Не можна заперечувати, що молоді люди часто прикуті до своїх персональних пристроїв, але не всі знають, що навіть користувачі віком від 60 до 80 років і старше проводять більше часу за смартфонами, планшетами та іншими електронними пристроями.
Згідно зі звітом Дослідницького центру Pew (дані використовуються Бюро статистики праці США), кількість часу, який американці віком 60 років і старше проводять за використанням особистих мобільних пристроїв, збільшилася майже на 30 хвилин на день порівняно з показниками десятирічної давності. «Час, проведений перед екраном для тих, кому 60, 70, 80 років і старше, збільшується незалежно від статі чи рівня освіти. Тим часом час, який люди похилого віку витрачають на такі заняття, як читання та спілкування, скорочується», – підсумовується у звіті Pew.
Користувачі старшого віку проводять більше часу, дивлячись на телефони та планшети, ніж раніше.
Еббі Річі, засновниця та генеральна директорка компанії з технічної підтримки Senior Savvy, стверджує, що багато людей похилого віку, здається, не усвідомлюють, як довго вони дивляться на екрани, і не усвідомлюють, наскільки вони «прив’язані» до технологій. «Їхні тіла також виробляють дофамін і мають той самий FOMO (страх пропустити щось нове), що й молодші люди», — каже Еббі.
Дофамін – це гормон, який діє як нейромедіатор, впливаючи на ділянки мозку, що відповідають за почуття задоволення, задоволеності, мотивації та інші ефекти, що впливають на контроль поведінки, пам'яті, настрою, концентрації тощо.
Річі також висловила стурбованість тим, що брак фізичної активності через часте перебування перед екраном може послабити здоров'я та благополуччя людей похилого віку. Вона стверджувала, що ожиріння, напруження очей, а також фізична та соціальна ізоляція є «побічними ефектами» надмірного використання мобільних пристроїв, таких як смартфони та планшети.
Дехто може стверджувати, що для літніх людей, які живуть самі, використання телефонів і планшетів може допомогти полегшити почуття самотності, дозволяючи їм взаємодіяти з іншими онлайн, але це лише частина емоційної реакції. Така взаємодія може бути контрпродуктивною в багатьох випадках, наприклад, бабуся, яка не може бути присутньою на дні народження свого онука або на сімейній відпустці, може дивитися відео, надіслані їй або розміщені в Інтернеті, де всі щасливі, і «хотіли б, щоб вона була тут». У таких ситуаціях почуття самотності посилюються і перетворюються на жаль.
Посилання на джерело






Коментар (0)