Тепле сонце в селі хмонг (29 січня)

Сонце зійшло над гірськими вершинами, його золоті промені освітлювали ліси на горах Дат Хоп і Тонг Нят, немов арки, що обіймали село Монг у витоках струмка Кхе Нхой, комуна Чунг Сон, район Єн Лап. Уздовж дороги розпускалися бутони сливи та персика, їхні складчасті спідниці тріпотіли, немов різнокольорові метелики, поки жінки Монг йшли на ринок, щоб приготувати їжу до свята Тет...

Жінки та діти народу хмонг у селі Кхе Нхой.

Згадайте важкі часи

Мій перший візит до села хмонгів Кхе Нхой відбувся у 2004 році. Тоді дорога до села, що звивалася крізь густі ліси, була лише невеликою, щойно розчищеною ґрунтовою дорогою. Відтоді, коли в мене є можливість, я відвідую село хмонгів і бачу зміни в житті тамтешніх людей.

Розташоване на висоті понад 1000 метрів, притулившись до гірського хребта Дат Хоп, село хмонгів Кхе Нхой складається майже з 50 будинків, що тулилися до схилів гори. Будинок Лі А Фанга – члена місцевої служби безпеки – розташований на півдорозі до гори, але, на відміну від кількох років тому, нам не потрібно було йти пішки; ми поїхали прямо до воріт. Щойно повернувшись із зустрічі з виборцями та представниками Народної ради комуни, Лі А Фанг зустрів нас теплою посмішкою. У його двоповерховому дерев'яному будинку, одному з найбільших у селі, нескінченно витали історії минулого та сьогодення...

Наливаючи своєму гостю чашку трав'яного чаю, Лі А Фанг розмірковував: «Протягом поколінь народ хмонгів був кочовим, переїжджаючи з місця на місце. Скрізь, де є вода та гарна земля, ми будуємо будинки та розчищаємо землю для обробітку. Коли земля втрачає свою родючість, ми знову переїжджаємо». Народ хмонгів, який прибув до Кхе Нхой у 1995 році, також був частиною такої міграції. Спочатку в окрузі Ван Чан (провінція Єн Бай ) було лише 5 домогосподарств з комун Нгіа Там, Суой Бу та Сон Тхінь. Пізніше виросли ще брати і сестри, друзі та діти, які розлучилися, утворивши село, яким воно є сьогодні. На початку заселення на новій землі, через їхню звичку жити за рахунок природи, життя для хмонгів тут було дуже важким. Розчищення клаптика землі для обробітку, посів кількох кілограмів рису, посадка кількох лунок кукурудзи та похід у ліс на полювання та збирання... ось чому їхні будинки були тимчасовими, а голод і бідність все ще існували. У деякі роки рівень бідності в селі... досяг 100%..."

Осетрова ферма в селі Кхе Нхой Монг.

Настав час процвітання.

У 2003 році, після «походу» через ліс до Кхе Нхой, здійсненого керівниками провінції для «огляду» життя представників етнічної меншини монг, було започатковано проект переселення представників етнічної меншини монг у село Кхе Нхой комуни Чунг Сон. Першим кроком було інвестування в розвиток виробництва, керівництво людьми у рекультивації земель для вирощування рису та створення ферм на схилах пагорбів. Далі було збудовано необхідну інфраструктуру та об'єкти соціального забезпечення для обслуговування виробництва та життя людей; стабілізація та переселення населення, створення робочих місць, збільшення доходів, поступове викорінення бідності та спільна робота над побудовою нового життя.

«Від кочового способу життя хмонгів у Кхе Нхой змінюється день у день. Почалося з отримання книг реєстрації домогосподарств, потім буйволів за проектом, будинків з фіброцементними дахами, резервуарів для води, наданих урядом, дитячих садків та початкових шкіл, методів посадки лісів, вологого вирощування рису, вирощування рису на височині, свинарства та вирощування курей... а потім «проект соціально -економічного розвитку району Кхе Нхой», створений під керівництвом Північно-Західного керівного комітету, відкрив шлях до виходу з бідності для села хмонг», – зізнався Лі А Куонг (колишній заступник голови села хмонг з 2006 по 2012 рік, голова села хмонг з 2012 по 2017 рік), відкриваючи свій блокнот з часів свого керівництва селом.

Новозбудований громадський центр Кхе Нхой просторий і служить місцем зустрічей і громадським центром для народів монг, дао та мионг з цих сіл.

Продовжуючи розповідь про нове життя народу Монг у селі Кхе Нхой, голова Фронтового комітету району Нхой Дінь Ван Хунг, який супроводжував нас до села Монг, поділився: У 2005 році стежку від центру комуни до Кхе Нхой розширили, згладили повороти, а схили знизили, але це все ще була ґрунтова дорога. У 2012 році дорогу покращили та вимощили щебенем. У 2018 році дорогу до села додатково модернізували, вимощили бетоном, а ділянки, що перетинають струмки, замінили міцними бетонними мостами. Разом з новою дорогою, у 2018 році до Кхе Нхой було підведено національну електромережу, яка «освітлила» все село та допомогла йому втекти від темряви та відсталості.

Багато сімей отримали державну підтримку у вигляді телевізорів та холодильників, що змінило їхнє життя. 100% дітей шкільного віку відвідують школу, а хворих оперативно доставляють до фельдшерської станції комуни для обстеження та лікування. Тепер кожне домогосподарство має сад, поля та ліси; багато сімей володіють 3-5 гектарами коричних дерев...

Завдяки підтримці партії, держави та громади, народ монг у Кхе Нхой поступово вирвався з бідності, а їхнє матеріальне та духовне життя покращилося. Раніше майже 100% домогосподарств монг у селі були бідними, але зараз ця кількість зменшилася до 29 з 46 домогосподарств. Після кількох досліджень водних ресурсів, на початку 2024 року компанія з низовини інвестувала в Кхе Нхой та співпрацювала з селянами для створення ферми з розведення та комерційного вирощування осетрів. На сьогоднішній день рибу почали продавати, забезпечуючи робочі місця із середнім доходом 10 мільйонів донгів на людину на місяць для понад десятка людей з етнічних груп монг, мионг та дао в цьому районі.

Пан Муа А Су, мешканець села Кхе Нхой Монг, поділився: «Раніше моя сім’я була дуже бідною, але тепер усе змінилося. Завдяки увазі партії, держави та всіх рівнів і секторів ми отримали підтримку у вигляді позик, навчання з передачі передових науково-технічних знань для вирощування кориці, дерев бодхі, розведення худоби та птиці, інтенсивного вирощування вологого рису, купівлі автомобіля для перевезення сільськогосподарської продукції для селян та відкриття універсального магазину... Тепер життя моєї родини набагато краще, і наші діти можуть ходити до школи. Цього свята Тет моя родина святкуватиме процвітаючу та щасливу весну».

Дорога назад до села хмонгів

З нетерпінням чекаємо весни

«Брате, весна іде / Чекай на мене, чекай на мене біля дзюркотливого струмка / Чекай на мене, чекай на кінці пагорба / Брате, весна іде, іде біля чистого струмка»... спів родини лунав, наповнюючи всіх нас радістю та хвилюванням. Лі А Фанг сказав: «Можливо, цього року народ монг з Кхе Нхой святкує весну найщасливіше, як ніколи раніше, бо жодна родина не потребує продовольчої допомоги під час Тет. Навіть у родині Фанга свиней та курей вирощували протягом року, тримали в загонах, просто чекаючи на гостей, щоб ми могли їх пригостити».

Розповідаючи про новорічні звичаї хмонгів, Лі А Куонг сказав: «Раніше Новий рік хмонгів святкували раніше та тривали місяцями, на відміну від Нового року народу кінх та інших етнічних груп. Сьогодні час святкування Нового року в Кхе Нхой такий самий, як і в громадах Муонг та Кінь. Щоб ретельно підготуватися до Нового року, кожен має свої обов'язки. Жінки виконують вишивку та шиття на нових сукнях та одязі, які дорослі та діти носитимуть протягом Нового року. Чоловіки ходять за покупками або забивають свиней та курей для сімейної трапези. У той час як для народу кінх рисові коржики (бань чунг та бань тет) є незамінними на новорічному святі, на Новий рік хмонгів обов'язково є рисові коржики (день бань), щоб запропонувати їх предкам, небу та землі; тому розтоплювання рисових коржиків є невід'ємною частиною святкування Нового року. Протягом трьох основних днів Нового року кожна родина спалює дрова, підтримуючи безперервне горіння вогнища, щоб зігрітися, відігнати злих духів та помолитися за мир». і удачі». Під час святкування Нового року за місячним календарем, окрім релігійних ритуалів, хлопці та дівчата хмонг охоче беруть участь у багатьох знайомих народних іграх, таких як тулу, метання пао, стрільба з арбалета, перетягування каната, штовхання палиць та танець на флейті кхен... Сміх та балаканина наповнюють усе село.

З приходом весни солодкі промені раннього весняного сонця розсіюють холод високогір'я. Народ хмонгів у Кхе Нхой збирається, щоб вишивати та йти на річний ярмарок, щоб підготуватися до теплого та радісного святкування Тет (місячного Нового року). Хлопчики та дівчата хмонгів, одягнені в барвистий одяг, виходять святкувати весну; кульки пао передаються туди-сюди; мелодійні звуки флейти кхене та інших інструментів наповнюють повітря; а любовні пісні створюють веселу та затишну атмосферу для Тет.

Дінь Ву

Джерело: https://baophutho.vn/nang-am-ban-mong-29-1-227053.htm