До 2025 року прогнозується, що двосторонній товарообіг перевищить 290 мільярдів доларів США, причому сільськогосподарська торгівля буде однією з сфер, що виділяються серед країн з високим рівнем зростання. Китай наразі є найбільшим експортним ринком В'єтнаму для сільськогосподарської, лісової та водної продукції. В'єтнам продовжує утримувати свою позицію другого за величиною постачальника фруктів та овочів до Китаю, займаючи 22,55% ринку. Очікується, що у 2025 році експорт фруктів та овочів на цей ринок досягне 5,5 мільярда доларів США, що становить 64% від загального обсягу експорту фруктів та овочів В'єтнаму. Тільки експорт дуріана, за прогнозами, досягне 941 000 тонн, що оцінюється в понад 3,4 мільярда доларів США.
Наразі у В'єтнамі офіційно дозволено експортувати до Китаю понад 20 видів фруктів та овочів, зокрема помело, кокос, перець чилі тощо. Це не лише створює стабільний та довгостроковий ринок для в'єтнамських фермерів, але й задовольняє зростаючий попит китайських споживачів на високоякісні тропічні фрукти.
Сільськогосподарське співробітництво між двома країнами поступово переходить від простої торгівлі сільськогосподарською продукцією до розвитку комплексного ланцюга поставок. Поряд зі зміцненням інфраструктурної зв'язності, обидві сторони перетворюють географічні переваги на конкурентні переваги в транскордонних перевезеннях, поступово формуючи мультимодальну логістичну мережу, де автомобільний транспорт відіграє провідну роль у поєднанні із залізничним, морським та повітряним транспортом. На прикордонних переходах механізм швидкого митного оформлення, «зелена смуга» для сільськогосподарської продукції та сучасна система холодильного зберігання сприяли підвищенню ефективності транспортування та митного оформлення. В результаті багато видів свіжих фруктів можуть потрапити на споживчі ринки того ж дня або навіть лише через день після транспортування.
Цифрова трансформація створює новий імпульс для розвитку зеленого сільського господарства. Цифрові технології ефективно пов'язують виробників та ринки, одночасно підвищуючи прозорість у ланцюжку поставок. Крім того, розвиток інтелектуальної митниці та інтелектуальних прикордонних переходів між двома країнами значно скоротив час обробки. Наразі час митного оформлення скоротився приблизно на 30%, а час перевірки та карантину – на 40% порівняно з попереднім періодом. Технологія відстеження за допомогою QR-кодів також широко застосовується до багатьох експортованих сільськогосподарських продуктів, таких як дуріан та «Пташине гніздо», забезпечуючи відстеження протягом усього виробничого процесу, покращуючи якість продукції та зміцнюючи довіру споживачів.
Щодо карантинних та технічних стандартів для сільськогосподарської продукції, китайський ринок особливо зацікавлений у стандартах відстеження та якості продукції. Щодо деяких партій, які не відповідали технічним вимогам, китайська сторона координувала дії з відповідними установами та в'єтнамськими підприємствами для виявлення причин та вжиття коригувальних заходів. Серед виявлених причин були методи ведення сільського господарства, якість ґрунту та води, а також використання добрив та пестицидів у виробництві. Виходячи з цього, обидві сторони співпрацювали над численними рішеннями для покращення якості продукції відповідно до встановлених стандартів. На сьогодні основні недоліки усунені, і якість продукції поступово покращується.
З огляду на вищезазначені факти, сільськогосподарська співпраця між В'єтнамом та Китаєм безумовно вийде на новий рівень.
Джерело: https://baophapluat.vn/co-hoi-moi-cho-nong-san-viet.html








