Деякі важливі питання

Поява ChatGPT та інших інструментів, створених штучним інтелектом, знаменує собою значний прорив у галузі розвитку штучного інтелекту. Однак на даний момент те, як ШІ вплине на відносини між країнами, залишається великою невідомістю.

Запропонований Європейським Союзом закон про штучний інтелект (ШІ) викликає значні суперечки. (Джерело: CNN)

Картина стане дещо зрозумілішою, якщо відповісти на наступні запитання.

Баланс сил

Перше питання: як штучний інтелект змінить баланс сил між країнами? Чи скоротить він розрив у силах між країнами, чи зосередить більше влади в руках кількох великих держав?

Історично склалося так, що національна міць часто вимірювалася виключно економічним потенціалом та військовою силою. У майбутньому здатність розробляти технології штучного інтелекту, а також здатність застосовувати та інтегрувати штучний інтелект у національне управління, створить значну перевагу, дозволяючи системі працювати більш гладко, ефективно та стабільно. Це, ймовірно, принесе користь провідним країнам у технологічній гонці, таким як Сполучені Штати та Китай – двом країнам, які використовують штучний інтелект для отримання стратегічних переваг у ключових сферах, таких як економіка, військова справа, дипломатія та соціальне управління.

Таким чином, ШІ, швидше за все, зосередить владу в руках кількох країн, а не розпорошить її, оскільки лише деякі з них володіють як величезними сховищами даних, так і технологічною та фінансовою інфраструктурою для безперервної роботи та ефективного оновлення систем ШІ. Переважна перевага, яку ці дві наддержави вже мають у сфері ШІ, зміцнить їхні позиції на міжнародній арені, запобігаючи зміщенню поточного порядку в бік багатополярної системи. Загалом, ШІ може збільшити розрив між країнами з передовими технологіями ШІ та рештою.

Однак, цей результат не є певним. Кілька факторів можуть вплинути на вплив ШІ на баланс сил між країнами. Одним з них є поява неочікуваних проривів у сфері ШІ в малих та середніх країнах, що ненавмисно порушує «монополію» ШІ великих країн. Другим фактором є різна швидкість впровадження та інтеграції ШІ між країнами. Менші країни можуть відставати та не створювати найсучасніші системи ШІ, але теоретично вони можуть використовувати технології ШІ ефективніше та розумніше, ніж великі країни.

Збройний конфлікт в епоху штучного інтелекту

Друге питання: як штучний інтелект змінить ймовірність та інтенсивність збройного конфлікту? Іншими словами, чи будуть конфлікти відбуватися частіше чи рідше, з більшою чи меншою кількістю жертв у світі штучного інтелекту?

Поява штучного інтелекту у військових силах створює парадокс щодо майбутніх збройних конфліктів. З одного боку, штучний інтелект може значно зменшити втрати у війні. Методи точного наведення на ціль та алгоритмічна підтримка прийняття рішень можуть призвести до більш точної форми ведення війни, ніж будь-коли раніше, мінімізуючи збитки для обох сторін.

Однак, якщо штучний інтелект зробить збройні конфлікти «дешевшими» та «чистішими», це може призвести до того, що країни все частіше будуть у них залучені. Ймовірніше буде більше війн, якщо ризик жертв для обох сторін буде значно знижено. Лідери можуть бути більш охочі використовувати військові засоби, якщо війна на основі штучного інтелекту обіцяє швидші, ефективніші та чіткіші результати.

Тим не менш, вплив ШІ на частоту та інтенсивність конфліктів буде дуже складним та багатогранним. Ризик ескалації залишається, як і потенціал для насильницької міжнародної реакції проти країн, що беруть участь у війні, керованій ШІ, без належного врахування людської оцінки та відповідальності. Крім того, реакція міжнародної спільноти через потенційні правові рамки також може регулювати рівень інтеграції ШІ у військові операції.

Вирішення глобальних проблем

Третє питання: чи може штучний інтелект суттєво допомогти людству у вирішенні глобальних проблем, таких як боротьба зі зміною клімату?

Потенціал штучного інтелекту у вирішенні глобальних проблем величезний, оскільки він може запропонувати новаторські рішення в багатьох сферах. Неперевершені можливості штучного інтелекту з обробки даних дозволяють йому синтезувати величезні обсяги інформації в різних форматах для розробки відповідних стратегій для вирішення нагальних глобальних проблем, таких як зміна клімату.

Поява ChatGPT та інших інструментів для генерації ШІ знаменує собою значний прорив у галузі розробки штучного інтелекту. (Джерело: Інтернет)

Завдяки постійному аналізу даних, ШІ може з високою точністю прогнозувати зміни навколишнього середовища, оптимізувати споживання енергії та розробляти інноваційні методи скорочення викидів вуглецю. У сфері громадського здоров'я ШІ може виступати в ролі «стіни» проти поширення хвороб та пандемій. Він може покращити швидкість і точність прогнозів, допомогти швидко контролювати спалахи, використовуючи дані громадського здоров'я, та швидко розповсюджувати вакцини в найважливіших районах.

Крім того, внесок ШІ у вирішення глобальних проблем має потенціал поширитися на міжнародну безпеку та гуманітарну допомогу. Він може допомогти контролювати зони конфліктів, прогнозувати потоки біженців та оптимізувати доставку допомоги до найбільш постраждалих районів. Таким чином, ШІ може слугувати основою нової, більш чуйної та ефективної системи міжнародного співробітництва та розподілу допомоги, скорочуючи час реагування на гуманітарні катастрофи та підвищуючи ефективність цих заходів.

Керування ШІ: чи можливо це?

Останнє, і, мабуть, найважливіше питання: чи досягнуть країни міжнародної угоди щодо регулювання штучного інтелекту, поки не стало надто пізно?

Велика Британія під керівництвом прем'єр-міністра Ріші Сунака нещодавно провела свій перший глобальний саміт з питань «безпеки штучного інтелекту», що стало значним кроком до міжнародної співпраці в управлінні ризиками, пов'язаними зі штучним інтелектом. Результатом став єдиний фронт не лише серед політичних лідерів та технологічних компаній у встановленні протоколів безпеки штучного інтелекту, але й між двома наддержавами, які запекло конкурують у технологічному плані: США та Китаєм.

Перший у світі саміт зі штучного інтелекту (ШІ) відбувся 1-2 лютого 2023 року в Блетчлі, на північ від Лондона, Велика Британія. (Джерело: Euronews)

Однак цей саміт — лише символічний перший крок. Ймовірність досягнення країнами змістовної угоди щодо регулювання штучного інтелекту в майбутньому залежатиме від складної взаємодії багатьох факторів.

Вкрай важливо, щоб країни з перевагою у сфері штучного інтелекту та ті, що відстають, знайшли спільну мову, коли вони стикаються з явним конфліктом інтересів: сильніші країни надаватимуть пріоритет використанню штучного інтелекту для отримання економічних вигод та збереження влади, тоді як слабші країни сприятимуть суворішому регулюванню. Однак у нас є прецеденти, такі як Конвенція про заборону хімічної зброї (КЗХЗ), які показують, що навіть у висококонкурентному середовищі спільну мову все ще можна знайти, коли переваги спільного обмеження потенційно небезпечної технології переважають переваги дозволу її безконтрольного розвитку.

Крім того, необхідним є також посилення наглядової спроможності міжнародної спільноти. Встановлення контролю, здатного адаптуватися до швидких темпів розвитку штучного інтелекту, вимагатиме безпрецедентної технічної експертизи та координації між країнами. Прозорість досліджень і розробок у галузі штучного інтелекту матиме першорядне значення для забезпечення дотримання вимог, подібно до протоколів перевірки, які є центральними для договорів про контроль над ядерними озброєннями.

Зрештою, і це найголовніше, йдеться про обізнаність громадськості. Зрештою, лідери будуть найбільш мотивовані діяти рішуче, коли цього вимагатимуть їхні власні громадяни. Якщо люди в кожній країні підтримуватимуть свої уряди, які вживають конкретних заходів для забезпечення безпеки штучного інтелекту, країни матимуть стимул співпрацювати в цій амбітній справі. В іншому випадку ми ризикуємо бути захлеснутими хвилею штучного інтелекту.

Джерело: https://baoquocte.vn/tac-dong-cua-tri-tue-nhan-tao-trong-quan-he-quoc-te-mot-so-cau-hoi-lon-249223.html