Школа крізь 3 століття

Від початкової школи до Коледжу Міфології

17 березня 1879 року губернатор Кочінчини Лафон підписав указ про створення Департаменту освіти Кочінчини та системи освіти . Відповідно, у кожній провінції була початкова школа під назвою провінційна школа, де навчали з п'ятого по перший клас (що відповідає першому-п'ятому класу сьогодні, у минулому п'ятий клас був найменшим). Перша школа в Мі Тхо розташовувалася поблизу сільського будинку Дьєу Хоа, потім переїхала ближче до офісу Бо Чіня. Після вступу на посаду губернатора Кочінчини, 14 червня 1880 року Ле Майр де Вілер видав додатковий указ, що дозволив провінції Мі Тхо перетворити свою початкову школу на Колеж де Мітхо.

На ранніх етапах школа мала лише одну будівлю на першому поверсі та одну будівлю на верхньому поверсі, з головними воротами, що виходили на вулицю Рю д'Ар'є (нині вулиця Ле Лой). У 1918-1919 роках школа добудувала два міцні верхні поверхи, один на півночі вздовж вулиці Нго Куєн, а інший на півдні вздовж сучасної вулиці Ле Дай Хань. Згідно з «Географічною історією провінції Мі Тхо» 1937 року, після 1930 року школа мала ще дві двоповерхові будівлі. Перший поверх був призначений для класних кімнат, а верхній - для учнів-інтернатів на 286 ліжок.

Школа Нгуєн Дінь Чіє сьогодні

Ряд будинків навпроти школи Нгуєн Дінь Чієу

Правила школи дуже суворі: з 5 ранку учні повинні прокидатися, щоб займатися фізичними вправами та дотримуватися особистої гігієни. Сніданок о 6:30, заняття з 7:00 до 10:00. Обід о 10:30, заняття з 14:00 до 16:00, вечеря о 17:30 та сон о 21:00. Навчальний тиждень триває 5 днів, вихідні – четвер та неділя. Усі витрати покриваються з бюджету, а підручники надаються безкоштовно. З 1889 по 1896 рік через брак коштів школа тимчасово призупинила систему середньої освіти, залишивши лише початкову.

У 1957 році, разом із будівництвом ще 10 аудиторій, Коледж де Мітхо розширився на захід, прилягаючи до нинішньої вулиці Хунг Вионг, створивши U-подібний кампус загальною площею понад 40 000 ^м² . У цей час головні ворота школи також були перенесені на бік вулиці Хунг Вионг.

Відкрите відділення в Кан Тхо

Спочатку на початковому рівні (3 роки) Коледж Міф приймав учнів віком від 10 до 14 років, а на середньому рівні (4 роки) – від 12 до 17 років. Основною мовою викладання була французька. З 1951 по 1952 рік школа почала переходити на в'єтнамську програму. Щороку додавався ще один клас в'єтнамської програми та скорочувався один клас французької програми. Французька мова стала предметом іноземної мови.

У 1917 році Коледж де Мітхо відкрив філію в Кантхо під назвою Коледж де Кантхо (ця філія пізніше була перейменована на середню школу Фан Тхань Джан, а зараз — середню школу Чау Ван Лієм). У той час учні, які закінчили початкову школу в Коледжі де Кантхо, могли складати вступний іспит до Коледжу де Мітхо. У 1925–1926 роках Коледж де Кантхо відкрив усі класи на середньому рівні та відокремився від Коледжу де Мітхо.

Горизонтальні ряди шкільних будівель

Традиційний шкільний будинок

У 1928 році класи початкової школи були відокремлені від Коледжу Міто та переведені до початкової школи для хлопчиків Мі Тхо (нині середня школа Суан Дьєу). Ближче до кінця 1957 року, коли була заснована середня школа для дівчат Ле Нгок Хан, усіх учениць перевели до цієї школи. Відтоді школа Нгуєн Дінь Ч'єу була лише для учнів чоловічої статі, до 1975 року.

У 1941-1942 роках Коледж де Міто був реквізований японцями як військова база. Після відступу японців Коледж де Міто змінив свою назву на Коледж Ле Мір де Вілєр. 22 березня 1953 року міністр національної освіти В'єтнаму Нгуєн Тхань Зюнг підписав указ про зміну назви школи на Середню школу Нгуєн Дінь Ч'єу.

Унікальний традиційний будинок

За словами директора Во Хоай Нян Чунга, школу Нгуєн Дінь Ч'єу було перебудовано у 2012 році з масштабом 1 цокольний поверх, 3 поверхи відповідно до старої архітектури, але зберегли ряд як традиційний будинок школи. Саме тут зберігається багато цінних артефактів та зображень, немов унікальний музей мініатюр, зокрема багато фотографій, зроблених за часів, коли школа ще називалася Коледж Ле Мір де Вілер.

Найбільш вражаючим є «Тьєн Ванг Дуонг», заснований до 1931 року – місце для поклоніння та вшанування вчителів, які працювали в школі, включаючи раду директорів та директорів шкіл з 1881 року. Серед них такі французькі директори, як: Альфред Андре (1881–1885), Еміль Жозеф Рукуль (1885–1887), Луї Ферру (1888–1889)... та перший в'єтнамський директор, пан Нгуєн Тхань Зіунг (1942–1945).

Гроші на подорожі

Зокрема, вівтар пані Боссон, яка перед смертю побажала залишити свої останки як зразок для вивчення учнями, досі зберігається у скляній шафі. Щороку, 22 грудня, школа організовує дуже урочисту поминальну службу за традиційними ритуалами з дусом поваги до вчителів.

У традиційному будинку школи досі зберігається багато артефактів, таких як таблиці зарплат вчителів, журнали оцінювання, записи, академічні виписки та безліч фотографій видатних та успішних випускників, відомих людей, які навчалися в школі, таких як: професор Нгуєн Ван Хыонг, доктор Нгуєн Зуй Куонг, професор Чионг Конг Чунг, юрист Тран Конг Туонг, архітектор Хьюнь Тан Пхат, професор Тран Дай Нгіа... У списку видатних студентів Коледжу Мітхо також є композитор Нам Чау, письменник Хо Б'єу Чань, патріот Нгуєн Ан Нінь, геній Тран Ван Трач, відомий промисловець Чионг Ван Бен, генерал Нгуєн Хыу Хань, пілот Нгуєн Тхань Чунг...

У традиційному будинку школи Нгуєн Дінь Ч'єу також є спеціальна зона для демонстрації зображень та артефактів, пов'язаних з Головою Ради міністрів Фам Хунгом, відмінником навчання, який був першим секретарем партійної осередку школи під ім'ям Фам Ван Тхієн.

Згідно з даними Province de Mytho за 1937 рік, серед відомих людей, які викладали в Коледжі де Мітхо, були пан Нгуєн Ван Там, батько вченого Нгуєн Зуй Кана, який працював інспектором освіти в Мі Тхо та був удостоєний звання губернатора; пан Чінь Хоай Нгіа, племінник Чінь Хоай Дика, який викладав в'єтнамську літературу та писав відомі на той час вірші; пан Нгуєн Ван Нян, власник видавництва Anh Sang; пан Ле Ван Ванг, директор видавництва Tan Viet; та колишній прем'єр-міністр Республіки В'єтнам Чан Ван Хыонг, учитель генерала Дуонг Ван Міня.

Джерело: https://thanhnien.vn/truong-xua-o-nam-ky-luc-tinh-ngoi-truong-qua-3-the-ky-185250113225414115.htm