Головний редактор журналу Tiếng Dân, сміливий журналіст.
Пан Хьюїнь народився 1 жовтня 1876 року в Куангнамі . Він склав провінційний іспит у віці 21 року та імператорський іспит на звання доктора літератури третього класу в рік Зяп Тхіна (1904) в екзаменаційному центрі Тхуа Тхієн, але відмовився стати чиновником і натомість приєднався до патріотичного руху. Французькі колонізатори заслали його до Кон Лон (Кон Дао) на 13 років. Після звільнення комісар Центрального В'єтнаму Паск'є запросив його стати чиновником, але він рішуче відмовився.
Пан Хьюїнь був головним редактором газети «Тьєнг Дан» з 1927 по 1943 рік.
10 серпня 1927 року вийшов друком перший випуск газети «Тіанг Дан», головним редактором і відповідальним редактором якої став пан Хюнь Тхук Ханг. Газета базувалася в місті Хюнь . Тіанг Дан виступав за опозицію до уряду протекторату. Більшість редакційних статей, опублікованих у Тіанг Дан, були написані паном Хюнь Тхук Хангом з метою стимулювання патріотизму серед читачів. «Тіанг Дан» народився за надзвичайно складних обставин, у той час, коли народ Центрального В'єтнаму з нетерпінням чекав на появу авторитетної в'єтнамськомовної газети. Газета мала формат 58 x 42 см і видавалася двічі на тиждень.
Хоча газета «Tiếng Dân» («Голос народу») виходила пізніше, ніж газети на Півночі та Півдні, вона відігравала значну політичну роль. Пан Хюнь Тхук Ханг пояснив значення «Tiếng Dân» у випуску La Tribune Indochinoise від 24 грудня 1926 року так: «Вона уособлює радість, горе та тугу, що плекаються в серцях мільйонів наших співвітчизників. Народ є основою нації. «Tiếng Dân» уважно стежить за подіями в країні. Якщо уряд справді розуміє глибокі прагнення народу, чому він повинен несправедливо ставитися до «Tiếng Dân», як він поставився до кількох інших газет, які нещодавно були запущені та закриті? Ця газета справді заслуговує на назву «Tiếng Dân», тому що насправді саме через пресу може бути виражений голос народу».
Французьке колоніальне цензурне управління багато разів змушувало редакцію вносити виправлення відповідно до їхніх побажань, але пан Гюїнь рішуче відмовлявся, кажучи: «Або опублікуйте оригінальний текст, або викиньте його; жодне слово не буде змінено».
Одного разу газета «Tiếng Dân» опублікувала статтю про те, як французький заступник комісара Далата жорстоко образив в'єтнамського чиновника різкою критикою. Консульство Хюе негайно звернулося до комісара Далата з проханням повідомити про інцидент. Комісар Далата написав пану Хюїню, просячи його розкрити ім'я автора статті. Пан Хюїнь відповів: «Якщо газета «Tiếng Dân» опублікувала неправдиву інформацію, ви можете притягнути мене до відповідальності, але я не можу назвати вам ім'я автора». Після цього інциденту консульство Хюе видало циркуляр, що забороняє французьким чиновникам використовувати неповажну мову щодо в'єтнамських чиновників.
Протягом усієї своєї журналістської кар'єри пан Хюїнь стверджував: «Якщо я не маю права говорити все, що хочу сказати, то принаймні я маю право не говорити те, що мене змушують говорити».
Журналісти з Туєн Куанг відвідують гробницю пана Хьюіня.
Газета «Тьєнг Дан» була політичним виданням, але пан Хьюїнь не забував публікувати вибрані вірші та есе, часто авторів Фан Бі Чау, Фан Тай Хо, Біч Кхе та багатьох інших відомих письменників. Тогочасний цензурний режим вимагав, щоб усі статті перекладалися французькою мовою у трьох примірниках та надсилалися до французької місії перед друком. Французький генерал-губернатор на той час не міг змиритися з «непокірною» позицією пана Хьюїня та 21 квітня 1943 року видав рішення про закриття «Тьєнг Дан».
Для журналістів та письменників у колоніальному режимі без свободи преси боротьба пана Хюїня та його газети «Тіенг Дан» була справді мужньою, керованою патріотизмом та любов'ю до свого народу. Випустивши 1766 випусків, «Тіенг Дан» зробив свій внесок у розпалювання полум'я патріотичного запалу в серцях в'єтнамського народу.
Довічне перебування президента на посаді призначене для народу.
Після успіху Серпневої революції 1945 року пану Хьюнь було вже 70 років. На запрошення президента Хо Ши Міна він приєднався до коаліційного уряду, обійнявши посаду міністра внутрішніх справ. Під час візиту президента Хо Ши Міна до Франції йому було доручено виконання обов'язків виконуючого обов'язки президента Демократичної Республіки В'єтнам з дорученням «адаптуватися до мінливих обставин, зберігаючи при цьому непохитні принципи». Не зраджуючи довіри президента Хо Ши Міна, пан Хьюнь Тук Кханг виконав місію, доручену йому президентом Хо Ши Міном.
Могила пана Хюйнь Тук Кхана розташована на горі Тхіен Ан, Куанг Нгай.
Наприкінці 1946 року він служив спеціальним посланником уряду, працюючи в Адміністративному комітеті Опору Південного Центрального В'єтнаму, що базувався в Нгіахані, провінція Куангнгай. 21 квітня 1947 року пан Хюїнь Тук Кханг помер від важкої хвороби у віці 71 року.
У листі, що оголошував про державний похорон пана Хьюїнь Тук Канга, президент Хо Ши Мін написав: «Пан Хьюїнь був людиною величезних знань, непохитної рішучості та високих моральних якостей… Пан Хьюїнь був людиною, яку не хилило багатство, не знеохочувала бідність і не лякала влада. Протягом усього свого життя пан Хьюїнь не дбав про славу чи багатство, не прагнув багатства і не прагнув стати чиновником. Протягом усього свого життя пан Хьюїнь прагнув лише свободи народу та незалежності нації».
Пізніше, у 1949 році, президент Хо Ши Мін назвав перший і єдиний курс журналістської підготовки в Тхай Нгуєні під час війни опору на його честь, щоб підготувати та сформувати команду революційних в'єтнамських журналістів. У вступній промові 4 квітня 1949 року, опублікованій у спеціальному випуску газети «Куу Куок» 12 вересня 1949 року мовою В'єт Бак, був такий уривок: «Носити ім'я пана Хюїнь Тук Канга означає пам'ятати та наслідувати цього патріотичного ветерана, а також відомого та досвідченого журналіста, який подає приклад стажерам у старанному навчанні, прогресивних організаторських здібностях та непохитній мужності – фундаментальних якостях журналіста».
Наші колеги в Куангнгай розповіли нам, що гробниця пана Хьюіня є щорічним місцем відвідування журналістами 21 червня або в річницю його смерті. Ми вважаємо, що нам пощастило відвідати курс журналістської підготовки Хьюінь Тхук Канга в Дай Ту, Тай Нгуєн, минулого місяця; а тепер маємо можливість віддати йому шану в краю гори Ан та річки Тра.
З нагоди 100-річчя в'єтнамської революційної журналістики журналісти сьогодні згадують мужнього журналіста Хюїнь Тхук Канга – людину, яка завжди зберігала непохитний та незламний дух перед обличчям труднощів та труднощів, працюючи на благо народу, а не прагнучи слави чи грошей. Як досвідчений патріот, він подав яскравий приклад патріотизму, присвятивши все своє життя народу та нації.
Джерело: https://baotuyenquang.com.vn/nha-bao-huynh-thuc-khang-212810.html
Коментар (0)