ПАКЕТ АРОМАТІВ TET ДЛЯ ДОМУ

Звуки дуже м'які, кольори дуже насичені, а аромати унікальні для Тет (в'єтнамського Нового року).

Ринок! Тет Ринок! Тет тут!

Для мене, дитини, яка виросла на кухнях моєї мами, бабусі та тіток, Тет — це подорож назад до ароматів, звуків та смаків, які сформували мою любов до їжі та мою любов до традиційних цінностей.

Мої найцінніші спогади дитинства, мабуть, пов'язані зі святом Тет у Ханої наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років. У той час Ханой тільки починав період реформ, життя людей покращувалося, а зростання торгівлі зробило Тет справді грандіозним і процвітаючим святом, яке вже не було таким складним, як у попередній період.

Серед похмурої, сірої зимової погоди на ринку на початку вулиці починають розквітати яскраві кольори Тет (в'єтнамського Нового року). Поступово з'являються квіти персика, кумквати та інші квіти Тет. Кіоски з одягом Тет починають додавати більше кольорів, а кіоски з товарами для дому, де в кутку ринку яскраво виблискують новенькі алюмінієві каструлі та сковорідки, переповнюються покупцями та продавцями.

Сухофрукти, яких колись було мало, такі як пагони бамбука, вермішель, очищені креветки та гриби шиїтаке, тепер продаються у великій кількості. Також починають з'являтися сезонні овочі: ароматні пучки коріандру, пухкенька зріла цибуля, твердий білий шалот, кольрабі та ніжна зелена капуста... Усе це обіцяє щедре свято Тет.

З ринку дух Тет поступово поширюється на кожен куточок вулиць, потім м’яко прокрадається в кожен маленький провулок, досягаючи кухонь кожної родини.

Радісна пісня про солодощі та варення Тет

Тет (в'єтнамський Новий рік) вперше з'явився на кухні, коли моя мама почала вміло готувати різні види варення та джемів на тему Тет. Маленька кухня перетворилася на художню майстерню, де вся родина брала участь у створенні солодких та чудових смаків.

Моя мама ретельно нарізала квіти кумквата, помідори та моркву, а потім варила їх на повільному вогні, перетворюючи на ароматне, тягнуче та напівпрозоре варення.

Коли церковні дзвони дзвонили пізнім зимовим днем, ми з двоюрідними братами та сестрами тулилися навколо невеликого вогнища, вистеленого чавунними тарілками, чекаючи, поки тітка Лоан та тітка Чау насипуть хрусткі вафлі з корицею.

У селі Єн Фу будинки дядька Лана та дядька Дінь вирували в захваті від роботи: вони варили яблучне та карамбольне варення. Тоді ми, діти, каталися на велосипедах, а дорослі возили нас з міста на набережну Єн Фу, щоб збирати яблука в садах знайомих для варення. Або ж ми йшли за іншими до села Нгок Ха після обіду, щоб збирати кислу карамболу. Тим часом мої батьки також варили пташині яйця (арахісове варення) та імбирне варення. А моя бабуся, коли була жива, завжди сама робила арахісові цукерки, кунжутні цукерки та інші цукати і надсилала їх своїм онукам.

Маленька кухня була сповнена насиченого аромату карамелізованого цукру, пряного імбиру, меду та димного запаху кулінарної олії. Ми — діти тих часів — були неймовірно схвильовані та пишалися тим, що наша сім'я варила таке смачне варення, і дорослі часто давали нам кілька залишків. Це було найкраще новорічне варення у світі! Краще за гарно упаковане варення на вівтарі протягом трьох днів Тет, і навіть краще за варення з будинків наших сусідів, коли ми відвідували їх під час Тет.

Суп з рибних кульок та паростками червоної квасолі: квінтесенція свята Тет.

Традиційне ханойське свято не обходиться без «чотирьох мисок і шести тарілок». Серед них суп з рибними кульками завжди вважається мірилом домашньої майстерності та вишуканості жінки. Моя родина зазвичай називає цю страву елегантною назвою: суп з рибними кульками «Снігова квітка» з червоними квітами.

Краса цього супу полягає в його ретельному приготуванні. У давнину люди готувалися до Тет (місячного Нового року) дуже рано. Пагони бамбука, вермішель, рис і квасолю потрібно було ретельно відбирати з літа. До 15-го дня 12-го місячного місяця вони вже мали вибрати найкращу свинячу шкіру та гриби шиїтаке. Найголовніше – це частина «снігова квітка». Свинячу шкіру потрібно було зішкребти окропом, поки вона не стане дуже білою, і видалити весь жир, що прилип до шкіри. Чим чистіша вона була, тим рівномірніше шкіра потріскувала на грилі, стаючи білою, як сніжинки, і без будь-якого жирного запаху.

«Мок сон» готується з рубаної свинини, змішаної з фруктами гак та клейким рисом. Смак фруктів гак вважається суттю Тет (в'єтнамського Нового року). Тарілка супу зі свинячою шкіркою та «мок сон» з його солодкою, ніжною та жувальною текстурою та сприятливим червоним кольором часто з'являється на весільних столах у Ханої як благословення.

Одна особливо майстерна деталь цього супу, яка маловідома, — це «овочева основа». Цей термін стосується супутніх овочів, таких як кольрабі, морква та горошок, які майстерно вирізьблені та розташовані так, щоб вистилати дно миски або прикрашати верх. Овочеву основу необхідно вибирати з найсвіжіших, найяскравіших зелених овочів зимового врожаю. Гармонійне поєднання червоного кольору фрикадельок, білого кольору грибів, коричневого кольору грибів та зеленого кольору овочевої основи створює поетичне ціле, подібне до прекрасного вірша.

Традиційні в'єтнамські новорічні звичаї

Підготовка до Тет у моєму домі схожа на довге свято. З 15-го дня 12-го місячного місяця ми вибираємо інгредієнти для варення Тет, а з 23-го дня 12-го місячного місяця (день Кухонного Бога) замочуємо рис і квасолю для приготування бань чунг (традиційних рисових коржів). Це триває до перших днів нового року з усілякими коржами Тет, фруктами, салатами та пожертвуваннями.

На початку 1990-х років свято Тет почало включати нові «західні» страви, такі як шинка, або інноваційні варіації, такі як смажений мигдаль (овочі, нарізані розміром з мигдаль і смажені зі смаженим або вареним арахісом). Незважаючи на додавання нових страв, суттю свята Тет залишалася ретельна увага до деталей і шанобливість до кожного дрібного аспекту.

Найрадісніша частина Тет — це отримання великої кількості щасливих грошей, друга за радістю — це відвідування садів квітучих персиків та квіткових ринків, вбрання в гарний одяг, щоб купити квіти персика та кумкват. Але найтриваліша радість, починаючи з днів перед Тет, — це коли вся родина зайнята підготовкою та приготуванням святкових бенкетів Тет, які виглядають як витвори мистецтва. Відчуття очікування, коли дорослі закінчать підносити ладан предкам, щоб вся родина могла сісти за новорічний бенкет, — це просте, але неймовірно священне щастя.

Тепер, коли я занурююся в кухню, стаю кулінарним дослідником, багато подорожую та куштую безліч смачних страв по всьому світу , смаки в моїй пам'яті завжди залишаються на тій старій кухні. Страви, які готувала моя мама, варення, яке робила моя бабуся — це не просто їжа, а сполучна нитка між минулим і сьогоденням, закріплена в традиціях нашого старого дому.

Цього свята Тет, серед метушні сучасного життя, я прагну повернутися на свою маленьку кухню, ретельно приготувати миску супу з пролісків з червоними квітами сливи та варити на повільному вогні тепле, ароматне імбирне варення. Бо я вірю, що доки ми підтримуватимемо вогонь на кухні, цінності сім'ї та душа в'єтнамського Тет завжди житимуть, ароматні та солодкі в пам'яті майбутніх поколінь.

Джерело: https://nld.com.vn/goi-mui-tet-trong-nep-nha-19626021014580427.htm