Весна приходить у віршах поезії.

Щовесни журнал «Нячанґ» публікує найновіші весняні вірші своїх учасників. Хоча поетичне натхнення, емоції та погляди на «весну» у поезії кожного автора можуть відрізнятися, усі вони мають спільну рису: тонкі зворушення душі поета, що пропонують любителям поезії вірші та рими, що виражають кольори та настрої весни.

Ці вірші сповнені емоцій.

У мене є звичка читати вірші, опубліковані в першому випуску журналу Nha Trang Magazine, на початку року. Для мене джерелом натхнення є вірші про весну та традиційний Новий рік за місячним календарем. У першому випуску цього року я зустрів слова та образи, що викликають почуття туги та ностальгії під час переходу між порами року, змішані з хвилюванням та надією на новий рік. Вірш «Кінець грудня» поета Чан Чан Уя викликає зворушливу ностальгію за весняною атмосферою його батьківщини: «Кінець грудня, туман затьмарює старе село / Жовті квіти гірчиці болісно кличуть тих, хто далеко / Чи чекаєте ви на Тет чи на когось далекого від дому? / Поромна пристань, північний вітер чекає тих, хто проходить повз...» Ті, хто пережив дні кінця зими та початку весни на Півночі, напевно не забудуть характерні образи полів жовтої гірчиці; мряку та північний вітер; Спокійні пристані на березі річки чи гамірні ринкові сцени біля витоків та берегової лінії річки... Потім, коли приходить весна і настає Тет (місячний Новий рік), села оживають святковою атмосферою; юнаки та жінки одягаються у свій найкращий одяг, щоб виходити на вулицю та святкувати.

Ілюстративне зображення.

Читання весняних віршів – це також можливість оцінити майстерне використання мови авторами. Ті самі образи та слова, але крізь емоційну призму кожного автора, викликають у читача неповторні почуття. У своєму «Першому весняному вірші» автор Тхай Ба Ань писав: «Я мрійливо дивлюся на прихід весни / Мої ноги йдуть навшпиньки м’якою, прохолодною стежкою / Спостерігаючи, як сонячне світло сяє на блискучій росі / Моя посмішка виблискує по всьому весняному саду...» Також пишучи про весняний дощ, автор Хюїнь Тхань Лієм у своєму вірші «Весняний дощ» розкриває особливу рису: «Перші промені сонця блищать на квітах гірчиці / Дощ, відколи, намочив мій одяг рано вранці / Огортаючи трохи тепла в сонних квітах сливи та персика / Змушуючи ранкову росу падати / Стікаючи вільно на бруньки...» Тим часом, у віршованій формі з семи слів і восьми рядків авторка Ми Нгок у своєму вірші «Весняне кохання» втілила образ і почуття весни у віршах з щільною структурою, гармонізуючи образність та емоції: «Весна приходить, зігріваючи прекрасне небо та квіти / Пейзаж стає ще красивішим і чарівнішим / Ластівки кружляють у танці / Метелики пурхають і переплітаються з піснями / Як радісно і задоволення приносить бути зі світом / Щастя переливається до моря / Я беру перо, щоб писати вірші, зігріваючи своє серце / Весняне кохання міцно обіймає мою любов.

Для багатьох авторів весна слугує приводом для вираження своїх прихованих, особистих почуттів: «Весна завжди як прекрасна дівчина / Така ніжна, свіжа та розумна / Як тільки весна приходить, ніщо не може її зупинити / Бо весна – урочиста обіцянка...» ( «Вітання весни» , Фан Тхань Кхионг); «Я повертаюся до зелених пагорбів / Весняні ступають навшпиньки на рідкісних гілках персика / Мої ноги блукають старою стежкою / Ти щойно вийшов з-під низького карниза...» ( «Весняні кольори» , Во Хоанг Нам); «Прийди до мене, погода прохолодна та свіжа / Мряка падає ніжно, вітаючи весну / Фіолетова вуаль нависла над сільською місцевістю, туга / Ніжні пагони, роса чіпляється до золотих квітів абрикоса...» ( «Зустрічаємо весну разом », Тран Туан Хунг)...

Відданий партії та вірі в країну.

Образ весни також плекається авторами та асоціюється з партією та любов'ю до країни. Поетеса Хоанг Біч Ха у своєму вірші «Партія дарує нам весну» написала глибокі вірші: «Весна приходить, країна прикрашена барвистими квітами / Святкуючи славну дев'яносто шосту річницю партії / В'єтнамська нація радіє та хвилюється / Вступаючи в нову еру, піднімаючись...» Хоча вірші авторки Хонг Нгуєн у вірші «Нова весна» не виражають почуттів так прямо, як поетеса Хоанг Біч Ха, вони також опосередковано передають цю ідею, зображуючи зміни та розвиток країни: «Нова весна лунає по всій країні / Довгі дороги з'єднують північ і південь / Руки разом будують мрії / Вірні серця посилають золоте сонце / Нова весна пропонує прагнення / Зміни всюди / Батьківщина сяє яскравіше / Віра залишається завжди яскравою». Також пишучи про Партію та весну, автор Фам Хонг Чан у своєму вірші «Весняні кольори» чітко висловлює власну гордість та гордість народу: «Переживши дев'яносто шість весен / Пишаючись Партією за народ, за життя / Партія цивілізована, яскраво сяє / Здобуваючи незалежність і життя у свободі...»

Відмінною рисою весняних віршів поетів Кханьхоа є любов до моря, островів Чионгша, а також офіцерів, солдатів і людей, які працюють і живуть на цьому передовому форпості Вітчизни. Поетеса Дуонг Тхань Май у своєму вірші «Весна на острові Чионгша» вловила момент, коли Чионгша зустрічає весну: «Чионгша сяє квітучими квітами / Білі хмари ніжно пливуть по небу / Ароматний дим бань тет (в'єтнамських рисових коржів) наповнює повітря / Я відчуваю, що моя батьківщина десь поруч...» Авторка Дуй Хоан також «посилає весну на острів» цими віршами: «Серед безкрайнього моря та неба / Золоті квіти абрикоса коливаються на вітрі / Свіжі квіти персика, як слова кохання, які потрібно висловити / Рис, м'ясо, зелені овочі, огірки, гарбузи / І аромат кави Центрального нагір'я разом з листям дикого донга, яке мати посилає Ланг Льєу...»

З приходом весни, через вірші поетів з Кханьхоа, читачі можуть чітко відчути натхнення віри та нову мотивацію. Це також послання, яке поети несуть любителям поезії.

ЗЯНГ ДІНЬ

Джерело: https://baokhanhhoa.vn/van-hoa/202601/xuan-ve-tren-nhung-van-tho-be43656/