Це також відоме як явище «витоку вуглецю», – наголосив Бертран Бадре, колишній фінансовий директор Світового банку, у своїй презентації на Міжнародній конференції з питань клімату, фінансів та сталого розвитку (ISCFS-2024) в Університеті Париж-Дофін (Франція), де проаналізував вирішальну роль зеленого фінансування у реагуванні на зміну клімату.

Він також розглянув результати та виклики COP29, розглядаючи їх у ширшій картині необхідності системної та ціннісної трансформації.

Значний прогрес на COP29

COP29 була не просто кліматичною конференцією, а й форумом для країн, де вони могли розглянути нові фінансові рішення для задоволення нагальної потреби у скороченні викидів та адаптації до зміни клімату.

Найяскравішою подією цьогорічної конференції стала угода щодо правової бази для глобального ринку вуглецю відповідно до статті 6 Паризької угоди. Цей механізм дозволяє країнам торгувати вуглецевими кредитами, тим самим мобілізуючи значні фінансові ресурси для «зелених» проектів.

Однак Бертран Бадре наголосив, що без прозорості та широкої співпраці цей механізм вразливий до зловживань або посилює нерівність між країнами.

Крім того, ще однією вартою уваги ініціативою на COP29 було створення альянсу між кліматом та здоров’ям , який об’єднує сектори охорони здоров’я та навколишнього середовища для реагування на вплив зміни клімату на здоров’я населення. Це демонструє, що зміна клімату — це не просто екологічна проблема, а багатогранна криза, яка вимагає міждисциплінарної координації.

Однак розбіжності між країнами щодо фінансової відповідальності та рівня зобов'язань залишаються серйозною проблемою, про що свідчить той факт, що розвинені країни ще не виконали свого зобов'язання щодо щорічного надання країнам, що розвиваються, 100 мільярдів доларів.

1 що таке зелені фінанси.jpg
За умови належного управління, зелені фінанси можуть стати найпотужнішим рушієм для побудови більш сталого та справедливого світу. (Ілюстративне зображення)

Зелені фінанси: інструменти та обов'язки

За словами Бертрана Бадре, фінанси – це не просто інструмент, а й відповідальність перед людством. Тому зелені фінанси необхідно враховувати в системі етики та стійких цінностей, а не просто прагнути короткострокового прибутку.

Стандарти бухгалтерського обліку та механізми оцінки активів також потребують перегляду, щоб точно відображати екологічний та соціальний вплив. Наприклад, інвестиції у вуглецеві кредити, якщо ними не керувати належним чином, можуть призвести до «грінвошингу», коли компанії чи країни стверджують про скорочення викидів, але насправді лише перекладають відповідальність за викиди на когось іншого.

Це також відоме як явище «витоку вуглецю» – концепція, яка кількісно визначає збільшення викидів парникових газів в одній країні в результаті скорочення викидів іншою країною з суворішою політикою пом’якшення наслідків зміни клімату.

Тому Бертран Бадре закликав до більш прозорого підходу, за якого фінансові інструменти не лише оптимізовані, а й служать спільному благу суспільства.

Центральним посланням у промові Бертрана Бадре було те, що ми не можемо вирішити кліматичні проблеми фрагментарними рішеннями. Зміна клімату – це системна проблема, яка вимагає повної реструктуризації світової фінансової та політичної системи. Він стверджував, що уряди та бізнес не можуть працювати самостійно, а повинні формувати стійкі альянси.

Результати COP29 показують, що такі механізми, як ринки вуглецю або Фонд збитків та пошкоджень, не можуть ефективно функціонувати без глобальної координації, особливо щодо розподілу фінансового тягаря для підтримки менш розвинених країн та країн, що розвиваються.

Однак він також застеріг, що солідарність не може існувати лише на папері. Країни повинні продемонструвати свою відданість конкретними діями, такими як збільшення фінансування Фонду допомоги у разі збитків та пошкоджень або надання чистих технологій біднішим країнам. Нездатність розвинених країн виправдати очікування країн, що розвиваються, не лише підриває довіру, але й створює ризик геополітичної нестабільності.

За словами колишнього фінансового директора Світового банку, сталий розвиток — це не лише скорочення викидів чи захист навколишнього середовища, а й забезпечення об’єднання суспільства та справедливого розподілу вигод.

Хоча делегати COP29 наголосили на етичних аспектах переговорів, зокрема щодо фінансової відповідальності між країнами, Бертран Бадре стверджував, що необхідні подальші дії. Фінансові установи вимагають чітких етичних зобов'язань, а всі інвестиційні рішення повинні враховувати довгострокові соціальні та екологічні наслідки.

Він закликав країни, організації та окремих осіб починати з найменших змін, щоб досягти більшого впливу. Вченим, промисловцям та політикам необхідно відкрито обговорювати та ділитися останніми дослідженнями щодо ролі технологій в оптимізації зеленого фінансування, щоб розробляти здійсненні, швидкі та ефективні програми дій.

Озираючись на результати COP29 та уроки, якими поділився Бертран Бадре, стає зрозуміло, що нам потрібна комплексна трансформація не лише у фінансових інструментах, а й у нашому мисленні та цінностях.

Світ стоїть на роздоріжжі, де сьогоднішні рішення формуватимуть майбутнє планети. Зелене фінансування, за умови правильного управління, може бути найпотужнішим рушієм побудови більш сталого та справедливого світу. Але це вимагає від нас усіх подолати егоїстичні інтереси та діяти разом заради спільного блага. Час спливає, і майбутнє залежить від того, що ми робимо зараз.

Доктор Нгуєн Ань – експерт зі сталого міського розвитку, SUDNet, AVSE Global

(Ця стаття поєднує аналіз доктора Нгуєн Аня та виступ пана Бертрана Бадре щодо зелених фінансів та уроків сталого розвитку, отриманих на Міжнародній конференції з питань клімату, фінансів та сталого розвитку – ISCFS, Париж, 2024).

З огляду на те, що обсяг транзакцій сягає 250 мільярдів доларів на рік, що може зробити В'єтнам, щоб взяти участь у ринку вуглецевих кредитів? Прогнозується, що світовий ринок вуглецевих кредитів досягне 250 мільярдів доларів на рік до 2030 року. Отже, що потрібно зробити В'єтнаму, щоб швидко приєднатися до цього ринку?