Музика – «цілюща» терапія для психічно хворих

Заняття з гри на фортепіано для психічно хворих у відділенні реабілітації Центральної психіатричної лікарні №2. Фото: Х.Дунг

Усі пацієнти сиділи на своїх стільцях дуже охайно та організовано, уважно стежачи за кожним рухом руки містера Тханя та відбиваючи ритм, коли справа доходила до їхніх нот.

Спеціальні виконавці

Пан Тхань сказав: «Drum Rice» — не перша пісня, якій він навчає пацієнтів психічних захворювань. За 31 рік роботи в лікарні він навчив тисячі пацієнтів сотням різних пісень.

Розповідаючи про можливість працювати на своїй нинішній роботі, пан Тхань зізнався, що коли було вперше створено відділення реабілітації, доцент, доктор Нгуєн Ван Тхо (директор лікарні з 1999 по 2010 рік) відібрав лікарів, техніків та персонал з музичним талантом для роботи у відділенні, включаючи пана Тханя. Вони використовували музику як ефективну терапію для «зцілення» психічних пацієнтів.

«Ми ставимося до пацієнтів як до звичайних людей, навчаючи їх співати, грати на інструментах і танцювати. Музика має величезну силу, допомагаючи нам налагоджувати зв’язок, коригувати поведінку пацієнтів і допомагати їм весело та розслаблено проводити час», – сказав пан Тхань.

Після більш ніж години практики пісні «Барабан і рис» пацієнт Д.ТТЛ, який мешкає в Хошиміні , похвалився: «Днями я брав участь у мелодійному виконанні пісні «Діалог Вітчизни» на 110-ту річницю заснування лікарні. Стоячи перед багатьма людьми, я не нервував, впевнено грав усю пісню згідно з інструкціями. Що ж до пісні «Барабан і рис», я майже вивчив її напам’ять. Технік Тхань викладав з великим ентузіазмом, нам було весело практикуватися, ми почувалися більш розслабленими та щасливими».

У В'єтнамі музику вперше почали розглядати як терапію для психічно хворих у 1970-х роках. Військовий шпиталь 103 (при Військово-медичному університеті) був першим підрозділом, який застосував цю терапію. За допомогою музики пацієнти зменшують стрес і тривогу, поступово повертаючи радість життя.

Л. — пацієнтка, яка страждає від післяпологової депресії через зраду чоловіка. Через нудьгу Л. не спала, просто накривалася ковдрою і ні з ким не розмовляла. Більше року тому Л. була доставлена родиною до Центральної психіатричної лікарні №2 для лікування. Завдяки уважному догляду медичного персоналу, регулярному прийому ліків та участі в музичній терапії, Л. зараз набагато бадьоріша і може допомагати медичному персоналу з деякими завданнями. Л. сподівається скоро одужати, щоб зможуть повернутися додому.

Пацієнтка М.Т.Дж., яка проживає в провінції Бінь Дуонг, також пережила психологічний шок, що призвів до депресії через зраду в коханні. До хвороби Д. була активною, товариською та динамічною вчителькою. Коли вона захворіла, Д. стала сором'язливою, не хотіла ні з ким розмовляти, мала незвичайні думки та дії.

Після 5 років лікування в Центральному інституті судової психіатрії в Б'єн-Хоа, Д. був переведений до Центральної психіатричної лікарні №2. Щоразу, коли він вивчав музику, Д. почувався щасливішим, більш схвильованим, комфортнішим та оптимістичнішим щодо життя.

Музика з'єднує душі

Щодня з 8 до 9 ранку технік Нгуєн Фі Зунг перевтілюється в музиканта за допомогою органу, ходячи до лікарняних відділень, щоб грати для пацієнтів. Це найочікуваніший час відпочинку та розваг для багатьох пацієнтів.

Після того, як пацієнт закінчив виконувати пісню «Missing You», пан НАД.К., 47 років, який проживає в провінції Вінь Лонг (лікується у відділенні емоційних розладів), зголосився зареєструватися у пана Дунга, щоб виконати пісню «Chan Que». На сцені, де було близько 70 глядачів (психічні пацієнти, медичний персонал відділення), пан К. впевнено виступав, чітко пам’ятав слова та правильно грав музику. Підбадьорений оплесками глядачів, пан К. став ще більш схвильованим та впевненим.

Пан К. зізнався, що майже 20 років тому він раптово почав страждати від безсоння, параної, постійно чути голоси в голові, виходити з дому, щоб блукати, і був фізично та психічно спустошений. 5 років тому пана К. родина перевела з лікарні в Тьєнзянгу до Центральної психіатричної лікарні №2 для лікування.

«Тут пані та панове добре піклуються про мене. Мене вчать співати, грати на інструментах, займатися йогою та працювати. Найбільше мені подобається співати, бо щоразу, коли я виступаю на сцені, я почуваюся дуже щасливим. Тепер я можу спати, у мене більше немає марення, і я дуже хочу додому», – поділився пан К.

За словами техніка Нгуєн Фі Зунга, музика має магічну силу, допомагаючи об'єднати мільйони душ. Співаючи, пацієнти можуть висловлювати свої емоції, коли щасливі, вони сміються, коли сумні, вони плачуть, відновлюючи багато чого з пам'яті. Тому що, щоб заспівати пісню, пацієнти повинні запам'ятати текст і мелодію. Є люди, які ніколи не сміються і не розмовляють дуже довго, але коли вони стикаються з музикою та співом, вони дуже щасливі. Одного разу заспівавши пісню, вони продовжуватимуть записуватися, щоб співати знову наступних днів.

Пан Фі Дунг сказав: «Через кожну пісню розкриваються емоції пацієнта, це може бути туга за родиною, батьками, дружиною/чоловіком, дітьми, або ж любов до батьківщини, країни, друзів... Якщо того ранку вони візьмуть участь у веселій грі, то й увесь день буде щасливим».

Можна сказати, що музика є незамінним каталізатором, який допомагає життю стати піднесеним, а також цінним «ліком», що допомагає заспокоїти біль у душі. Використання музики як терапії для «зцілення» психічної травми допомогло багатьом психічно хворим швидко стабілізувати свої емоції та повернутися до своїх сімей та нормального життя.

Хань Зунг

Джерело: https://baodongnai.com.vn/dong-nai-cuoi-tuan/202503/am-nhac-lieu-phap-chua-lanh-cho-benh-nhan-tam-than-9652624/