Деякі важливі питання

Поява ChatGPT та генеративних інструментів штучного інтелекту (ШІ) знаменує собою значний прорив у галузі розвитку штучного інтелекту. На даний момент, як ШІ може впливати на відносини між країнами, все ще залишається великою невідомістю.

Запропонований Закон Європейського Союзу (ЄС) про штучний інтелект (ШІ) викликає суперечки. (Джерело: CNN)

Картина стане дещо зрозумілішою, якщо відповісти на наступні запитання.

Баланс сил

Перше питання: як штучний інтелект змінить баланс сил між країнами? Чи скоротить він розрив у силах між ними, чи зосередить більше влади в руках кількох великих країн?

Історично склалося так, що національна міць часто вимірювалася виключно економічним потенціалом та військовою силою. У майбутньому здатність розробляти технології штучного інтелекту, а також здатність застосовувати та інтегрувати штучний інтелект у національний апарат управління створить значну перевагу, дозволяючи цьому апарату працювати більш плавно, ефективно та стабільно. Це, найімовірніше, принесе користь країнам, які лідирують у технологічній гонці, таким як США та Китай – двом країнам, які використовують штучний інтелект для отримання стратегічних переваг у ключових сферах, таких як економіка, військова справа, дипломатія та соціальне управління.

Таким чином, штучний інтелект зосередить владу в руках кількох країн, а не децентралізує її, оскільки лише деякі країни володіють величезними резервами даних, а також технологічною та фінансовою інфраструктурою для безперервної роботи та ефективного оновлення систем штучного інтелекту. Перевага, яку ці дві наддержави вже мають у сфері штучного інтелекту, зміцнить їхні позиції на міжнародній арені, запобігаючи зміщенню поточного порядку в бік багатополярності. Загалом, штучний інтелект може збільшити розрив між країнами з передовими технологіями штучного інтелекту та рештою.

Однак, цей результат не є певним. На вплив ШІ на баланс сил між країнами можуть впливати кілька факторів. Одним із них є поява неочікуваних проривів у сфері ШІ в малих та середніх країнах, які непомітно руйнують «монополію» великих країн на ШІ. Другим фактором, який слід враховувати, є різна швидкість застосування та інтеграції ШІ країнами. Малі країни можуть бути пізніми та не зможуть створити найсучасніші системи ШІ, але теоретично вони можуть використовувати технології ШІ ефективніше та розумніше, ніж великі країни.

Збройний конфлікт в епоху штучного інтелекту

Друге питання: як штучний інтелект змінить ймовірність та інтенсивність збройних конфліктів? Іншими словами, чи будуть конфлікти відбуватися частіше чи рідше, з більшими чи меншими жертвами у світі штучного інтелекту?

Поява штучного інтелекту у війську створює парадокс щодо майбутніх збройних конфліктів. З одного боку, штучний інтелект може значно зменшити втрати у війні. Методи точного наведення на ціль та алгоритмічне прийняття рішень можуть призвести до більш точної форми ведення війни, ніж будь-коли раніше, мінімізуючи збитки для обох сторін.

Однак, якщо штучний інтелект зробить збройні конфлікти «дешевшими» та «чистішими», це може призвести до того, що держави будуть частіше в них втручатися. Ймовірніше буде більше війн, якщо ризик жертв з обох сторін буде значно знижено. Лідери можуть бути більш охочі використовувати військові засоби, якщо війна на основі штучного інтелекту обіцяє швидкі, ефективні та чіткі результати.

Тим не менш, вплив ШІ на частоту та інтенсивність конфліктів буде складним та багатогранним. Ризик ескалації залишається, як і потенціал міжнародної негативної реакції на держави, які беруть участь у війні, керованій ШІ, без належного врахування людської оцінки та відповідальності. Більше того, реакція міжнародної спільноти через потенційні правові рамки також може регулювати ступінь інтеграції ШІ у військові операції.

Вирішення глобальних проблем

Третє питання: чи може штучний інтелект суттєво допомогти людству впоратися з глобальними проблемами, такими як зміна клімату?

Потенціал штучного інтелекту для вирішення глобальних проблем величезний, оскільки він може запропонувати проривні рішення в широкому спектрі галузей. Неперевершені можливості штучного інтелекту з обробки даних дозволяють йому синтезувати різні формати та величезні обсяги інформації для розробки відповідних стратегій для вирішення нагальних глобальних проблем, таких як зміна клімату.

Поява ChatGPT та генеративних інструментів штучного інтелекту знаменує собою значний прорив у галузі розробки штучного інтелекту. (Джерело: Інтернет)

Завдяки постійному аналізу даних, ШІ може з високою точністю прогнозувати зміни навколишнього середовища, оптимізувати споживання енергії та розробляти інноваційні методи скорочення викидів вуглецю. У сфері громадського здоров'я ШІ може виступати «захистом» від поширення епідемій та пандемій. Він може покращити швидкість і точність прогнозів, допомогти нам швидко контролювати спалахи шляхом аналізу даних громадського здоров'я та швидко розповсюджувати вакцини в найважливіші місця.

Крім того, внесок ШІ у вирішення глобальних проблем має потенціал поширитися на міжнародну безпеку та гуманітарну допомогу. Він може допомогти контролювати зони конфліктів, прогнозувати потоки біженців та оптимізувати доставку допомоги до найбільш постраждалих районів. Таким чином, ШІ може слугувати «основою» нової, швидшої та ефективнішої системи міжнародного співробітництва та надання допомоги, скорочуючи час реагування на гуманітарні катастрофи та підвищуючи ефективність цих заходів реагування.

Контроль ШІ: чи це можливо?

Останнє і, мабуть, найважливіше питання: чи можуть країни досягти міжнародної угоди щодо регулювання ШІ, поки не стало надто пізно?

Велика Британія під керівництвом канцлера Ріші Сунака нещодавно провела свій перший глобальний саміт з питань «безпеки штучного інтелекту», що стало значним кроком до міжнародної співпраці в управлінні ризиками, пов’язаними зі штучним інтелектом. Результатом став єдиний фронт не лише політичних лідерів та технологічних компаній у встановленні протоколів безпеки для ШІ, але й двох запекло конкуруючих технологічних наддержав – США та Китаю.

Перший у світі саміт зі штучного інтелекту (ШІ) відбувся в Блетчлі, на північ від Лондона, Велика Британія, з січня по лютий 2023 року. (Джерело: Euronews)

Але саміт — це лише символічний перший крок. Здатність країн досягти змістовної угоди щодо регулювання штучного інтелекту в майбутньому залежатиме від складної взаємодії факторів.

Важливо, щоб лідери та відстаючі у сфері штучного інтелекту знайшли спільну мову, коли їхні інтереси явно суперечать один одному: сильніші країни надаватимуть пріоритет використанню штучного інтелекту для економічної вигоди та збереження своєї влади, тоді як слабші країни виступатимуть за суворе регулювання. Однак, такі прецеденти, як Конвенція про заборону хімічної зброї (КЗХЗ), показують, що навіть в умовах жорсткої конкуренції спільну мову можна знайти, коли переваги спільної роботи з обмеження потенційно небезпечної технології переважають ризики, пов'язані з її безконтрольним розвитком.

Також існує потреба посилити можливості міжнародного співтовариства щодо нагляду. Встановлення контролю, який може адаптуватися до швидких темпів розвитку штучного інтелекту, вимагатиме безпрецедентного рівня технічної експертизи та координації між країнами. Прозорість досліджень і розробок у галузі штучного інтелекту матиме вирішальне значення для забезпечення дотримання вимог, так само як протоколи випробувань є центральними для договорів про контроль над ядерними озброєннями.

Зрештою, і це найголовніше, все зводиться до обізнаності громадськості. Зрештою, лідери найбільше мотивовані вживати сміливих заходів, коли цього вимагає їхній власний народ. Якщо люди в кожній країні підтримуватимуть реальні дії своїх урядів щодо забезпечення безпеки штучного інтелекту, країни матимуть стимул співпрацювати в цих амбітних зусиллях. В іншому випадку ми ризикуємо бути наздогнаними хвилею штучного інтелекту.

Джерело: https://baoquocte.vn/tac-dong-cua-tri-tue-nhan-tao-trong-quan-he-quoc-te-mot-so-cau-hoi-lon-249223.html