Золота спадщина, вічний скарб...

Кілька років тому, коли я читав книгу журналіста Буй Нгок Лонга «Де майстри дзен?», мені найбільше сподобалася деталь, де старий чернець каже квітучому дереву на подвір’ї храму: «Хонг Бі, ти знову розквітнув». Чотири пори року в Хюе — весна, літо, осінь і зима — ніби «втілені» в цьому реченні. А тепер…

Тримаючи в руках книгу «Золотими слідами » автора Буй Нгок Лонга, нещодавно видану видавництвом Thuan Hoa, я відчуваю, що історії про мальовничу красу стародавньої столиці, які зазвичай ніжні, тепер сповнені певної «ваги». Що я можу написати про його пристрасний, але водночас спокійний «спосіб любові» до Хюе з його багатою історією, фен-шуй, культурою та географією? Як написав пан Нгуєн Фуок Хай Чунг, заступник директора Центру охорони реліквій стародавньої столиці Хюе, у передмові «„Шлях любові“ до спадщини » на початку книги: «Приєднуюся до автора Буй Нгок Лонга у «слідуванні золотими слідами», щоб дослідити та відчути спадщину Хюе разом з його людьми, побачити, що кожен мешканець Хюе має свій власний «шлях любові» до спадщини, і ця книга — один із таких шляхів…».

Обкладинка книги: Золотими слідами

ФОТО: БНЛ

«Слідами золотих слідів» – це збірка статей, які Буй Нгок Лонг писав і публікував на сторінці культури та мистецтва газети «Тхань Ньєн » протягом багатьох років. Ймовірно, він редагував і доповнював їх перед друком книги. Ці статті приваблювали багатьох читачів газети, в якій він працював останні 20 років як кореспондент «Тхань Ньєн» у місті Тхуа Тхьєн-Хюе.

Книга має 7 частин на понад 300 сторінках, зокрема: «Фен-шуй імператорського міста Хюе», «У пошуках слідів двадцяти мальовничих краєвидів імператорської столиці», «Священні гори», «Історії королівських лікарів династії Нгуєн», «Чудове відновлення палацу Кан Чань», «У пошуках слідів династії Тай Сон» та «Суть в'єтнамських бойових мистецтв». Кожна частина має свій унікальний стиль та цікаві ідеї, передаючи та поширюючи глибше послання: працювати разом для збереження та популяризації історичної цінності комплексу імператорського міста Хюе, включаючи Імператорську цитадель Хюе, яка була визнана об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1993 році.

Автор подарував книгу представнику клубу книги та культури Хюе.

ФОТО: ЛЕ ХОАЙ НХАН

Як син Хюе, глибоко прив'язаний до цієї землі, просякнутої духом династії, журналіст Буй Нгок Лонг, на мою думку, з щирою відданістю цій темі висловлює свою думку, оскільки вона «торкається» глибинної сутності цієї землі, відомої як імперська столиця. Було б важко повністю висловити його наміри без ретельного обмірковування та роздумів. Перш ніж писати, щоб отримати згоду та задоволення читачів, він мав бути надзвичайно вдумливим та переконливим. З власною силою духу автор заглибився, впевнено долаючи перешкоди, використовуючи метод дослідження та підхід, а також відповідні матеріали та мову — журналіст, який не боїться зануритися в тему та довести її до кінця.

Це історія про геомантію Хюе, імператорського міста, гробниць і храмів, гір і річок, топонімів кожного регіону та мешканців Хюе. Багато статей, коли їх читати, виглядають так, ніби автор ретельно досліджує кожен шар міських стін, спостерігаючи в усіх напрямках, щоб особисто (разом з багатьма дослідниками Хюе) ставити запитання, пояснювати чому та розповідати журналістською мовою поетичний і стародавній природний ландшафт. Лаконічна, зрозуміла та вишукана мова, щоб передати дуже конкретні теми про Хюе, якими цікавляться багато читачів і шукають пояснень. Вона має бути короткою, але повною, глибокою, але лаконічною – ось у чому суть!

Авторка Буй Нгок Лонг підписує книги для читачів на презентації книги.

ФОТО: ЛЕ ХОАЙ НХАН

Ось чому, пишучи цю статтю, я, чесно кажучи, не можу знайти достатньо слів, щоб пояснити походження кожного питання, яке автор ретельно представляє в книзі. Можливо, це тому, що протягом багатьох років, щодня, тримаючи в руках газету «Тхань Ньєн» , я був полонений кожною його статтею, уявляючи, як автор піднімається кожною сходинкою. По цих багатовікових, вкритих мохом каменях він йшов і досяг цілковитої мети.

Читаючи книгу Буй Нгок Лонга, я раптом згадав історію про час, коли натовпи туристів із задоволенням милувалися двома ао дай (традиційними в'єтнамськими сукнями) імператриці Ту Кунг, виставленими в Хюе. Раптом я почав уявляти, як вітер дме крізь імператорський палац минулих років, ніжно шелестячи подолами одягу імператорів, коли вони піднімалися павільйоном Чотирьох Світів, щоб помилуватися безкрайнім небом і землею після днів і ночей турбот про свій народ і країну.

Цитаделі, гробниці, храми, коштовності, королівські шати, таємні імператорські ліки та суть бойових мистецтв... хіба це не залишки 140 років існування династії Нгуєн у Хюе, залишені для відкриття поколіннями?

Поділившись причинами публікації книги, журналіст Буй Нгок Лонг сказав: «Кожен журналіст обирає свій власний шлях, щоб зануритися в сферу слова. Мені пощастило народитися та працював журналістом у священній землі Хюе, стародавній столиці, землі глибокої культурної спадщини. Культурна спадщина Хюе, хоч і безтурботна та вкрита мохом, завжди мене захоплює. Місія журналіста полягає не в тому, щоб «досліджувати» спадщину, а в тому, щоб розповідати про поточні події, бачити, як сучасні люди ставляться до спадщини. І з цих поточних подій автор сподівається донести до читачів погляд на спадщину з любов’ю. Ця книга знаменує 20-ту річницю моєї роботи в газеті «Тхань Ньєн» та святкування 100-річчя в’єтнамської революційної журналістики».

Джерело: https://thanhnien.vn/vang-son-tram-tich-muon-nien-185250620221850945.htm