Кілька ледь помітних ароматів

Пісні про кохання торкнулися незліченних сердець в'єтнамців. Серед численних поетичних настроїв, що передаються цими піснями, у текстах ледь помітно присутні різні аромати та почуття.

Аромат природи, квітів та фруктів.

Аромати, присутні в цих піснях про кохання, мабуть, найчисленніші: аромат різноманітних квітів: іланг-ілангу, магнолії, молочної квітки, лотоса, мирти крепу, квітки помело, квітки бетелю, жасмину та лісових квітів; потім є аромат рису, сільської місцевості, зелених рисових пластівців, запашної соломи, а також аромат ладану, кави та аромат нових сторінок зошита…

Квітка лотоса була використана в пісні композитора Дана Хуєна «Біля мавзолею президента Хо Ши Міна». Композитор висловив свою глибоку повагу та любов до президента Хо Ши Міна, коли відвідав його мавзолей у Ханої . Почуття композитора також співвідносяться з почуттями мільйонів в'єтнамців: «Серце президента Хо Ши Міна радіє, коли його нащадки повертаються у все більшій кількості, сповнені його любові / Тисячами запашних квіток лотоса вся нація любить і шанує його».

З любовною піснею «Hoa Sua» (Молочна квітка) композитор Хонг Данг справив глибоке враження на меломанів: «Молочна квітка все ще солодко пахне на розі вулиці ніч за ніччю / Як я міг тебе забути?» У пісні «Em Oi! Hanoi Street», музика композитора Фу Куанга, слова поета Фан Ву, слухачі знову згадують про аромат магнолії та молочної квітки, одну з характерних рис Ханоя: «Em Oi, Hanoi Street / У мене все ще аромат магнолії / У мене все ще аромат молочної квітки». Композитор Чрінь Конг Сон також мав почуття щодо аромату молочних квітів на вулицях Ханоя: «Настає сезон молочних квітів, що ароматизують кожен вітерець», разом з ароматом зелених рисових пластівців: «Настає сезон зелених рисових пластівців, запашних у маленьких долонях» (Згадуючи ханойську осінь).

Ароматний аромат квітів помело також є темою відомої любовної пісні «Таємний аромат» на слова поета Фан Тхị Тхань Няня, музику композитора Ву Хоанга. Ароматні квіти помело допомагають дівчині висловити свої почуття до коханого перед його від'їздом на війну: «Ароматні квіти помело хвилюють моє серце/.../ Дівчина мовчки схожа на грона квітів/ Дозволяючи аромату говорити про її кохання».

Пісня композитора Нгуєн Тьєна «Квітка ареки та сад бетелю» пронизана ароматом квітів ареки, ароматом, який полонив незліченну кількість сердець. Поетичний та неймовірно мирний образ рядів арекових дерев та садів бетелю знайшов своє відображення в пісні: «Квіти ареки падають, вибілюючи мій двір. І аромат квітів ареки пронизує сад бетелю». Аромат нічного жасмину також створює привабливість, спонукаючи дівчину запросити хлопця відвідати її рідне місто, бідну сільську місцевість, але сповнену ніжності: «Я запрошую тебе зупинитися в місячну ніч з мокрим кокосовим листям / Біля горщика свіжозвареної картоплі / У запашному нічному саду жасмину» (Любов до батьківщини - Дан Тхо). Композитор Чінь Конг Сон також згадав про аромат нічного жасмину, квітки, яка цвіте вночі: «Я приношу тобі нічний жасмин / Чи це жасмин добре пахне, чи твої губи?» (Нічний жасмин).

Не лише аромат квітів, знайомих нам у повсякденному житті, а й аромат лісових квітів знайшов своє відображення в музичних композиціях. «Пісня гірської дівчини», композиція музиканта Тран Хоана, містить такі слова, як: «О гірська дівчино! Час так багато разів полонив мене / Біля лісу аромат наповнює безкрайнє осіннє небо». У пісні «Захід сонця кольору листя» музикант Тхань Тунг згадує аромат лісових квітів на лісових полях, де молоді волонтери разом працювали над будівництвом своєї батьківщини: «Я йду хвилястими пагорбами / Мої ноги пахнуть лісовими квітами / Щоб весна йшла за моїми слідами, супроводжуючи мене до лісу».

Разом із багатьма іншими ароматами, кави, ладану, молодого рису, запашної соломи… в інших піснях про кохання («Безіменна крапля смутку» — Tô Giang; «Вечір на кордоні» — Trần Chung, слова: Lò Ngân Sủn; «Весна прийшла» — Trần Chung; «Song of the Homeland River» — Nguyễn Trọng Tạo; “Song of Hope” – Văn Ký; “Sunshine on the Poor Village” – Phạm Thế Mỹ; “Like a Love Song” – Nguyen Ngọc Thien)…

Аромат від любовних пригод

Окрім ароматів природи, квітів та фруктів, в'єтнамські пісні про кохання також містять аромат кохання, що виходить від людей, які глибоко кохають одне одного. Аромат волосся з'являвся в композиціях багатьох музикантів. «Смуток у спогадах» музиканта Трук Фуонга має такі слова, як: «Аромат волосся, сльози ніколи не проливаються». А ось ще один аромат у пісні про кохання «Мрія під квітами», слова поета Дінь Хунга, музика композитора Фам Дінь Чонга: «О, квіти біля мого плеча, аромат на моїй голові / Щоночі я чую, як сни віддаляються».

Багато музичних творів говорять про швидкоплинну красу життя. «Падаюче листя ввечері» композиторів Доан Чуана та Ту Ліня несе в собі меланхолію нездійсненого кохання: «Бувають ночі, що перетворюються на світанок, яке сумне життя, мій дорогий старий друже! / Навіщо шкодувати про незакінчену, зникаючу красу? / Мандрівний човен тепер не має гавані». Є прекрасні історії кохання, а потім розлука. Один йде, інший залишається, залишаючи після себе зворушливі вірші в ночі. «Холодний туман зимового вечора» композитора Мань Пхата виражає смуток туги та очікування: «Вірші холодять у похмуру ніч / Зберігаючи пелюстки минулих квітів, аромат очікування / І тонуть у горі».

Романтичні історії кохання залишаються мріями багатьох. Композитор Нго Туї Мієн висловив цю мрію про палке осіннє кохання у своїй пісні «Осінь для тебе»: «Чи мрієш ти, що коли прийде осінь / Ми пройдемо однією стежкою разом / Ми з тобою мріємо про ту осінь, наше кохання буде ароматним?»

А ще є знайомий аромат, немов теплий вітерець, у пісні композитора Тран Хоана «Весняна пісня кохання»: «Люба моя, весна прийшла на гілки/.../ Який знайомий аромат, немов теплий вітерець». Композитор Тонг Дат у своїй пісні «Хто повертається до річки Туонг» згадує закохану людину з ароматом такої пристрасної любові: «Далеко я все ще сумую за тобою/ Я мрію про твій незабутній образ/ Аромат кохання, солодкий і п'янкий сон...»

Отже, ось вони, аромати, що затримуються в серці. Ось аромати квітів, рису, смаженого рису, аромат сільської місцевості, стародавнього лісу, природи; а є аромат кохання, глибокого та пристрасного зв'язку з коханою людиною. Ці ніжні та ніжні аромати в піснях про кохання залишили незабутні емоції в серцях їхніх шанувальників. Слухаючи ці пісні про кохання знову, наші серця наповнюються ностальгією за ароматами, які колись нас інтенсивно супроводжували, або, можливо, просто швидкоплинно відносили вітри життя.

Джерело