Це останній слід, що залишився від старого рибальського села...

Вузькі провулки, маленькі вулички, старе село все ще збереглося…

Хоча вулиці та дороги мають повні назви, коли йдеться про район ліворуч від мосту через річку Хан (місто Дананг ) на східному березі, люди все ще зазвичай називають його рибальськими селами Ан Тан та Ан Дон в районі Ан Хай Бак, район Сон Тра, а не житловими кварталами чи районами. І як не дивно, незважаючи на те, що ці два села знаходяться лише за кілька десятків метрів від місць для спостереження за феєрверками та ряду висотних будівель вздовж вулиці Чан Хунг Дао, вони досі зберігають свої старі, недоторкані риси з традиційною сільською забудовою. У селах досі є громадські будинки, баньянові дерева та криниці…

Будинок родини пана Нгуєна Ван Хоа вирізняється традиційним стилем мешканців старого рибальського села.

Вихор урбанізації в Данангу майже повністю забув ці два села, залишивши після себе чарівні маленькі провулки, вузькі вулички та звивисті дороги різної висоти. Цікаво, що, незважаючи на свій спонтанний архітектурний стиль, як Ан Тан, так і Ан Дон досі зберегли багато будинків, що відображають характерні риси старих прибережних мешканців, побудованих десятиліттями чи навіть століттями тому. Неважко знайти старовинні будинки, які колись були резиденціями чотирьох поколінь, а тепер використовуються як родові резиденції.

Будинок пані Ле Тхі Куок (50 років, проживає за адресою вулиця Нгуєн Зе Лок, K10/21, село Ан Тан) ретельно та елегантно доглянутий, від старої жовтої вапняної фарби на паркані до темного, потертого часом черепичного даху в стилі інь-ян. Зайшовши всередину, ви побачите центральний вівтар, який випромінює старомодний шарм з китайськими двовіршями та стилем богослужіння, типовим для традиційних будинків у сільській місцевості. «Цей будинок був збудований моїм прадідом понад 100 років тому. Мій дід, мій батько, а тепер я живу тут, щоб піклуватися про культ предків. Оскільки я жінка, я працюю продавцем риби на ринку Хан, але попередні покоління були вправними рибалками... У цьому районі досі є багато таких будинків, і вони використовують їх як місця богослужіння», – поділилася пані Куок.

Хоча й дещо молодший за віком, будинок пана Нгуєн Ван Хоа (51 рік, проживає за адресою вулиця Тран Хунг Дао, 257/16, село Ан Дон) досі зберігає старомодний шарм 1970-х років. Від покоління його діда, через покоління його батька, до його власного, будинок зазнав лише кількох ремонтів. За кілька десятків метрів по діагоналі ліворуч від його будинку росте великий баньян, тінь якого місцеві жителі досі використовують для продажу напоїв, невеликої кількості їжі та закусок – пейзаж, що нагадує про старі часи в сільській місцевості. Поруч із баньяном розташований священний храм Ба Тхань Ха Сю, шанованої постаті для прибережних жителів протягом поколінь. У селі Ан Тан також є власний громадський будинок та святині, розташовані вздовж вулиці Нгуєн Тхе Лок.

Приблизно 100-річний будинок родини пані Ле Тхі Куок досі зберігає свій шарм старовини.

Мрія про «живий музей»

Шість років тому, після п'яти років польових робіт, обстеження та дослідження архітектури, інфраструктури та нематеріальної спадщини двох прибережних сіл Ан Тан та Ан Дон, фотограф Май Зунг запропонував ідею «Впровадження громадського мистецтва в житлові простори – збереження старих прибережних сіл Да Нанга» у чотирикутнику, утвореному чотирма вулицями Тран Хунг Дао – Нгуєн Зе Лок – Нго Куєн – Ан Дон (приблизно 5,2 гектара). Головним принципом було збереження статус-кво, категорично не знесення старих споруд та не будівництво нових.

Фотограф Май Зунг також запропонував розробити генеральний план, відремонтувати та назвати провулки для полегшення руху транспорту; інвестувати у вуличні ліхтарі, забезпечити екологічну гігієну та дренаж; створити витвори мистецтва для кожного будинку, дороги, паркану, провулку та застосувати інсталяційне мистецтво... «Подорожуючи з прибережних сіл Куангнінь до Камау , щоб створити цю фотокнигу, я помітив, що окрім збереження матеріальних архітектурних цінностей, ці два села досі зберігають свою нематеріальну культурну спадщину, таку як поклоніння, ритуали та молитви за хороший риболовецький сезон... Люди досі практикують ці традиції в їхньому первісному вигляді. Хоча люди сьогодні більше не працюють у рибній промисловості, їхні сімейні традиції та солоний дух у кожній людині залишаються. Вони будуть тими, хто зберігатиме та пропагуватиме цінності цих двох старих прибережних сіл», – зазначив фотограф Май Зунг.

Залишки стародавньої цитаделі Ан Хай сприяють багатому історичному значенню двох сіл.

Однак, за словами художника, житловий район довгий час був занедбаним і зараз перебуває у занедбаному стані, з низьким рівнем життя мешканців, навіть неорганізованою версією цивілізованого способу життя. Тому необхідно забезпечити систематичне навчання мешканців займатися громадським туризмом. Найбільша мета його проєкту — зробити внесок у збереження культурних особливостей старого рибальського села Дананг, урізноманітнити туристичні продукти міста, і тим самим покращити та підвищити рівень життя людей шляхом продажу сувенірів, сушених морепродуктів, художніх виробів, продуктів харчування , послуг проживання в сім'ях тощо.

Люди підтримують проєкт.

З 2017 року ідею пана Мі Зунга високо оцінив тодішній постійний заступник голови Народного комітету міста Дананг, пан Данг В'єт Зунг. Пан Зунг доручив Народному комітету району Сонтра координувати з автором та відповідними функціональними відділами розробку концепції та проведення опитувань для визначення ідентичності та способу життя людей у ​​двох рибальських селах з метою її розвитку. Однак до сьогодні цю ідею не реалізовано. Пан Хоанг Сон Тра, голова Народного комітету району Сонтра, сказав, що наразі він розглядає вищезгадану пропозицію.

«Я сподіваюся, що проєкт буде реалізовано таким чином, щоб іноземні туристи приїжджали до нас, бо це прибережне місто має спогади та душу. Рибальські села Ан Тан та Ан Дон досі існують там зі своїм шармом старовини та людьми з самобутнім характером прибережного регіону. Іншими словами, я хочу перетворити ці два села на «живий музей» з людьми, які живуть своїм повсякденним життям, простим, але унікальним в очах туристів», – сказав фотограф Май Дунг. Маючи відносно невеликий бюджет, він готовий співпрацювати з місцевою владою, щоб залучити соціалізовані інвестиції.

Пан Хюїнь Дінь Куок Тхієн, директор музею Дананга, також підтримує ідею перетворення Ан Тана та Ан Дона на живий музей для збереження та популяризації цінностей цих двох стародавніх рибальських сіл. Територія навколо двох рибальських сіл включає храм Ба Тхань Ха Сюй (культурна та історична реліквія міського рівня), розташований поблизу цитаделі Ан Хай. Ця цитадель, разом із цитаделлю Дьєн Хай, вважалася однією з двох ключових оборонних позицій армії династії Нгуєн під час опору французам у Данангу. У поєднанні з історичним значенням та існуючими цінностями двох стародавніх рибальських сіл, ця територія, якщо її відремонтувати та зберегти, стане привабливим туристичним місцем. «Найважливіше питання — створити простір культурної спадщини, щоб забезпечити основу для просування», — наголосив пан Тхієн.

Посилання на джерело: https://thanhnien.vn/lang-bien-xua-con-mot-chut-nay-185230619132508365.htm