 |
| Новорічна вечеря народу Тай — це привід для сімейних зустрічей та возз'єднання. |
Краса весни в минулому
Для в'єтнамців Тет (Місячний Новий рік) – це не лише момент гармонії між небом і землею, а й подорож назад до звичних цінностей. У той час як у галасливому місті Тет починається з постійного потоку транспорту, у високогірних селах провінції Туєн Куанг Тет святкується жвавим звичаєм «забою свині». Чорних свиней, яких цілий рік годують подрібненою кукурудзою та дикими овочами, забивають в останній день року та розподіляють порівну між кількома сім'ями.
Пан Пан Ван Нінь, літній мешканець села Кау Као комуни Бач Са, поділився: «У минулому життя було важким, і у нас був добрий шматок свинини лише раз на рік, тому ми ділилися ним між собою, за звичаєм, який називався «ділитися свининою». Зараз у нас більше ресурсів, але цей звичай все ще зберігається, демонструючи дух спільного використання, взаємної підтримки та сусідської солідарності у скрутні часи».
Щойно зелені рисові коржики акуратно покладені в горщик, люди починають піклуватися про «душу» дому: вівтар предків. Церемонія очищення наприкінці року — це глибоко шанобливий духовний ритуал. Використовуючи чашу з ароматною водою, настояною на п’яти спеціях, домовласник обережно очищає пил з курильниці та статуй, щоб позбутися старих турбот та привітати удачу.
Зокрема, 23-й день 12-го місячного місяця став священним днем. Рожеві коропи виконують місію «нести» людські бажання до небес. Спостерігаючи за тим, як коропи б'ють хвостами та пірнають у річку, кожен мовчки сподівається, що в їхніх родинах чекає щось хороше.
Краса Тет у гірських регіонах також полягає в гуманістичній взаємодії між людьми та природою. Етнічні групи Тай, Нунг, Дао, Монг та Као Лан у Туєн Куангу досі зберігають звичай «запрошувати» свої інструменти, щоб разом відсвяткувати Тет. У тридцяту ніч місячного місяця інструменти, такі як мотики, лопати, ножі та серпи, які використовуються протягом року, прикрашають червоним папером і шанобливо розміщують у кутку будинку.
Пан Зіанг А Чу з села Ме Лау комуни Сон Ві поділився: «Предмети також мають душу; вони допомагають нам вирощувати рис, тому під час Тет (місячного Нового року) ми повинні дати їм відпочити та висловити їм вдячність. Тільки тоді врожай рису буде добрим у новому році, і наші шлунки будуть щасливі».
Вранці першого дня Нового року за місячним календарем, коли перший спів півня лунає крізь скелі, жінки племен Тай та Нунг з усіх сіл беруться за руки та йдуть до джерела на краю села, щоб набрати «благословенної води». Чашу з прохолодною, освіжаючою водою зі скелястого джерела підносять до вівтаря як молитву за рік сприятливої погоди та душевного спокою.
Тет (в'єтнамський Новий рік за місячним календарем) справді повноцінний лише тоді, коли обмінюються щирими побажаннями. «У перший день Тет відвідай свого батька; на другий день відвідай свою матір; на третій день відвідай свого вчителя» – галасливі кроки родичів, які приїхали додому, стали прекрасною традицією. У селах і на вулицях обмін привітаннями з Тетом стає сполучною ниткою між людьми.
 |
| Звичай загортати баньчунг (традиційні в'єтнамські рисові коржики) під час Тет (місячного Нового року). |
Коли щирість втрачає синхронність
23-го дня 12-го місячного місяця береги річок Ло та Гам вирують людьми, які прощаються з Кухонним Богом, що возноситься на небеса. У пронизливий холод останнього дня року кожен має добрий намір, довіряючи його коропу, якого він приносить у жертву. Однак, за побажанням гладкої та успішної подорожі ми мимоволі стикаємося із сумною реальністю, яка розгортається вже багато років: звичкою «зручно» приносити жертви.
У дні, що передують Тет, особливо фестивалю Тет Онг Конг, Онг Тао (Бог кухні), зазвичай чиста річка в моєму рідному місті всіяна викинутими пластиковими пакетами різних кольорів. Іноді, так само, як люди випускають рибу вгору за течією, щоб помолитися про удачу, інші ловлять її вниз за течією, щоб отримати прибуток. Вірячи в те, що «те, що відбувається в земному світі, відображається в духовному світі», і бажаючи, щоб старі духовні предмети «охолоджувалися» річкою, багато людей вирішують кидати ароматичні палички, попіл і навіть керамічні курильниці в струмок або під мости.
Пан Нгуєн Ван Тхань, який понад 40 років займається веслуванням на річці Ло в районі Нонг Тьєн, задумливо подивився на воду та сказав: «Багато людей думають, що достатньо викидати старі речі в річку, щоб їхній будинок був чистим. Але вони не знають, що на дні лежать зламані курильниці, попіл і пил каламутять воду, а поліетиленові пакети розносяться всюди. Спостерігаючи за тим, як наша рідна річка мовчки несе всілякі відходи під виглядом духовності, ті з нас, хто залежить від річки для існування, відчувають глибокий смуток».
Крім того, вигляд переповнених пташиних кліток, що чекають на вивільнення на ринках, біля храмів і пагод, продовжує спонукати до роздумів. Ці птахи, колись належали вільному небу, тепер виснажені після кількох днів ув'язнення, іноді не маючи сил злетіти, навіть коли клітку відчиняють. На жаль, багато з цих тендітних створінь потім потрапляють у чергове коло купівлі-продажу, яке їх чекає. Якщо доброта полягатиме лише у наданні тимчасової свободи стомленому життю, чи справді це щастя повне?
 |
| Люди хмонг у комуні Ві Сюйен прикрашають свої будинки червоним папером, щоб зустріти Новий рік за місячним календарем. |
Малі зміни, великий вплив.
Протягом багатьох років програма «Відпускайте рибу, але не викидайте пластикові пакети», що є результатом співпраці між В'єтнамським Вітчизняним фронтом провінції Туєн Куанг, Асоціацією фермерів та В'єтнамською буддійською асоціацією провінції Туєн Куанг, стала значним рухом із широким впливом, що сприяє зміні обізнаності людей щодо захисту довкілля. Рибу випускають, пакети залишають, а люди та волонтери збирають пластикові пакети для належної утилізації.
Товаришка Чу Тхі Нгок Діеп, голова Асоціації фермерів провінції Туєн Куанг, підтвердила: «Спільна програма не просто збирає відходи з берегів річок, а її основна мета — змінити світогляд та сприяти екологічному способу життя кожного громадянина. Коли поліетиленові пакети збираються та переробляються належним чином, це є практичним заходом для захисту водних ресурсів та підтримки сталого середовища проживання».
Однак, стійкі рішення не повинні обмежуватися лише збором сміття під час свят, а мають бути вкорінені в щоденній самосвідомості кожного домогосподарства. Наразі багато житлових районів у Туєн Куангу включили охорону навколишнього середовища та цивілізовані релігійні практики до критеріїв щорічної оцінки «Культурно зразкових сімей».
Товариш Вуонг Кім Тхань, секретар партії та голова житлової групи Тан Ха 6, району Мінь Сюань, сказав: «Ми регулярно поширюємо інформацію через збори або групи Зало про те, як правильно утилізувати попіл та старі релігійні артефакти. Коли підтримка чистоти річки пов’язана з критеріями наслідування сім’ї, люди заохочують одне одного дуже серйозно дотримуватися цього. Тому що справді культурна сім’я – це та, де щирість щодо предків йде пліч-о-пліч з відповідальністю за підтримку чистоти для громади».
Весна року Коня 2026 швидко наближається. Нехай подорож Кухонного Бога та Пличного Бога буде спокійнішою серед чистих вод, щоб джерела провінції Туєн Куанг залишалися завжди зеленими та чистими, значущим даром для майбутніх поколінь. Адже збереження чистоти природи — це також спосіб для нас зберегти мир для кожної родини та культивувати найстійкіші цінності для майбутніх поколінь.
Текст і фото: Джанг Лам
 |
| Преподобний Тхік Тхань Фук Заступник голови та головний секретар виконавчої ради В'єтнамської буддійської асоціації провінції Туєн Куанг |
Співчуття повинно йти пліч-о-пліч з мудрістю.
Випуск тварин – це благородна практика, яка культивує співчуття, але без керівництва мудрості цей добрий вчинок може легко перетворитися на акт невігластва. Мудрість тут стосується правильного розуміння життя та навколишнього середовища. Випуск риби, а потім викидання пластикових пакетів у річку або викидання їх у забруднену воду, по суті перетворює ритуал випуску на вбивство, знищує природу та опосередковано веде живі істоти до їхньої загибелі. Крім того, масова купівля риби заради миру ненавмисно підживлює хижацьке полювання, створюючи замкнене коло вбивств. Маючи буддійський спосіб мислення, ми сподіваємося, що кожен громадянин практикує цю віру з усвідомленим ставленням. Випускайте рибу з повагою та забирайте сміття з цивілізованою свідомістю. Не дозволяйте безтурботності звички затьмарити цю культурну красу. Тому що збереження чистої та красивої річки для процвітання всіх живих істот – це наймудріший, найсталий та найдостойніший вчинок випуску тварин.
 |
| Товариш До Тан Сон Заступник директора Департаменту сільського господарства та навколишнього середовища |
Дотримуйтесь гігієни навколишнього середовища.
Кожен громадянин, який стає наглядачем, практикує цивілізовану поведінку та нагадує громаді не смітити під час Тет, є невідкладним заходом для захисту довкілля та формування культури належної поведінки. Добровільно сортуючи відходи, зменшуючи використання поліетиленових пакетів та беручи участь у днях прибирання, громада сприяє поширенню ідеї екологічного життя та підтримці чистого та красивого ландшафту під час свят. Влада перевірила та підтримує в чистоті сміттєві баки, транспортні засоби для збору сміття, баки та пункти збору, забезпечуючи гігієну, та особливо посилюючи пропаганду, щоб заохотити мешканців та туристів не смітити без розбору та свідомо підтримувати гігієну довкілля.
 |
| Видатний ремісник Ванг Ча Тхао Комуна Фо Банг |
Духовна поведінка, що гармоніює з культурою.
Духовне життя в'єтнамського народу, особливо під час традиційного місячного Нового року, є глибоко вкоріненою культурною цінністю, що відображає прагнення до добра, вдячність предкам та молитви за мир і щастя для родини та громади.
Однак, у наш час деякі люди хизуються, купуючи безліч розкішних підношень та без розбору спалюючи паперові обітниці, применшуючи духовне значення, спричиняючи марнотратство та шкодячи довкіллю. Духовні практики потрібно розміщувати в рамках культури та відповідальності, уникаючи впадання в крайні забобони, які мають шкідливий вплив на довкілля та життя. Підношення ладану, молитва та участь у фестивалях і ритуалах під час Тет повинні виходити зі щирості; належної палички ладану, простого, але урочистого підношення достатньо, щоб передати свої побажання та сподівання на весну.
 |
| Пан До В'єт Ві Житловий район 8, Ha Giang 2 ward |
Збереження звичаїв через цивілізовані дії.
Випускання коропа в день фестивалю Кухонного Бога та Бога Плити — це давня в'єтнамська традиція, яка символізує удачу, багатство, родючість і відображає прекрасну культурну практику випускання тварин на волю та заохочення добрих справ. Раніше, як і багато інших, я використовував поліетиленові пакети, щоб переносити рибу до річки Ло для випуску. Однак, побачивши на власні очі сміття, поліетиленові пакети та навіть старі курильниці, що плавали по річці після 23-го дня 12-го місячного місяця, я зрозумів, що продовження цієї старої звички ненавмисно спотворить прекрасний національний звичай.
Через зміну погляду моя родина змінила спосіб проведення ритуалу. Випускаючи коропа, ми готуємо відра та контейнери, щоб обережно опустити рибу у воду, зберігаючи всі пакети, щоб забрати їх додому для належної утилізації. Після обрізання паличок з ароматом їх спалюють до попелу та закопують у чистому місці, а попіл з печі акуратно збирають і ніколи не викидають у річки чи струмки. Як член місцевої служби безпеки та охорони порядку, я регулярно нагадую мешканцям району збирати поліетиленові пакети та відходи й належним чином їх утилізувати під час випуску риби. Я вірю, що коли кожна людина змінюється через невеликі дії, поводиться цивілізовано та усвідомлює необхідність збереження спільного життєвого середовища, звичай Дня Кухонного Бога та Дня Пічного Бога ставатиме дедалі кращим та відповідатиме його притаманним культурним цінностям.
Джерело: https://baotuyenquang.com.vn/xa-hoi/202602/ven-tron-uoc-nguyen-xuan-ba353c2/
![[Фото] Церемонія підписання документів про співпрацю між В'єтнамом та Камбоджею](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fvphoto.vietnam.vn%2Fthumb%2F1200x675%2Fvietnam%2Fresource%2FIMAGE%2F2026%2F02%2F06%2F1770364590364_vna-potal-le-ky-cac-van-kien-hop-tac-giua-hai-nuoc-viet-nam-campuchia-8577065-1695-jpg.webp&w=3840&q=75)
Коментар (0)