«Прийомний батько» у військовій формі.

«Батько» Ванг Ван Вінь забирає своїх двох дітей зі школи та повертає їх до підрозділу.

Чекаючи на своїх двох прийомних синів, Лу Ван Хунга та Лу Со Лу, лейтенант Вінь зізнався: «Коли я отримав завдання, я одразу зателефонував додому, щоб сказати дружині, що до мого підрозділу приєдналося ще двоє дітей. Моя дружина заохочувала мене зробити все можливе, щоб виконати місію, і нагадала мені піклуватися про моїх двох прийомних синів… У мене лише дворічний син, тому спочатку звернення до Хунга та Лу було досить незручним, бо я молодий і не відчував, що таке бути батьком з дорослими дітьми… Але, на щастя, і Хунг, і Лу вже давно працюють на прикордонному посту, і лейтенант Зіанг Ня навчив їх дисципліні».

Двоє братів, Лу Ван Хунг (учень 9-го класу) та Лу Со Лу (учень 7-го класу), виховуються на прикордонному посту Сі Ма Кай з 2016 року. Їхній батько помер, коли Хунгу було лише 2 роки, а Лу трохи більше місяця. Їхня мати вийшла заміж вдруге, але через складні обставини та недостатню кількість коштів для виховання двох дітей їй довелося забрати Хунга та Лу до бабусі в село Лу Ді Сан, комуна Сань Чай. За словами їхньої бабусі, батько Хунга був дуже близький до прикордонників, і ім'я Лу Ван Хунг їм дали прикордонники. Їхній бабусі 80 років, і вона вже не має сил працювати, щоб виховувати Хунга та Лу, коли вони старіють. Через скрутні обставини, жаль з приводу важкої праці бабусі та бідність родини, Хунг і Лу мали намір кинути школу… Під час роботи в цьому районі солдати прикордонного посту Сі Ма Кай, зокрема товариш Лі Со Тоа та команда мобілізації громади, дізналися про ситуацію з двома дітьми та запропонували своєму командиру взяти їх під опіку та піклуватися про них на посту, щоб вони могли продовжити навчання…

Після того, як товариша Лі Со Тоа перевели на посаду партійного секретаря комуни Санчай, 27-річному лейтенанту Зіанг Ня було доручено безпосередньо піклуватися про Хунга та Лу, замінивши товариша Тоа. Спочатку Зіанг Ня був дуже спантеличений і не міг уявити, як піклуватися про двох дітей. Але випадково Зіанг Ня також був хмонгом, тому підійти та поговорити з двома дітьми було легше та ближче. Через невелику різницю у віці, щоб було легше з ними спілкуватися, Зіанг Ня проактивно вважав двох дітей своїми молодшими братами, а себе називав їхнім старшим братом. У той час починався холодний сезон, тому одного разу Зіанг Ня запропонував: «Сьогодні я візьму вас двох купити ковдри!» Двоє хлопців схвильовано пішли вибирати ковдри, але коли дізналися, що Ня платить за них зі своєї кишені, і Хунг, і Лу обрали дешевшу ковдру.

«Батько» Ванг Ван Вінь допомагає своїм двом усиновленим дітям з домашніми завданнями.

Час від часу, коли вона брала двох хлопчиків відвідати бабусю, Зіанг Ня користувалася нагодою, щоб поговорити з ними. З часом стосунки між Зіанг Ня та родиною Хунга та Лу стали схожими на стосунки між членами сім'ї. Двоє хлопчиків перебували на вирішальному етапі психологічного та емоційного розвитку, що ускладнювало їх розуміння. Їхнє почуття неповноцінності та невпевненість у собі робили їх сором'язливими та неохочими ділитися. Зіанг Ня мала створити відкриту та дружню атмосферу, але також бути дуже суворою, щоб керувати ними. Зіанг Ня розповідала: «Одного разу я побачила, як Хунг користується телефоном. Коли я його запитала, він сказав, що його мама купила йому його, щоб вони могли легко спілкуватися. Я пояснила і наполягла, щоб Хунг користувався ним лише у вихідні та прибирав його під час шкільних годин». Що ж до Лу, то одного разу Зіанг Ня змусила його завчити математичну формулу. Лу вчився і вчився, але все одно не міг її запам'ятати. Зіанг Ня залишався суворим: «Ти можеш лягти спати лише тоді, коли запам'ятаєш її».

Вам також може сподобатися

Студенти отримують перший досвід кіновиробництва через озвучування анімаційних фільмів.GD&TĐ – Голосові таланти Pathway 2026: Офіційно розпочато 3-й сезон конкурсу «Голос душі» для учнів віком від 7 до 14 років по всій країні.

Студентська команда Бакнінь лідирує в загальному медальному заліку з легкої атлетики.БАКНІНЬ – Національні спортивні ігри старшокласників – це найбільша спортивна подія для старшокласників по всій країні. Студентська делегація провінції Бакнінь досягла успіху, лідируючи у легкій атлетиці з 27 медалями.

Самостійне навчання допомогло учню-чоловіку з Ханоя вступити до 3 спеціалізованих середніх шкіл.TPO – Данг Нгок Ань, учениця Hanoi Star School, отримала 8.0 балів за IELTS з першої спроби влітку у 8-му класі та була прийнята одночасно до трьох престижних спеціалізованих середніх шкіл Ханоя. Вона знає секрет вивчення іноземних мов шляхом самостійного навчання.

Виховання підлітків — нелегке завдання для батьків, а для таких, як Зіанг Ня, яка не має досвіду виховання дітей, це ще складніше. Тому Зіанг Ня просто вважає, що оскільки вона любить їх і піклується про них, вона повинна навчити їх вчитися, жити дисциплінованим життям і прагнути успіху в житті. Зіанг Ня якось сказав Хунгу та Лу: «Вам не потрібно отримувати високі оцінки, але ви повинні наполегливо старатися в навчанні, бути слухняними вчителям і слухатися дядьків, тіток і старших братів у поліцейській дільниці».

Після майже двох років спільної роботи, Зіанг Ня був переведений на прикордонний пост Пха Лонг через вимоги роботи. Перед переведенням він довго розмовляв з Хунгом та Лу. В останній день перед розлукою Ня прокинувся рано, щоб відвести двох дітей на фо, а потім відвіз їх до школи. Хоча він був далеко від них, Ня все одно часто телефонував і розмовляв з ними, і почувався дуже спокійно, знаючи, що «тато Вінь» піклується про Хунга та Лу замість нього…

Повертаючись до історії «тата» Віня, його щоденний розпорядок став більш насиченим через робочий графік та необхідність відвозити Хунга та Лу до школи. Щоранку, після того, як Хунг і Лу прокидалися під дзвінок частини, робили зарядку та закінчували особисту гігієну, «тато» Вінь ще раз перевіряв їхні книги та зошити, перш ніж відводити їх до школи. Вдень він забирав їх, допомагав їм займатися фізичними вправами та спортом , брав участь разом із солдатами у сільськогосподарському виробництві частини та допомагав їм з особистою гігієною. Після вечері він дозволяв їм дивитися новини близько 30 хвилин, а потім вони втрьох сідали разом, щоб навчатися.
Кімната, площею близько 10 квадратних метрів, завжди була охайною та чистою, щовечора яскраво освітленою та наповненою звуками настанов «тата» Віня під час виконання домашніх завдань. Лейтенант Вінь зізнався: «Сьогодні вранці, коли я відвозив Лю до школи, він сказав: «Я так сумую за мамою». Почувши це, моє серце стиснулося, коли я зрозумів тугу хлопчика за матір’ю. Хоча життя в підрозділі не було нестачею матеріальних речей, і навіть порівняно з багатьма його однолітками в селі, Хунг і Лю отримували набагато більше особливої турботи, відсутність батьківської та материнської любові все ще важко компенсувати… Я сказав Лю: «Намагайся добре вчитися, а тато відвезе тебе до бабусі та мами цими вихідними»».

Чотирикілометрова подорож від прикордонного посту до школи, де навчаються Хунг і Лу, — це щоденна рутина, незалежно від погоди, дощу чи сонця, холоду чи сонця, коли «батько» Вінь та інші офіцери підрозділу по черзі супроводжують двох дітей до школи та назад.

На відміну від випадків Хунга та Лу, ситуація з двома братами Ма Со Сюєном та Ма Со Кхоа вимагала вмілої громадської роботи з товаришем Зянг А Тру, тодішнім керівником групи мобілізації громади, щоб доставити їх до прикордонного посту Та Зя Кхау для надання їм допомоги. Бачачи надзвичайно скрутне становище сім'ї, коли він запропонував відвезти двох дітей до прикордонного посту, мати Сюєна та Кхоа відмовилася. Тоді товаришу Зянг А Тру довелося видати за молодшого брата пані Зянг Тхі Дуа, виконуючи роль їхнього дядька. За збігом обставин, Зянг А Тру був з того ж рідного міста Сін Ченг (Сі Ма Кай) і мав те саме прізвище, що й пані Дуа, тому після деякого часу знайомства пані Дуа погодилася дозволити своєму «дядькові» відвезти двох дітей до прикордонного посту для надання їм допомоги.

Капітан Зіанг А Тру, 32 роки, нині заступник політичного директора прикордонного посту Пха Лонг, розповів: «Коли я працював у Та Зіа Кхау, мене доручили безпосередньо виховувати та доглядати за двома дітьми, і я був дуже щасливий і гордий. Спочатку, коли вони вперше прибули до частини, діти були дуже тихими та сором'язливими, тому мені доводилося навчати їх мови хмонг, а також бути перекладачем для солдатів на посту, щоб спілкуватися з ними. Поступово вони почали бачити мене як дядька в родині. Я пам'ятаю, як одного разу у Ма Со Кхоа піднялася висока температура, і мені довелося не спати всю ніч з медичним персоналом посту, щоб доглядати за ним. Коли я сказав своєму синові, який приблизно такого ж віку, як Сюєн і Кхоа, він навіть «надувся», бо його батько більше піклувався про двох молодших дітей, ніж про нього… З листопада 2018 року мене перевели до Пха Лонг, і хоча це лише 5 кілометрів від моєї старої частини, відстань зробила «Прощання – це гірко-солодкий досвід». Ось чому, коли в мене є можливість працювати в Та Гіа Кхау, я завжди знаходжу час, щоб відвідати двох дітей. Вечорами, коли вони хочуть зателефонувати своєму дядькові, вони просять офіцерів на станції зробити дзвінок, і тоді ми спілкуємося. У цей час я завжди заохочую двох дітей старанно вчитися і не підводити свого дядька та офіцерів на станції…

Сполучені Штати - Вʼєтнам: Не пропустіть

В'єтнам заохочує американський бізнес розширювати інвестиції у високі технології.Вранці 26 червня в урядовій будівлі віце-прем'єр-міністр Хо Куок Зунг прийняв пана Джеффа Плейса, директора з ланцюгів поставок Coherent Group (США). Під час зустрічі віце-прем'єр-міністр підтвердив, що В'єтнам заохочує американський бізнес розширювати інвестиції, особливо у високотехнологічну, інноваційну та напівпровідникову промисловість.

Заохочувати американський бізнес до розширення інвестицій у високотехнологічні сектори.Віце-прем'єр-міністр Хо Куок Зунг заявив, що В'єтнам вітає американські компанії, які продовжують розширювати свою діяльність у В'єтнамі, особливо у високотехнологічних галузях промисловості та секторах з високою доданою вартістю.

В'єтнам і Сполучені Штати зміцнюють співпрацю у подоланні наслідків війни.VTV.vn - 22 червня Генеральний секретар і президент То Лам прийняв виконуючого обов'язки секретаря ВМС США Хун Цао.

На сьогоднішній день 20 дітей було доставлено до 11 постів прикордонної охорони вздовж кордону Лаокай , де їх опікуватимуть та виховуватимуть їхні військові «прийомні батьки», які продовжують підтримувати їх в освіті та допомагають їм здійснити свої мрії.

ТХАНЬ НАМ

Джерело: http://laocai.edu.vn/tin-tu-co-so/2365c73e9f12af8917f9c8fedb592585-378561