Яке майбутнє БРІКС?

Реагуючи на проблеми та потреби країн, що розвиваються, та демонструючи глобальне лідерство, БРІКС має сприятливу можливість залучити підтримку та привабити країни всього світу.

У Йоганнесбурзі відбувся 15-й щорічний саміт групи провідних країн, що розвиваються (БРІКС).

З 22 по 24 серпня в Йоганнесбурзі відбувся 15-й щорічний саміт групи провідних країн, що розвиваються, БРІКС, до складу якої входять Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка.

Південна Африка, яка вже втретє приймає саміт БРІКС з моменту приєднання до групи у 2010 році, обрала тему «БРІКС та Африка: партнерство для швидкого зростання, сталого розвитку та інклюзивного багатостороннього розвитку».

Нова модель інтеграції?

Група БРІКС наразі охоплює 42% населення світу та майже 30% його площі. На неї також припадає приблизно 27% світового ВВП та 20% світової торгівлі. Південна Африка оголосила, що понад 40 країн виявили зацікавленість у приєднанні до БРІКС, причому 22 офіційно подали запит на членство. Кілька країн, таких як Іран, наголосили на можливості зміцнення партнерських відносин та чітко висловили своє бажання стати членами групи.

На відміну від попередніх самітів, цього року країна-господарка Південна Африка запросила велику кількість лідерів та представників приблизно 70 країн, що розвиваються, включаючи багато африканських країн. За даними індійських ЗМІ, 15-й саміт БРІКС може стати першим випадком, коли кілька країн, таких як Аргентина, Єгипет, Індонезія, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), розглядають свої прагнення до членства.

Фактично, починаючи з конференції 2017 року, тодішня країна-господарка Китай висунула політику прийняття нових членів (БРІКС+).

Росія розглядає додавання нових членів як спосіб допомогти БРІКС розвиватися та зміцнюватися, незалежно від форми, яку це набуде.

Ярослав Лісоволік, головний економіст Євразійського банку розвитку (ЄБРР), вважає, що розширений блок БРІКС стане новою моделлю інтеграції для світової економіки.

Коментуючи модель БРІКС+, спостерігачі стверджують, що в сучасній міжнародній системі домінують США та західні країни, а погляди країн, що розвиваються, не враховуються повною мірою. Тому країни, що розвиваються, сподіваються висловити свою думку, і рамки співпраці БРІКС нададуть таку можливість.

План нового світового порядку

За даними Deutsche Welle (Німеччина), початкові прогнози щодо того, що БРІКС стане найшвидше зростаючою економікою світу, поки що не зовсім виправдалися. Натомість блок зараз забезпечує розвиваючийся дипломатичний та фінансовий форум за межами Заходу.

Фактично, протягом першого десятиліття (2010 рік) усі п'ять членів БРІКС показали дуже хороші результати, маючи амбіції щодо розвитку економік країн, що розвиваються. Однак економічні показники членів почали знижуватися у другому десятилітті (2020 рік), оскільки кожна країна блоку зіткнулася зі своїми унікальними викликами.

Наразі рушійною силою бажання країн, що розвиваються, приєднатися до механізму співпраці БРІКС «є не просто економічний клуб держав, що розвиваються, які прагнуть впливати на глобальне зростання та розвиток, а й політичний клуб, що визначається націоналізмом», як зазначає політолог Метью Бішоп з Університету Шеффілда.

З моменту спалаху російсько-українського конфлікту країни БРІКС дедалі більше дистанціюються від Заходу. Москва та Європа глибоко заглибилися в конфронтацію з малою перспективою виходу. Тим часом ні Індія, ні Бразилія, ні Південна Африка, ні Китай не приєдналися до санкцій проти Росії. За словами експерта Метью Бішопа, конфлікт, «здається, провів чітку межу між Росією, яку підтримує Схід, і Росією, яку підтримує Захід».

Для країн Південної півкулі конфлікт в Україні став сигналом тривоги. З одного боку, він змусив країни Півдня усвідомити, що США та країни Заходу роблять усе можливе для досягнення власних стратегічних цілей. З іншого боку, ці країни чітко розуміли, що зміна міжнародного економічного та політичного порядку, який є для них неприйнятним, не може покладатися на проактивну зміну позиції США та розвинених країн, а вимагає єдності для пошуку рішення.

З іншого боку, те, як Пекін керує відносинами між США та Китаєм, повністю демонструє, що Китай посилюватиме співпрацю з країнами з ринковою економікою, що розвивається, і не виконуватиме директиви США.

Іншими словами, як неодноразово заявляв президент Росії Путін у засобах масової інформації, метою є повалення однополярного світового порядку. Або, як було передано у посланні міністра закордонних справ Індії на нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ БРІКС, – сильний меседж про те, що: «Світ багатополярний, світ перебалансовується, і старі методи не можуть вирішити нові ситуації».

З огляду на їхні відповідні сильні сторони, наприкінці квітня 2023 року Bloomberg опублікував прогноз, заснований на останніх даних Міжнародного валютного фонду (МВФ), у якому зазначалося, що у 2020 році внесок країн БРІКС та G7 (включаючи США, Канаду, Велику Британію, Францію, Італію, Німеччину та Японію) у світове економічне зростання був однаковим. Відтоді показники блоку, очолюваного Заходом, неухильно знижуються. До 2028 року внесок G7 у світову економіку, за прогнозами, знизиться до 27,8%, тоді як на БРІКС припадатиме 35%.

Зрозуміло, що з суто економічної та торговельної точки зору БРІКС справді став противагою G7. Звичайно, щоб бути готовими до справді нового «багатополярного світу», лідерам БРІКС ще належить пройти довгий і складний шлях з безліччю взаємопов'язаних труднощів.

Однак, враховуючи, що мета іноді така проста, як розповіла міністр закордонних справ Південної Африки Наледі Пандор, полягає в тому, щоб «ми не стали жертвами санкцій», цілком зрозуміло, що все більше країн висловлюють зацікавленість у приєднанні до БРІКС.

Новина про те, що БРІКС «готується» до розширення свого членства, не є ані новою, ані несподіваною. Так чи інакше, БРІКС готується рухатися до майбутнього багатополярного світу. Таким чином, подобається нам це чи ні, намітилася нова глобальна загальна картина. Здається, активовано нову траєкторію світового порядку.

Джерело: https://baoquocte.vn/tuong-lai-cua-brics-238701.html