Тієї осені

Бувають дні, які минають і ніколи не повертаються, але їхнє світло назавжди залишається в серцях нації. 19 серпня 1945 року був саме таким днем. Щоосені, коли небо чисте блакитне, сонце золоте, вітер несе аромат молодого рису вулицями, спогади про ту історичну осінь повертаються, пробуджуючи серця мільйонів в'єтнамців.

Мітинг за захоплення влади 19 серпня 1945 року в столиці Ханої

80 років минуло з того дня, коли вся нація повстала, щоб взяти під контроль власні справи, але героїчні відлуння Серпневої революції досі лунають, як барабанний бій, у кожному ритмі життя. Це не лише подія, а й безсмертний символ волі, сили єдності та патріотизму, який ніщо не може придушити.

19 серпня 1945 року вулиці Ханоя були червоні від прапора. Люди хлинули водоспадом з кожного провулку до площі Оперного театру. Крик «Незалежність! Незалежність!» лунав, ніби тремтіла земля. Того дня фермери з брудом на руках, робітники у зношених сорочках, інтелектуали, студенти, жінки, молодь… усі вони об’єдналися в серцебиття нації. Ніхто нікому не казав, але всі розуміли: це був вирішальний момент, момент для В’єтнаму піднятися після майже століття життя в темряві рабства.

Немає нічого більшого за силу мас, коли ними керує віра. Під прапором Комуністичної партії В'єтнаму , під проводом ідей Хо Ши Міна, весь народ повстав, здійснивши революцію, «швидку, як блискавка, сильну, як буря». Протягом 15 днів уряд був у руках народу всієї країни. Історичне диво, якого можуть досягти лише деякі нації.

Звідси народилася Демократична Республіка В'єтнам – перша робітничо-селянська держава в Південно-Східній Азії. Вперше за тисячолітню історію в'єтнамський народ міг високо тримати голову, гордо називаючи себе громадянами незалежної та вільної країни. Серпнева революція відкрила нову еру – еру народної влади, еру національної незалежності, пов'язаної з соціалізмом.

Але щоб досягти цієї слави, було пролито стільки крові та кісток. Незліченна кількість людей пожертвувала своєю молодістю, пожертвувала всім своїм життям, щоб зберегти кожен прапор, кожну вулицю, щоб повстання могло поширитися великими хвилями. І в цьому революційному потоці сили Народної громадської безпеки були присутні з самого початку, мовчки, але непохитно.

Саме вони забезпечували порядок, забезпечували безпеку мітингів, захищали комунікації, захищали революційні кадри та були винахідливими у протистояннях з таємною поліцією та лакеями. Після захоплення влади вони першими стали на захист молодих революційних досягнень, боролися з внутрішніми та зовнішніми ворогами та підтримували мир новонародженого уряду. Народна громадська безпека стала «сталевим щитом», надійною опорою, якій довіряли люди, завдяки якій молодий уряд міг твердо стояти перед обличчям незліченних викликів.

Протягом 80 років покоління продовжували писати цю традицію. Від вогняних днів війни до важких років періоду субсидій і навіть у сьогоднішній мирний час – Сили громадської безпеки мовчки стояли на передовій. Вони – солдати на кордоні, які борються з контрабандою та запобігають злочинності вдень і вночі; вони – солдати кібербезпеки, які наполегливо захищають цифровий суверенітет ; вони – поліція районів та громад, яка віддана підтримці миру на кожній вулиці та в кожному селі. Вони не лише сила, що захищає закон, а й близький друг, прив’язаний до повсякденного життя народу.

Якщо Серпнева революція дала нам незалежність, то Сили громадської безпеки були важливою частиною збереження цієї незалежності протягом останніх 80 років. Мир, який ми маємо сьогодні – сміх дітей на шкільному подвір’ї, гамірні вулиці, рясні врожаї – все це має сліди та піт тих мовчазних людей.

Сьогодні країна вступила в еру інтеграції та розвитку, викликом є ​​вже не гармати та кулі іноземних загарбників, а витончене проникнення злочинців та нетрадиційні ризики для безпеки. Але дух Серпневої революції залишається незмінним: з вірою, солідарністю та рішучістю наша нація подолає всі труднощі.

Святкуючи 80-ту річницю Серпневої революції, ми не лише озираємося на минуле, щоб висловити вдячність, але й розмірковуємо над сьогоденням, щоб зрозуміти наші обов'язки. Бо незалежність не досягається за один раз, її потрібно зберігати та плекати протягом кожного покоління. Ця відповідальність покладається не лише на плечі поліції та військових сил, а й на кожного громадянина – кожен хороший учень, кожен відданий працівник, кожен фермер, прив'язаний до полів, кожен чесний державний службовець тощо – всі вони сприяють збереженню досягнень революції.

Настає серпень, червоний прапор із жовтою зіркою яскраво майорить на вулицях. Дивлячись на цей прапор, ми бачимо не лише кров і кістки наших предків, а й віру та відповідальність сьогодення. І тоді нагадуємо собі: ми повинні жити гідним життям, працювати та робити внесок, гідний тієї осені – осені, яка творила історію.

Серпнева революція — це не лише віха в історії, а й день у наших серцях. День, який нагадує нам, що свобода приходить не від дарування, а від боротьби; мир приходить не природним шляхом, а від мовчазної жертви. І наш обов'язок сьогодні — продовжити цю осінь з вірою, зусиллями, щоб країна завжди була сильною, щоб Вітчизна завжди існувала.

Дик Ань

Джерело: https://baolongan.vn/mua-thu-nam-ay-a200865.html