивним для традиційних культурних цінностей, проте в селі Донг Куу шарфи та шати медіума також стикаються з багатьма труднощами. Наразі масово з'явилися майстерні з обробки, тому ремісничому селу доводиться конкурувати, що також впливає на професію.

У розмові з журналістами пані Фа сказала: «Сьогодні копіювання чи обкрадання клієнтів є надто нормальним явищем. Яку б модель ми не пропонували, люди копіюватимуть її, але ринкові товари все одно залишаються ринковими товарами. Клієнти можуть одразу сказати, які товари є які. Крім того, зараз бізнес складний, тому що нам доводиться конкурувати з іншими ремісничими селами. Зараз люди наслідують і навіть знецінюють ринок, на відміну від минулого. Поряд з розвитком технологій молодь імпортує товари для продажу, забираючи їх з інших місць».

Пані Дам Тхі Фа, власниця швейної фабрики Doc Pha у селі Донг Куу.

Розповідаючи більше про труднощі швейної майстерні Док Пха зокрема та швейних майстерень у селі Донг Куу загалом, пані Пха також зазначила, що ця професія поступово зникає. Частково тому, що молоде покоління не розуміє та не досліджує професію вишивання королівських шат, не має знань, що ведуть до реставрації королівських шат, або ж вишиванню королівських шат та шарфів бракує душі та змісту, частково тому, що зараз машини розвинені таким чином, що вони залежать від машин і не можуть покращити навички.

Пан Нгуєн Тхе Ду, власник вишивальної майстерні Ду Б'єн, а також голова Асоціації традиційної вишивки Донг Куу, розповів більше про труднощі: «На відміну від старшого покоління, молоде покоління зараз зосереджується на кількості та на прибутку, тому якість продукції низька, а товари продаються за демпінговими цінами, що суттєво впливає на цінність професії».

Зберігаючи пристрасть до професії попри виклики часу

Щоб стати відомим традиційним вишивальним селом, яким воно є сьогодні, село Донг Куу пройшло довгий шлях зусиль, наполегливо будуючи свій бренд та просуваючи творчість, успадковану з багатьох поколінь. Наразі вишивальне село Донг Куу об'єднує талановитих, відданих своїй справі майстрів, готових навчити ремеслу кожного, щоб зберегти та розвинути традиційне ремесло вишивання. Основні майстри села завжди зберігають давні техніки вишивання, зберігаючи традиційні риси в кожному стібку, не женучись за смаком чи прибутком, а також надаючи пріоритет якості над кількістю.

Село вишивки Донг Куу, район Тхуонг Тін.

Як зазначив голова Асоціації традиційної вишивки Донг Куу, пан Ду: «Наразі село вишиварок Донг Куу намагається поєднати традиції з сучасністю, щоб йти в ногу з епохою технологій та розвитку суспільства. У селі також є велика кількість швейних майстерень, які інвестували в комп’ютеризовані вишивальні машини, що частково підтримує ремісників у ручній вишивці. Застосування комп’ютеризованої технології вишивки також допомагає зробити ціни на продукцію більш відповідними до ринку та потреб покупців, оскільки ручна вишивка часто дорога, і покупцям буде важко її прийняти».

Прагнучи зберегти традиційні цінності, щоб село ремесел не зникло, вишивальне село Донг Куу також взяло на себе ініціативу зі створення Асоціації традиційної вишивки Донг Куу, і за підтримки району та комуни, воно також відкрило курси для підвищення кваліфікації молодих вишивальників. Старійшини та ремісники також організовують курси, щоб навчити молоде покоління зберігати та розвивати ремесла предків, а також відзначають річницю смерті предків щороку 12-го дня 6-го місячного місяця.

Стаття та фото: Тху Хуен, Тху Лінь

Джерело: https://www.congluan.vn/lang-theu-dong-cuu-giu-lua-truyen-thong-giua-thach-thuc-thoi-gian-post327150.html