Село Хан, одне з 23 сіл комуни Тхуонг Банг Ла, налічує 198 домогосподарств з майже 670 мешканцями, переважно представниками етнічної групи Тай. Розташоване в долині Тхуонг Банг Ла, село має відносно рівнинну місцевість, оточене селами Єн Хунг, Вам та Куом, і межує з селом Тан Ан новоствореної комуни Нгіа Там. Обговорюючи місцеву економічну ситуацію, пан Хоанг Ван Зунг, голова села Хан, сказав: «Із загальної площі села в 352 гектари 60 гектарів – це горбисті лісові угіддя, а 38 гектарів – рисові поля. Тому наші люди в основному зосереджуються на капіталі з цієї землі. Крім того, домогосподарства також зосередилися на розвитку тваринництва, а деякі перейшли на надання послуг».
Варто зазначити, що місцеві жителі швидко змінили свій виробничий менталітет, забезпечивши, щоб більша частина рисових полів оброблялася для отримання трьох врожаїв на рік. Вода з потоку Хан подається через водозлив Донг Тхак у зрошувальну систему, гарантуючи, що 100% площі обробляється двома врожаями рису, що дає понад 12 тонн на рік. Для третього врожаю фермери гнучко садять кукурудзу, картоплю та різні овочі. Використовуючи ряди, що залишилися, щоб вчасно посадити солодку картоплю до сезону, пані Ха Тхі Нам поділилася: «Ця ділянка має площу 360 квадратних метрів . В деякі роки я саджу кукурудзу, в інші – картоплю та овочі. У всієї родини є 2000 квадратних метрів, і навіть з обмеженою робочою силою ми повинні прагнути обробляти все; ми не можемо дозволити землі пропасти даремно».
Після завершення посадки, скориставшись дощовими днями, селяни продовжували привозити саджанці бодхі, кориці та сального дерева на пагорби, щоб пересаджувати їх на щойно розчищених ділянках. Хоча в селі небагато лісів, територія навколо гори Хан була в основному відновлена. Люди дотримуються принципу пересадки рослин там, де вони розчищають землю; завдяки цьому деякі домогосподарства стали заможнішими, володіючи кількома гектарами лісу.
Пан Хоанг Ван Хоан, власник 3,7 гектарів лісу, із задоволенням розповідав про пагорби з деревами бодхі, акаціями та площу сосен, які починають вирубувати, а також про підготовку саджанців до весняного посадкового сезону. Окрім лісового господарства, його родина також вирощує 5-6 пар бамбукових щурів та дві партії свиней щороку, в середньому продаючи близько 4 тонн свинини. «Я відбудую цей будинок у 2027 році», – сказав пан Хоан, вказуючи на свій нинішній будинок та захоплено ділячись метою своєї родини.
Завдяки ефективним методам ведення бізнесу, родина пана Хоана, а також багато інших домогосподарств у селі, досягли своїх цілей. Наразі понад 65% домогосподарств у селі Хан мають власні будинки, залишилося лише 4 бідні домогосподарства та 2 майже бідні. Ще більш похвально, що народ Тай тут досі зберіг понад десяток традиційних будинків на палях. Хоча підвісний міст Бен Рін, що з'єднує село Хан з центром комуни, призначений лише для пішоходів та мотоциклів, 5 домогосподарств сміливо придбали автомобілі для транспорту та ведення бізнесу. Це чітко демонструє добробут жителів села, а також позитивні результати у будівництві нової сільської місцевості та звання культурного села, яке село зберігає протягом багатьох років.
На сьогоднішній день рис на полях Чам, Хан, Донг Тхак, Кхоанг та Дінь вкорінився та зміцнів, що обіцяє успішний весняний урожай. Радість рясного посівного сезону очевидна в кожній родині, оскільки люди сіють і садять у теплу пору року та беруть участь у Святі врожаю, організованому комуною Тхуонг Банг Ла.
На фестивалі традиційні ритуали були відтворені за участю всіх 23 сіл комуни Тхуонг Банг Ла. Мешканці села Хан також зробили багато танцювальних виступів Ксое, а культурні та спортивні команди активно брали участь у змаганнях та виступах, створюючи яскраву атмосферу для свята врожаю. Після завершення фестивалю селяни повернулися на свої поля та сади з емоціями та гордістю за свої етнічні культурні традиції, проте деякі занепокоєння залишалися.
Найбільшим занепокоєнням сьогодні є те, як забезпечити збереження мови тай для майбутніх поколінь. Оскільки писемність ще не є широко доступною, збереження мови тай повністю залежить від способу життя кожної сім'ї. Насправді, бабусі та дідусі досі спілкуються мовою тай та навчають своїх дітей розмовляти нею, але змусити молоде покоління слухати та глибоко розуміти мову своїх предків залишається серйозною проблемою. Тиск щоденної роботи та навчання залишає дітям мало часу для спілкування з бабусями та дідусями та батьками; відсутність спілкування їхньою етнічною мовою у повсякденному житті є найбільшою перешкодою.
Пані Ха Тхі Лан, народна художниця народу тай з комуни Тхуонг Банг Ла, вважає, що збереження мови має починатися з регулярної практики в сім'ї. Пані Лан пропонує рішення для широкого поширення мови тай у селах та школах. Як мінімум, мають бути визначені часові проміжки для дітей, щоб вони могли навчатися та спілкуватися мовою тай, тим самим розширюючи та відновлюючи цю цінну культурну спадщину.
Ще одним прагненням людей, особливо старших, є бажання відновити комплекс громадного будинку, храму та пагоди Тхуонг Банг Ла в селі Хан. Згідно з записами, громадний будинок був збудований за часів династії Ле (приблизно в XVI-XVII століттях), тісно пов'язаної з процесом заснування та розвитку сіл і громад народом Тай разом з деякими народами Кінь, Мионг та Тай з давніх часів.
Храм розташований поруч із струмком Хан і був визнаний історико-культурною реліквією провінційного рівня. Хоча від нього залишилася лише ділянка землі з оригінальними кам'яними основами колон храму, священна атмосфера цього місця продовжує існувати у свідомості кожного жителя села. Староста села Хоанг Ван Зунг розмірковував: «Люди сподіваються, що держава спланує територію навколо храму Хан та дорогу, що веде до нього, а також надасть фінансування для відновлення храму. Цього прагнуть жителі села Хан та всієї комуни Тхуонг Банг Ла».
Наша батьківщина вступила в новий розділ своєї історії. Після незліченних історичних потрясінь та руйнівних наслідків природи, потік Хан все ще тече, зрошуючи поля та плекаючи давню культурну спадщину народу Мионг Хан та ширшої комуни Тхуонг Банг Ла. Підтримка цього потоку, забезпечення того, щоб його ідентичність не зникала, та збагачення його культурного та духовного життя є відповідальністю нинішнього та майбутніх поколінь.
Джерело: https://baolaocai.vn/ben-dong-suoi-han-post895275.html
