Через п'ятдесят один рік після возз'єднання країни пам'ять про тих, хто пролив піт і кров, захищаючи кожен сантиметр священної землі Вітчизни, досі має величезну вагу в серцях людей. Серед величного гірського хребта Чионгшон образ ветерана Аланг Бей, представника етнічної групи Ко Ту, досі стоїть як яскравий символ вірності партії та революції, непохитної рішучості триматися за землю та захищати ліси, а також ніколи не відступати перед обличчям ворога.
Поки є люди, є й земля.
Алан Бай, народжений у 1930 році в комуні Атьєнг, район Х'єн (нині комуна Сонкон, місто Дананг ), виріс на батьківщині, охопленій війною. Свідчення руйнування свого села сформувало в ньому непохитну рішучість: слідувати за партією та революцією, щоб захистити гори та ліси, зберегти кожен сантиметр землі Труоншон – дім поколінь народу Куо.
У 1958 році він покинув свій дім, щоб приєднатися до Революції, а через два роки мав честь стати членом партії. Відтоді його життя було тісно переплетене з лісами Труонгшон та запеклими битвами, що велися за захист батьківщини. Чи то розвідник, бойовий офіцер, чи місцевий лідер, він завжди був на передовій, безпосередньо воюючи та утримуючи свої позиції, не залишаючи ні сантиметра землі. У 1963 році його перевели до військового командування округу Тайзянг на посаду оперативного помічника; з 1968 по 1975 рік він обіймав багато важливих посад, таких як політичний комісар, командир міліції комуни, голова Народного комітету комуни та секретар партії комуни. На кожній посаді він демонстрував характер вірного члена партії, ставлячи завдання захисту землі та села понад усе.
Після революції герой Аланг Бей досяг багатьох визначних успіхів у гірському хребті Чионгшон.
Протягом найжорстокіших років війни Аланг Бей та його товариші брали участь у 35 битвах, великих і малих, безпосередньо сприяючи обороні кожного лісу та струмка в гірському хребті Чионгшон. Він та його підрозділ збили 10 ворожих літаків, убили понад 300 ворожих солдатів та захопили 37. Він особисто вбив понад 50 ворожих солдатів, поранив 46 інших та збив 3 гелікоптери. Примітно, що в 1962 році під час засідки на пагорбі Аху він використав свою гвинтівку, щоб збити американський гелікоптер UH-1A – подвиг, що продемонстрував його хоробрість, самовладання та вміле використання гірської місцевості.
Ці перемоги — не просто цифри, а доказ духу «поки є люди, є земля», непохитної рішучості захищати кожен сантиметр гірського хребта Чионгшон. Для затоки Аланг кожне дерево, кожен гірський схил — це не лише поле битви, а й сама плоть і кров його батьківщини, місця народження народу Ко Ту. Тому він бився не лише мужньо, а й з глибокою любов’ю до землі та людей неосяжних гір Чионгшон.
Збереження національного духу
За свій величезний внесок він був нагороджений багатьма престижними державними нагородами: медаллю Опору першого ступеня, трьома медалями Славного солдата та двома медалями За військові досягнення першого та другого ступеня. У 2015 році йому було присвоєно звання Героя Народних Збройних Сил – заслужена нагорода за довічну непохитну боротьбу.
Коли відновився мир, колишній солдат повернувся на батьківщину в гори та ліси, але він не відпочивав жодного дня. Незважаючи на шрами війни, він продовжував виконувати свою роботу як голова Асоціації фермерів та заступник голови Асоціації ветеранів комуни Сонкон. Він очолював економічний розвиток, впроваджуючи моделі лісових посадок та тваринництва, сприяючи покращенню життя місцевого населення.
Повернувшись до мирного часу, герой Аланг Бей (праворуч на фото) активно брав участь у місцевих заходах та зробив чималий внесок у збереження культурної ідентичності етнічної групи Ко Ту.
Зокрема, як представник етнічної групи Ко Ту, він глибоко відданий збереженню своєї етнічної культурної ідентичності. Він один з небагатьох, хто досі практикує ремесло виготовлення арбалетів – культурного символу та зброї, тісно пов'язаної з історією захисту землі народу Ко Ту. Від вибору деревини, виготовлення корпусу арбалета, натягування тятиви до вдосконалення кожної деталі, він старанно навчає молоде покоління. Для нього збереження ремесла – це також збереження душі етнічної групи, збереження частини спогадів про гори Чионгшон.
Після обіду біля каміна він розповідав онукам історії про роки, проведені в боях у лісі, про те, як народ Ко Ту об'єднався, щоб захистити своє село та землю. Ці історії були не просто спогадами, а й полум'ям традицій, що плекало гордість і почуття патріотизму в майбутніх поколіннях.
1 жовтня 2024 року, посеред спокійної атмосфери неосяжного лісу, Аланг Бей повернувся на батьківщину у віці 94 років. Його смерть залишає глибокий смуток, але також ще більше зміцнює образ людини, яка жила повною мірою заради своїх ідеалів: вірна партії, віддана революції та непохитно захищала кожен сантиметр гір Чионгшон.
Його немає, але його дух живе далі – у зелених лісах, у лунких гонгах гір, у кожному поколінні народу Ко Ту, яке йде його слідами. Арбалети, які він залишив після себе, – це не просто знаряддя, а символи сили волі, мужності та мовчазного послання: ця земля наша, ми повинні захищати її будь-якою ціною.
Ця стаття пропонується як данина поваги до другої річниці смерті ветерана етнічної групи Ко Ту, який присвятив своє життя боротьбі та захисту кожного сантиметра священної землі в гірському хребті Чионгшон, щоб сьогодні країна насолоджувалася миром, гори та ліси залишалися зеленими, а села досі лунали від сміху та розмов.
Джерело: https://nld.com.vn/nguoi-co-tu-giu-dat-truong-son-196260627204725788.htm
