«Sóng soải» чи «sõng soài»?

В'єтнамський король попросив учасника розташувати слова «sõng/ trên/ nằm/ soại/ Trăng/ liễu/ cành». Учасник відповів: «Місяць лежить на вербовій гілці. Цей рядок належить Хан Мак Ту». Ведучий прочитав його вголос і підтвердив: «Місяць лежить на вербовій гілці. Правильна відповідь». Відразу після цього оригінальний вірш був надрукований і відображений на екрані.

Насправді, вірш Хан Мак Ту має кілька варіацій, але жоден з них не є таким «вільно розкиданим», як припускає «Король в'єтнамської мови».

У книзі «Поезія Хан Мак Ту — сільської дівчини» (видавництво Асоціації письменників В’єтнаму, 2012) зазначено:

«Місяць лежав розпластаний на гілках верби,

Чекаємо східного вітру, щоб ми могли пофліртувати.

Цю статтю було опубліковано в сайгонській газеті 7 грудня 1935 року під заголовком «Випадково» за підписом мадемуазель Монг Кам. Лу відредагував її, додавши до неї заголовок «Сором’язливо», замінивши «ковзаючі хвилі» на «ковзаючі хвилі», та опублікував у щотижневій газеті «Нгай Най» у випуску 24 від 6 вересня 1936 року під псевдонімом Хан Мак Ту (примітка Пхансіпанга).

Копія тексту вірша «Сором’язливість» у розділі «Нова поезія» газети «Нґай Най» (1936) з присвятою «Бодлеру», перший рядок якого — «Місяць лежить розкинувшись на гілках верби...».

То чому ж Лу замінили «ковзні хвилі» на «розширювані хвилі»?

«Sóng sượt» або «sõng soại» зазвичай означає пасивну позу, лежання витягнувшись через падіння або удар, що означає безпорадність та нездатність встати. Тим часом «sóng soải» передбачає активну позу, зручне лежання з витягнутими руками та ногами. Цей нюанс робить «sóng soải» дуже доречним для образу місяця в романтичній, млявій манері у вірші Хан Мặк Тю. Тому словник Тхань Нгхо визначає «sóng-soải» як «Що стосується лежання витягнутими, з прямими ногами та руками // Лежачи витягнутими», з ширшим значенням «Що стосується чогось, що лежить витягнутим», і цитує рядок «Місяць лежить витягнутим на гілці верби - Хан Мặк Тю».

Більшість словників вважають «sõng soài», «sóng soài», «sóng soải» та «sóng sượt» синонімами. Однак у багатьох випадках словники фіксують лише близьку синонімію, не відображаючи повністю нюансів використання в літературі.

Окрім відмінностей у нюансах значення, фраза «sóng soải» (розтягування) також має цінність з точки зору ритму та поетичної образності. Рядок Хан Мặк Ту «Місяць лежить розкинувшись на вербовій гілці» має дуже м’який та розслаблений ритм. Якщо ми розберемо ритм, ми побачимо: Місяць лежить / розкинувшись / на вербовій гілці». Слово «sóng soải» створює уповільнений, тривалий ритм, роблячи тон вірша більш розслабленим, ідеально відповідає образу місяця, який мляво відпочиває на вербовій гілці та «чекає, поки подме східний вітер».

Якщо замінити на «лежачи розпластаний»: Місяць лежить / розпластаний / на гілці верби, ритм вірша одразу стає грубим і важким; звук стає плоским і жорстким, що натякає на падіння, а не на розслаблену, романтичну позу.

Однак, якби оригінальний вірш «sóng sướt» (ковзні хвилі) Hàn Mặc Tử був збережений, закрита рима та кінцевий приголосний -t різко б блокували звук, роблячи ритм віршів різким та поспішним, натякаючи на раптове, різке ковзання з подальшою зупинкою. Тому заміна Тхе Лоом «sóng sướt» на «sóng soải» (розтягнуті хвилі) під час редагування вірша, ймовірно, була пов'язана не лише з відмінностями в семантичних нюансах, але й для збереження м'якшого, більш виразного образу та ритму у віршах.

Таким чином, в'єтнамський король не лише втратив ритм і «кокетливий» нюанс слова «sóng soải» (махання) – слова, яке Тхе Ло тонко замінив, – але й створив варіант вірша, який ніколи не був зафіксований у жодному друкованому тексті. Довільне створення такого варіанту порушує принцип поваги до оригінального тексту під час цитування літературних творів.

Ман Нонг (автор)

Джерело: https://baothanhhoa.vn/song-soai-hay-nbsp-song-soai-281142.htm