Агентство AFP повідомило, що 9 вересня Африканський Союз офіційно прийняв статус постійного члена G20 на запрошення прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді. Організація, до складу якої входять 55 африканських країн, тепер має такий самий статус, як і Європейський Союз у G20.
Саміт G20 у Нью-Делі 9 вересня
Саміт G20 розпочався в Нью-Делі вранці 9 вересня і триватиме два дні. Перед тим, як виступити зі своїм вступним словом, прем'єр-міністр Моді тепло обійняв голову Африканського Союзу, нинішнього президента Коморських Островів Азалі Ассумані.
Індія запропонувала Африканський Союз як постійного члена G20, заявив прем'єр-міністр Моді, додавши, що всі члени підтримали цю пропозицію. «Зі схвалення всіх я прошу керівництво Африканського Союзу взяти на себе обов'язки постійного члена G20», – сказав Моді, вручаючи церемоніальний молоток.
Потім пан Ассумані за запрошенням міністра закордонних справ країни-господаря С. Джайшанкара зайняв місце поруч зі світовими лідерами.
Розширення G20 розглядається як велика дипломатична перемога прем'єр-міністра Моді. «Світ стикається з серйозною кризою довіри. Війна поглибила це падіння довіри. Якщо ми зможемо перемогти Covid-19, ми також зможемо перемогти цю колективну кризу довіри», – сказав прем'єр-міністр Моді.
Включення Африканського Союзу до G20 надасть континенту більший голос на міжнародній арені. Раніше єдиною африканською країною, яка була членом G20, була Південна Африка.
«Велика двадцятка» була створена після азійської фінансової кризи 1999 року для прагнення до кращого міжнародного економічного співробітництва для вирішення транскордонних криз.
У перші роки зустрічалися лише міністри економіки та фінансів, але пізніше, після фінансової кризи 2008 року, лідери всіх держав-членів вирішили зустрічатися раз на рік.
Однак цьогорічної конференції не було кілька відомих діячів, таких як президент Китаю Сі Цзіньпін та президент Росії Володимир Путін.
Індія викликала суперечки, замінивши назву «Індія» на «Бхарат» у запрошенні на саміт G20
До приєднання Африканського Союзу, G20 мала 19 членів та Європейський Союз, що представляли близько 85% світового ВВП, понад 75% світової торгівлі та близько двох третин населення світу.
Ключовими темами цього року є заклики до багатосторонніх фінансових установ надавати більше позик країнам, що розвиваються, реформа міжнародної боргової архітектури, регулювання цифрових валют та вплив геополітики на продовольчу та енергетичну безпеку.
Посилання на джерело






Коментар (0)