Закон визначає право на свободу віросповідання та віросповідання; релігійну діяльність; релігійні організації; а також права та обов'язки установ, організацій, громад та окремих осіб, пов'язані з релігійною діяльністю.
Принципи, що регулюють релігійну діяльність, це: дотримання Конституції та законодавчих норм; збереження та просування високих культурних цінностей і традицій нації; забезпечення національної безпеки, соціального порядку та спокою; ощадливість, боротьба з марнотратством, захист ресурсів та навколишнього середовища; а також непорушення заборонених правил.
Міністр у справах етнічних меншин та релігії Нгуєн Дінь Кханг представляє звіт, що пояснює та включає відгуки, перш ніж Національні збори схвалять законопроект. Фото: Національні збори
Закон визначає заборонені дії. Зокрема, він забороняє дискримінацію або упередження на основі переконань чи релігії; забороняє примус, підкуп або перешкоджання іншим дотримуватися чи не дотримуватися певних переконань чи релігії; а також забороняє образу переконань чи релігії.
Релігійна діяльність не повинна порушувати національну оборону, безпеку, національний суверенітет , суспільний порядок та безпеку, а також навколишнє середовище; порушувати соціальну мораль; посягати на фізичну недоторканність, здоров'я, життя чи майно інших осіб; ображати честь та гідність інших осіб; перешкоджати здійсненню прав та обов'язків громадян; розділяти націю; розділяти релігії; розділяти тих, хто сповідує певну релігію, від тих, хто її не сповідує; або розділяти людей, які сповідують різні релігії.
Закон також забороняє експлуатацію переконань та релігій для особистої вигоди. Зокрема, він забороняє використання кіберпростору, штучного інтелекту або нових технологій для порушення законів про переконання та релігії.
Під час здійснення релігійної діяльності в кіберпросторі організації, окремі особи, представники, керівні ради релігійних установ, релігійні сановники, посадові особи, ченці, релігійні організації, афілійовані релігійні організації, організації, яким видано свідоцтва про реєстрацію релігійної діяльності, та концентровані релігійні групи повинні повідомляти, реєструватися або запитувати дозвіл на здійснення релігійної діяльності до компетентного державного органу відповідно до положень цього закону.
Компетентні державні органи відповідають за керівництво, нагляд, інспектування та аудит здійснення релігійної діяльності в кіберпросторі; виявлення, запобігання та вирішення порушень законів про релігію.
Організації та особи, які здійснюють релігійну діяльність у кіберпросторі, несуть відповідальність за дотримання законів про релігію та інших відповідних законів.
Організації та підприємства, що надають послуги в Інтернеті, несуть відповідальність за впровадження технічних рішень та координацію з компетентними державними органами для видалення та блокування контенту, що порушує закони про віросповідання та релігію.
Організації та підприємства, що володіють телекомунікаційними мережами, несуть відповідальність за блокування доступу до контенту, що порушує закони про віросповідання та релігію, на вимогу компетентних державних органів.
Члени парламенту на сьогоднішньому засіданні. Фото: Національні збори
Щодо управління та використання активів, що належать релігійним установам та організаціям, закон передбачає, що до активів, що належать релігійним установам та організаціям, належать активи, сформовані за рахунок внесків членів; пожертвувань та подарунків від організацій та фізичних осіб; або інших джерел, передбачених законом.
Активи, що належать релігійним установам та організаціям, повинні управлятися та використовуватися за цільовим призначенням, відкрито, прозоро та відповідно до закону.
Релігійні та релігійні установи, утворені за звичаєм, шляхом внесків, пожертвувань, подарунків громаді або інших джерел відповідно до закону, для задоволення релігійних та віруючих потреб громади, вважаються спільною власністю громади.
Конверсія, передача, дарування, оренда, іпотека та внесок капіталу активів з використанням прав користування землею здійснюються відповідно до чинного законодавства.
Прийняття та управління пожертвами від іноземних організацій та фізичних осіб релігійними організаціями та афілійованими з ними релігійними організаціями, а також збір пожертв представниками та керівними органами релігійних установ, релігійних організацій та афілійованих з ними релігійних організацій здійснюється відповідно до положень закону.
Землі, що використовуються для релігійних цілей, управляються та використовуються відповідно до положень земельного законодавства.
Вісім адміністративних повноважень та процедур передаються від Міністерства у справах етнічних меншин та релігій до провінційних народних комітетів.
У звіті про прийняття, роз'яснення та перегляд законопроекту перед його затвердженням Національними зборами Міністр у справах етнічних меншин та релігії Нгуєн Дінь Кханг заявив, що уряд розглянув законопроект і продовжує сприяти децентралізації адміністративних процедур, гарантуючи, що міністерства оброблятимуть не більше 30% від загальної кількості адміністративних процедур у сфері віросповідання та релігії.
Відповідно, уряд передав 8 адміністративних повноважень та процедур від Міністерства у справах етнічних меншин та релігій до провінційних народних комітетів, зокрема:
- Процедури подання запиту на реєстрацію некомерційної юридичної особи для релігійної організації, що діє в кількох провінціях (пункт 2 статті 27)
- Процедури подання запиту на саморозпуск релігійних організацій та афілійованих релігійних організацій, що діють у кількох провінціях відповідно до статуту (пункт 2, стаття 28)
- Процедури подання клопотання про розпуск релігійного навчального закладу за рішенням релігійної організації (стаття 38)
- Процедури запиту дозволу на організацію семінарів та конференцій за участю іноземних елементів (пункт 2 статті 40)
- Процедури запиту дозволу на організацію міжрелігійних семінарів та конференцій (пункт 2 статті 40)
- Процедури запиту на запрошення іноземних або в'єтнамських релігійних сановників чи духовенства для виконання обов'язків релігійних сановників у релігійних організаціях за кордоном, коли організації було надано свідоцтво про реєстрацію релігійної діяльності (пункт 3 статті 44)
- Процедури запиту на участь релігійних сановників, посадовців, ченців та послідовників у релігійних заходах за кордоном (пункт 2 статті 46)
- Процедури подання релігійними організаціями В'єтнаму пропозицій щодо висвячення або призначення на релігійні посади іноземців, які легально проживають у В'єтнамі (пункт b, пункт 1, стаття 47)
17 квітня 2026 року Міністерство у справах етнічних меншин та релігій надіслало документ головам народних комітетів 34 провінцій та міст із проханням надати їхні думки щодо передачі цих повноважень.
Станом на 21 квітня 2026 року Міністерство у справах етнічних меншин отримало 25 із 34 висновків від провінцій та міст, зокрема 21 висновок про згоду на передачу 8 адміністративних повноважень та процедур; та 4 висновки про пропозицію передачі деяких із вищезгаданих повноважень.
Джерело: https://vietnamnet.vn/quoc-hoi-thong-qua-luat-tin-nguong-ton-giao-sua-doi-2509272.html
Коментар (0)