Сумна ніч, коли я сумую за дружиною.
Наприкінці 19 століття багато груп людей з Мі Тхо та Тан Ан покинули свою батьківщину, щоб шукати нового життя в Бак Льєу , включаючи родину пана Цао Ван Зіоя (село Цай Куй, село Чі Мі, провінція Тан Ан). У той час Цао Ван Лау (Сау Лау) було лише 6 років і мусив слідувати за своїм батьком на човні, щоб мандрувати землею. Спочатку вони залишилися на землі родичів у Зія Хой. Роботи робітниками було недостатньо, щоб зводити кінці з кінцями, тому вони переїхали до Зія Рай і попросили побудувати хатину на землі пагоди Вінь Фуок Ан. Бачачи скрутне становище родини пана Зіоя, настоятель пагоди, преподобний Мінь Бао, запропонував Сау Лау жити в пагоді та вивчити класичну китайську мову. Через кілька років пан Зі попросив свого сина повернутися додому, щоб вивчити в'єтнамську писемність Куок нгу.
Професор Тран Ван Хе на семінарі, присвяченому 95-річчю мистецтва Цай Луонг (січень 2014 р.)
ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ
У тому ж районі, де й родина пана Джіоя, жив сліпий музикант з винятковими музичними здібностями на ім'я Ле Тай Кхі, також відомий як Няк Кхі. Захоплений музикою, Сау Лау попросив батька взяти його вчитися у пана Джіоя. Пан Джіоя, який раніше працював сільським музикантом і добре володів різними музичними інструментами та церемоніальною музикою, також навчав свого сина. У віці 21 року Сау Лау одружився, але через вісім років його дружина не народила дітей, тому родина змусила його розлучитися. Засмучений смертю дружини, він написав пісню «Hoai Lang ». Пізніше з'явилося багато варіацій тексту « Da Co Hoai Lang» .
За словами композитора Нгуєн Фуонга, оригінальна « Da Co Hoai Lang» була виконана у розмірі 2/4. Композитор Ту Чой додав текст і розширив його до розміру 4/4. У 1942 році артист Нам Нгіа та пані Ту Санг виконали пісню Вонг Ко у розмірі 8 разів у виставі «Hoa Roi Cua Phat» ( Лан і Діеп ) композитора Чан Хю Транга. Коли розмір пісні Вонг Ко збільшився до 16/4 та 32/4, текст став численнішим, затяжні ноти звучали ніжніше, спів зливався з музикою, глибоко зворушуючи душу слухача, як у пісні «Ganh Nuoc Dem Trang» («Несучи воду під місячним світлом »), яку виконав артист Хю Хю.
Слабкий звук храмових дзвонів
Тим часом, за словами журналіста Нґан Мая, пісня «Dạ cổ hoài lang» була створена в 1918 році та стала широко популярною в шести південних провінціях В'єтнаму до середини 1930-х років. У той час чотиридольну версію «Dạ cổ hoài lang » виконував Нам Нгіа. Нам Нгіа, справжнє ім'я якого було Лư Хоа Нгіа, походив з Бакльєу та мав унікальний голос, який робив народну пісню ще мелодійнішою та проникливішою. Однак чотиридольна версія «Dạ cổ hoài lang » була занадто короткою, через що природно обдарований голос Нам Нгіа втратив свою виразність.
Деякі музичні інструменти, що використовуються в традиційній в'єтнамській народній музиці.
ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ
У 1934 році, під час музичного виступу в будинку друга поблизу пагоди Вінь Фуок Ан, Нам Нгіа потрапив під проливний дощ і мусив залишитися на ніч, не маючи змоги повернутися додому. Посеред ночі, серед тихої тиші, він раптом почув, як дзвонять храмові дзвони, що неодноразово дзвонять. Нам Нгіа сів і, натхненний, одразу написав 20 рядків, починаючи зі слабкого звуку храмових дзвонів, у стилі «Da Co Hoai Lang» і назвав їх « Заради грошей я зазнав невдачі в моралі ». Наступного ранку Нам Нгіа пішов до будинку свого вчителя, музиканта Цао Ван Лау, заспівав її для нього та запропонував вчителю додати до кожного рядка слово «đờn» (музичний інструмент).
Вважаючи це розумним, музикант Cao Văn Lầu запросив двох інших музикантів, Ba Chột і Mười Khói, обговорити цю ідею. Вони розширили мелодію Dạ cổ hoài lang, збільшивши темп до 8 ударів, давши Năm Nghĩa достатньо часу, щоб комфортно заспівати пісню з 20 рядків « Vì tiền lỗi đạo» (За гроші я провалив шлях) . Приблизно через рік ця пісня стала популярною в Сайгоні, відома як «Văng vẳng tiếng chuông chùa» (Слабкий звук храмових дзвонів ), і з того часу назва Dạ cổ була спотворена сайгонцями на « Vọng cổ» . За словами театрального журналіста Thiện Mộc Lan, у 1934 році " Văng vẳng tiếng chuông chùa" був записаний на платівці Asia Records, причому голос Нама Нгіа звучав меланхолійно, особливо довгі, протяжні ноти "hơ, hơ, hơ" у кінці кожного рядка.
Походження численних теорій
На семінарі, присвяченому 90-річчю пісні «Dạ cổ hoài lang», що відбувся в Хошимінському міському коледжі театру та кіно 29 липня 2009 року, професор Тран Ван Хе заявив: «До сьогодні багато людей вважають, що пан Сау Цао Ван Лау є автором пісні «Dạ cổ hoài lang» . Однак існує багато розбіжностей щодо року народження автора та року створення пісні . Тому походження цієї пісні залишається предметом багатьох теорій».
Театр Као Ван Лау (Бак Льєу, зараз частина провінції Камау )
ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ
Різні не лише роки створення та походження версії Dạ cổ hoài lang , але й ритм змінено з 2 до 8, 16 до 16, та багато інших деталей.
У статті «Спроба знайти походження пісні Vọng Cổ», опублікованій у журналі Bách Khoa (15 серпня 1959 року), автор Нгуєн Ти Куанг зазначив: «Спочатку це був вірш у формі 20-рядкового прозового вірша під назвою « Dạ cổ hoài lang », написаний у 1920 році ченцем Нгуєт Чіу, глибоким знавцем конфуціанства, який через несприятливі обставини тимчасово знайшов притулок у буддизмі. Однак, глибоко прив'язаний до своєї країни, він довірив свої почуття віршу під назвою « Dạ cổ hoài lang », що означає « Вночі, чуючи барабан і згадуючи свого чоловіка », і цей вірш був покладений на музику Цао Ван Лау».
І навпаки, у своїй доповіді, представленій на конференції «Майстер Нгуєт Чієу та традиційна південнов'єтнамська ритуальна музика», пан Тран Фуок Тхуан стверджував, що майстер Нгуєт Чієу був майстром у галузі церемоніальної музики, який навчив багатьох учнів. Він був особливо зацікавлений у творі Цао Ван Лау « Да Ко» та працював над його популяризацією, але він не був композитором. Під час Свята середини осені року Мау Нго (1918) Сау Лау відвідав майстра Няк Кхі та, перебуваючи там, представив музичний твір без назви. Прослухавши його, майстер високо його оцінив. Того вечора майстер Нгуєт Чієу також був присутній, і майстер Няк Кхі попросив ченця назвати твір. Майстер Нгуєт Чієу тоді назвав його «Да Ко Хоай Ланг ».
Площа Бак Льєу
ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ
За словами професора Тран Ван Хе, у 1925 році пан Хюїнь Тху Чунг (Ту Чой) написав текст для чотиридобової пісні гурту Вонг Ко під назвою «Звук ластівок, що плачуть у тумані» .
«Ластівки кричать у тумані північного моря».
«Я гірко плачу під південним небом».
У 1934 році Нам Нгіа перейшов з 4-добового ритму на 8-добовий у пісні «Слабкий звук храмових дзвонів ». У 1938 році музикант Вінь Бао виконав 16-добовий ритм для виступу Cô Năm Cần Thơ Vọng Cổ. У 1948 році артист Ут Тра Он заспівав 16- добову пісню «Tôn Tẩn Pretending to Be Mad», а з 1955 року 32-добовий ритм Vọng Cổ став широко популярним і залишається таким донині.
Джерело: https://thanhnien.vn/cao-van-lau-va-da-co-hoai-lang-185250706225655327.htm
Коментар (0)