Історія китайського мистецтва

Завдяки яскравим ілюстраціям 300 шедеврів та іменам 50 майстрів-художників, книга пропонує вичерпний огляд художньої та естетичної спадщини Китаю понад 5000 років історії.

Після обговорення зелено-синього пейзажного живопису ми тепер поговоримо про пейзажний живопис тушшю та живопис літераторів. В історії китайського живопису існує своєрідне явище: поети відігравали надзвичайно важливу роль. Можна сказати, що без поетів китайський живопис мав би зовсім інший вигляд.

Ван Вей, видатний поет династії Тан, також був художником, [але] можливо, не багато хто знає про його останню роль. Більшість людей не може відповісти, які саме картини він створював. Насправді, він займає дуже високе місце в історії китайського живопису, будучи засновником пейзажного живопису тушшю, а також родоначальником літературного живопису.

Ван Вей, чиє ввічливе ім'я було Вімалакірті, походив з Цічжоу провінції Тайюань (нині повіт Цічжоу провінції Шаньсі). Саме його ім'я свідчить про те, що він був побожним буддистом. Серед китайських письменників найулюбленішою буддійською постаттю був Вімалакірті. Ван Вей розділив трьох персонажів у «Вімалакірті», взявши «Вей» як своє справжнє ім'я, а «Маджі» як ввічливе ім'я.

Ван Вей склав імператорський іспит у віці 20 років. Завдяки своєму музичному таланту його було призначено Великим міністром музики, нижчим чиновником, відповідальним за музику в церемоніальних ритуалах. Пізніше, через несанкціоноване виконання театральним артистом танцю золотого лева, який був призначений лише для імператора, його було звинувачено та понижено в посаді до офіцера торговельного війська в Цзічжоу.

На 27-му році ери Кайюань Ван Вей повернувся до столиці та служив чиновником при імператорському дворі. Пізніше його підвищили до п'ятої посади міністра скарбниці, відповідального за зброю та церемоніальні регалії. Потім його перевели на посаду міністра Міністерства історії, відповідального за офіційний персонал. Хоча його офіційна кар'єра була гладкою, Ван Вей, вивчаючи дзен-буддизм, був байдужий до слави та багатства, мав мало бажань і не прагнув влади. Він дотримувався природного порядку речей, присвячуючи свою любов горам та річкам, живучи напівофіційним, напіввідлюдницьким життям. Спочатку він жив у відлюдництві в горах Чжуннань, а в старості жив у відлюдництві у Ванчуань Ланьтяні біля підніжжя гір Чжуннань. Він або грав на цитрі, декламував вірші та співав на флейті, або практикував даосизм та буддійську медитацію, повертаючись до своєї справжньої природи та гармонізуючи зі світом природи.

Але життя не залежало від волі Ван Вея. Саме тоді, коли він насолоджувався дозвіллям, у суспільстві здійнялася буря. Це було повстання, яке розпочав Ань Лушань, коли Ван Вею було 54 роки, і Ван Вей став полоненим повстанців.

Після того, як Ван Вея було захоплено, у глибині душі він бажав бути вірним підданим і не хотів підкорятися повстанцям, але не зміг протистояти погрозі Ань Лушаня і не міг битися до смерті. Одного разу він написав вірш «Сто чиновників неспокійні, прагнучи дня аудієнції» ¹ , чітко висловивши свою політичну позицію, і саме цей вірш врятував йому життя після того, як імператор Сузун придушив повстання.

Вам також може сподобатися

В'єтнамське захоплення фільмами жахів: необхідність адаптуватися до швидкого зростання.VTV.vn - Фільми жахів створюють небувалий ажіотаж у в'єтнамському прокаті. Однак Департамент кінематографії попереджає, що деякі роботи надмірно зосереджені на насильстві, похмурості та сенсаціях.

Куанг Трі розвиває туризм, спираючись на воєнні спогади.Серед залишкових шрамів війни на землі Куангчі поступово зароджується унікальна форма туризму: туризм пам'яті про війну.

Огляд місця, де в Хюе розташовувався колишній пункт польової хірургії, який, ймовірно, містив останки загиблих солдатів.Військове командування міста Хюе провело обстеження та перехресно зіставило інформацію в районі Імператорської цитаделі Хюе, де колись розташовувався польовий хірургічний пункт для допомоги в пошуку та зборі останків загиблих солдатів.

Сніжна роса Цзян Гана – Ван Вей, династія Тан. Фото: old888

В останні роки свого життя Ван Вей жив у самотності та стражданнях. «Горобці співають у покинутому селі, півні кукурікають у порожньому будинку, повертається самотність, зітхає та голосить» ² . Можливо, в цей час лише живопис міг полегшити частково смуток у його серці.

Він писав: «Старість породжує лінь у декламуванні поезії, Сьогодні і завтра старість піде слідом. Колишня професія художника все ще пов’язана з ним, Носячи ім’я вченого, він вимовляє кілька двозначних слів».

Більшість пейзажів Ван Вея, написаних тушшю, що збереглися донині, є копіями, зробленими пізнішими поколіннями. Два визначних приклади — «Цзян Гань Сюе Цзі Ту» (Сніг перестає падати в Цзян Гань) та «Чан Цзян Цзі Сюе Ту» (Сніг вкриває річку Янцзи).

----- ...

1. Уривок з поеми «Ngưng Bích Trì», переклад з посиланням у збірнику «Вибрані вірші» Ван Вея, переклад Giản Chi, Літературне видавництво, 1995.

Вам також може сподобатися

Терміново потрібно завершити проекти боротьби з повенями.Ханой визначив боротьбу з повенями як одну з найнагальніших міських проблем, яку необхідно вирішити. Наразі відповідні підрозділи прискорюють виконання будівельних робіт з боротьби з повенями в Ханої з метою забезпечення дренажу під час сезону дощів 2026 року.

Прискорити розвиток міських залізничних мереж.Одночасним початком будівництва п'яти нових міських залізничних ліній Ханой продемонстрував свою рішучість розвивати комплексну та сучасну мережу громадського транспорту, збільшуючи регіональну зв'язність і тим самим створюючи нові рушійні сили зростання, нові простори для розвитку та нові цінності для мешканців столиці.

Слідкуйте за молоддю, яка досліджує Ханой вночі.VTV.vn - З настанням ночі Ханой перетворюється на інше місце. Це також час, коли багато молодих людей обирають відчути унікальні нюанси столиці.

2. Уривок з вірша «Помста за помилки чиновників».

2. Уривок з поеми «Випадково складено, частина 6», переклад з посиланням у Вибраних віршах Ван Вея, там само.

Джерело: https://znews.vn/bi-kich-doi-nguoi-va-di-san-nghe-thuat-cua-vuong-duy-post1660556.html