Сімейний дім сіє зерна доброти.

Родина пані Данг Тхі Трук (район Тан Бінь, Хошимін) загорнула 400 рисових коржиків, щоб подарувати їх людям на Півночі. Фото: Й. ТРІНХ.

Я бажаю народу Північного В'єтнаму якнайшвидшого одужання від труднощів та повернення до стабільного життя. Це все, що ми можемо їм запропонувати.

Пані Данг Тхі Трук

Родина пані Данг Тхі Трук (55 років, мешкає на вулиці Нгуєн Бак, район Тан Бінь, місто Хошимін) також така. Протягом багатьох років вона, її сестри та племінниці, у кожен великий повний місяць, особливо у повний місяць сьомого місячного місяця та Свято середини осені, часто об’єднуються зі знайомими благодійниками, щоб роздавати необхідні товари бідним людям.

Останні кілька днів у своїй затишній вітальні вона чекала, поки інші жінки загорнуть рисові коржики, поки вона зав'язувала ниточки. Одягнена в яскраве вбрання, з веселим голосом, вона разом з п'ятьма членами сім'ї та кількома сусідами загортала 400 вегетаріанських рисових коржиків, щоб відправити їх до постраждалих від повені районів на Півночі.

З 9 ранку жінки та їхні сусіди сідали разом за роботу. Готуючи 100 кг клейкого рису, 20 кг машу та 20 кг чорної квасолі, вони розподіляли інгредієнти на два дні, закінчуючи приблизно о 2-й годині ночі кожного дня. Після того, як вони загорнули десятки пучків, вони поступово варили їх у трьох горщиках.

Пані Трук засміялася: «Тепер мої очі ледве тримаються відкритими, я така сонна. У мене не було часу відпочити під час обіду, тому я швидко купила рисову локшину та огірки, щоб усі могли їсти з соєвим соусом, і всі сказали, що це було дуже смачно».

Тим часом пані Данг Тхі Сен, старша сестра пані Трук, попри біль у коліні та потребу в бандажі, допомогла з перев'язуванням. Її ліва нога була витягнута, а обличчя сяяло від посмішки. Сестри та сусідки працювали разом та спілкувалися, ще більше зміцнюючи свої дружні узи.

Люди часто нагадують одне одному, що потрібно ефективно чинити добрі справи та цінувати кожну подаровану річ. Тому, щоб рисові коржики могли прослужити «цілий місяць без жодних проблем», родина не замочує рис на ніч, бо він швидко зіпсується. Натомість вони ретельно промивають його перед загортанням. Коржики вакуумно упаковуються та акуратно складаються.

Щодо причини цього благодійного вчинку, пані Трук сказала, що вона та її сестри побачили новини та зображення в Інтернеті та дуже співчували родині. Вони самі розпочали роботу, а також закликали родичів та знайомих долучитися.

Зокрема, новини почули деякі люди здалеку, які були давніми сусідами. Пані Трук лагідно сказала: «Я бажаю нашому народу на Півночі швидкого одужання від труднощів та стабільного життя. Це все, що ми можемо зробити, щоб допомогти їм».

Одна з ентузіастів-помічниць, тітка її бабусі по материнській лінії, — це Хоанг Нгуєн Бао Мінь (учениця 11-го класу). Мінь розповіла, що коли дізналася, що вся родина планує загортати тістечка, вона із задоволенням долучилася.

Я допомагаю витирати листя, готувати горщики та контейнери. Коли печуться коржі, я сиджу і спостерігаю за водою та коржами. Якщо жінкам потрібно щось ще купити, їм просто потрібно покликати, і я швидко це доставлю.

Коли її запитали, чи не втомилася вона, Мін похитала головою та яскраво посміхнулася: «Я дуже рада, що те, що я роблю, допомагає нужденним. Крім того, завдяки цій сімейній традиції всі відчувають більший зв’язок та любов одне до одного».

Окрім тістечок, родина пані Трук також зібрала необхідні речі, ліки, лікувальну олію та навіть сухий хліб, пожертвований благодійниками. Усе це було завантажено на вантажівки та своєчасно доставлено до Єн Бай, Тхай Нгуєн, Лао Кай та інших місць.

Мін розповіла, що в її родині існує традиція щорічного волонтерства. Вона завжди намагається допомогти своїй родині в таких випадках. З сором’язливою, невинною поведінкою студентки вона сказала: «Мене навчали в’єтнамській традиції «допомагати нужденним». Я маю змогу відчути та практикувати цю традицію, і я почуваюся щасливою, коли можу особисто поділитися з тими, хто цього потребує».

Потім вона блиснула прекрасною посмішкою і продовжила допомагати своїй родині ретельно готувати запашні рисові коржики, наповнені ароматом вареної квасолі.

Доброта дорослих у родині передається онукам, таким як Мінх, і поширюватиметься далеко й широко.

Джерело: https://tuoitre.vn/nep-nha-gieo-mam-thien-20240922100924151.htm