Від початкової школи до Collède de Mytho
17 березня 1879 року губернатор Кочінчини Лафон підписав указ про створення Департаменту освіти Кочінчини та системи освіти . Згідно з цим указом, кожна провінція мала початкову школу, яка називалася провінційною школою, де навчали з п'ятого по перший клас (що відповідає сучасним 1-5 класам; у минулому п'ятий клас був найнижчим). Перша школа в Мі Тхо розташовувалася поблизу сільської адміністрації Дьєу Хоа, а пізніше переїхала ближче до офісу губернатора провінції. Після вступу на посаду губернатора Кочінчини 14 червня 1880 року Ле Майр де Вілер видав додатковий указ, який дозволив провінції Мі Тхо перетворити свою початкову школу на Колеж де Мітхо.
Спочатку школа складалася лише з однієї одноповерхової будівлі та однієї двоповерхової будівлі, головні ворота якої виходили на вулицю Рю д'Ар'є (нині вулиця Ле Лой). У 1918-1919 роках було збудовано ще дві міцні двоповерхові будівлі: одну на північній стороні вздовж вулиці Нго Куєн, а іншу на південній стороні вздовж сучасної вулиці Ле Дай Хань. Згідно з провінційним інформаційним бюлетенем Мі Тхо за 1937 рік, після 1930 року до школи було добудовано двоповерхові будівлі. На першому поверсі розміщувалися класні кімнати, а верхні поверхи були призначені для учнів-інтернатів, на 286 ліжок.
Школа Нгуєн Дінь Чіє сьогодні
Ряд будинків навпроти школи Нгуєн Дінь Чієу
Правила школи були дуже суворими: учні мали прокидатися о 5:00 ранку для фізичних вправ та особистої гігієни. Сніданок був о 6:30 ранку, заняття починалися між 7:00 та 10:00 ранку. Обід був о 10:30 ранку, заняття тривали між 14:00 та 16:00, вечеря була о 17:30, а лягати спати о 21:00. Заняття проводилися п'ять днів на тиждень, з вихідними у четвер та неділю. Усі витрати покривалися з бюджету, а підручники надавались безкоштовно. З 1889 по 1896 рік через брак фінансування програму середньої школи було тимчасово призупинено, залишилася лише початкова школа.
У 1957 році, разом із будівництвом 10 додаткових аудиторій, Коледж де Мітхо розширився на захід, межуючи з тим, що зараз є вулицею Хунг Вионг, створивши U-подібний кампус загальною площею понад 40 000 м² . У цей час головні ворота школи також були перенесені на бік вулиці Хунг Вионг.
Відкрийте філію в Кан Тхо.
Спочатку на початковому рівні (3 роки) Коледж Міф приймав учнів віком 10-14 років, а на середньому рівні (4 роки) – учнів віком 12-17 років. Основною мовою навчання була французька. З 1951-1952 років школа почала переходити на в'єтнамську навчальну програму. Щороку додавався один клас за в'єтнамською програмою, а один клас за французькою програмою видалявся. Французька мова стала предметом іноземної мови.
У 1917 році Коледж де Мітхо відкрив філію в Кантхо під назвою Коледж де Кантхо (ця філія пізніше була перейменована на середню школу Фан Тхань Зянь, а зараз вона називається середньою школою Чау Ван Лієм). У той час учні, які закінчили початкову школу в Коледжі де Кантхо, мали право складати вступний іспит до Коледжу де Мітхо. У 1925-1926 роках Коледж де Кантхо відкрив усі класи середньої школи та відокремився від Коледжу де Мітхо.
Горизонтальні ряди будівель школи
Традиційний будинок школи
У 1928 році класи початкової школи були відокремлені від Коледжу Міто та переведені до початкової школи для хлопчиків Мі Тхо (нині середня школа Суан Дьєу). Ближче до кінця 1957 року, коли була заснована середня школа для дівчат Ле Нгок Хан, усіх учениць перевели до цієї школи. Відтоді школа Нгуєн Дінь Ч'єу була виключно для учнів чоловічої статі до 1975 року.
У 1941-1942 роках Коледж де Міто був реквізований японцями як військова база. Після відступу японців Коледж де Міто було перейменовано на Коледж Ле Мір де Вілер. 22 березня 1953 року міністр національної освіти В'єтнаму Нгуєн Тхань Зіунг підписав указ про перейменування школи на Середню школу Нгуєн Дінь Чієу.
Унікальний традиційний будинок
За словами директора Во Хоай Нян Чунга, школу Нгуєн Дінь Ч'єу було перебудовано у 2012 році, з першим поверхом та трьома верхніми поверхами, що відповідають старій архітектурі, але зберегли частину як традиційну будівлю школи. Саме тут зберігається багато цінних артефактів та зображень, щось на кшталт унікального музею мініатюр, зокрема багато фотографій, зроблених за часів, коли школа ще називалася Коледж Ле Мір де Вілер.
Найбільш вражаючою є «Меморіальна зала», заснована до 1931 року, яка служить місцем поклоніння та вдячності вчителям, які працювали в школі, включаючи правління школи та директорів протягом усіх років, починаючи з 1881 року. Серед них були французькі директори, такі як Альфред Андре (1881-1885), Еміль Жозеф Рукуль (1885-1887), Луї Ферру (1888-1889) та перший в'єтнамський директор, пан Нгуєн Тхань Зіунг (1942-1945).
Витрати на подорожі
Особливої уваги заслуговує вівтар, присвячений пані Боссон, чиє покійне бажання полягало в тому, щоб залишити після себе реліквію як зразок для навчання учням; ця реліквія досі зберігається у скляній вітрині. Щороку, 22-го дня дванадцятого місячного місяця, школа проводить дуже урочисту поминальну церемонію згідно з традиційними ритуалами, в дусі поваги до вчителів та цінування освіти.
У традиційному будинку школи досі зберігається багато артефактів, таких як платіжні відомості вчителів, залікові книжки, справи та академічні виписки учнів, а також численні фотографії видатних та успішних випускників, відомих діячів, які навчалися в школі, таких як: професор Нгуєн Ван Хыонг, доктор Нгуєн Зуй Куонг, професор Чионг Конг Чунг, юрист Тран Конг Туонг, архітектор Хьюнь Тан Пхат, професор Тран Дай Нгіа… До списку видатних студентів Коледжу Мітхо також входять драматург письменника Нам Чау, письменник Хо Б'єу Чань, патріот Нгуєн Ан Нінь, ексцентричний Тран Ван Трач, відомий промисловець Чионг Ван Бен, генерал Нгуєн Хыу Хань, пілот Нгуєн Тхань Чунг…
У традиційному будинку школи Нгуєн Дінь Ч'єу також є спеціальна зона для демонстрації зображень та артефактів, пов'язаних з Головою Ради міністрів Фам Хунгом, видатним учнем, який був першим секретарем партійного відділення школи під ім'ям Фам Ван Тхієн.
Згідно з даними «Провінції міфів» за 1937 рік, серед відомих діячів, які викладали в Коледжі міфів, були пан Нгуєн Ван Там, батько вченого Нгуєн Зуй Кана, який обіймав посаду інспектора освіти Мі Тхо та отримав звання губернатора округу; пан Чінь Хоай Нгіа, племінник Чінь Хоай Дика, відомого в'єтнамського вчителя літератури та поета того часу; пан Нгуєн Ван Нян, власник видавництва «Ань Санг»; пан Ле Ван Ванг, директор видавництва «Тан В'єт»; та колишній прем'єр-міністр Республіки В'єтнам Чан Ван Хыонг, вчитель генерала Дуонг Ван Міня.
Джерело: https://thanhnien.vn/truong-xua-o-nam-ky-luc-tinh-ngoi-truong-qua-3-the-ky-185250113225414115.htm
Коментар (0)