Цао Ван Лау та "Da Co Hoai Lang"

Чому пісня Da Co Hoai Lang така популярна, широко відома та постійно розвивається? Професор Тран Ван Хе сказав, що «завдяки мелодії, що підходить для колискових та південних народних пісень, завдяки текстам, що відповідають обставинам багатьох жінок, чиї чоловіки були солдатами у Франції, та особливо становленню Цай Лионг, звукозаписної індустрії та популярного радіо, пісня Da Co Hoai Lang була як повітряний змій на вітрі».

Сумна ніч, сумую за дружиною.

Наприкінці 19 століття багато груп жителів Мі Тхо та Тан Ан покинули свої рідні міста, щоб знайти землю для проживання в Бак Льєу , включаючи родину пана Цао Ван Гьой (село Цай Куй, село Чі Мі, провінція Тан Ан). У той час Цао Ван Лау (Сау Лау) було лише 6 років і мусив слідувати за батьком на дрейфуючому човні. Спочатку вони залишилися на землі родича в Зія Хой. Роботи за наймом було недостатньо, щоб заробити на життя, тому вони продовжили переїзд до Зія Рай і попросили побудувати хатину для проживання на землі пагоди Вінь Фуок Ан. Бачачи, що родина пана Гьой перебуває в такому скрутному становищі, настоятель пагоди, преподобний Мінь Бао, запропонував Сау Лау переїхати до пагоди та дозволити йому вивчати китайські ієрогліфи. Через кілька років пан Гьой попросив свого сина повернутися додому, щоб вивчати національну мову.

Професор Тран Ван Хе на 95-й ювілейній конференції мистецтва Цай Луонг (січень 2014 р.)

ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ

У тому ж районі, де жила родина пана Джіоі, жив сліпий художник із вправними пальцями на ім'я Ле Тай Кхі, також відомий як Няк Кхі. Зачарований цим інструментом, Сау Лау попросив батька взяти його з собою на навчання. Пан Джіоі створював музику для ладану, майстерно використовував музичні інструменти та церемоніальну музику, тому він також навчав свого сина. У віці 21 року Сау Лау одружився, але через 8 років його дружина не народила дітей, тому сім'я змусила його розлучитися. Засмучений розлукою з дружиною, він написав пісню «Hoai Lang» . Пізніше текст пісні «Da Co Hoai Lang» мав багато різних версій.

За словами композитора Нгуєн Фуонга, перша пісня Da Co Hoai Lang починалася з другого долі, композитор Ту Чой додав слова та розширив їх до четвертої. У 1942 році артист Нам Нгіа та пані Ту Санг виконали 8-добову пісню vọng cổ у п'єсі «Hoa Roi Cửa Phật» ( «Лан і Діеп ») композитора Тран Хю Транга. Коли пісня vọng cổ збільшилася до 16-го, 32-го долі, з'явилося більше тексту, голос в кінці речення звучав тихіше, спів розчинявся в мелодії, глибоко проникаючи в душу слухача, як пісня Gánh nước dem nguyệt , яку виконав артист Хю Хюок.

Лунає звук храмових дзвонів

Тим часом, за словами журналіста Нганх Май, пісня «Da Co Hoai Lang» народилася в 1918 році, і до середини 1930-х років вона була широко популярною в шести провінціях Півдня. У той час пісню «Da Co Hoai Lang» на 4 долі співала Нам Нгіа. Справжнє ім'я Нам Нгіа — Лу Хоа Нгіа з Бак Льєу, з особливим диханням, яке робило пісню вонг ко більш мелодійною та проникливою. Однак пісня «Da Co Hoai Lang» на 4 долі була занадто короткою, через що обдароване дихання Нам Нгіа втрачало свою виразність.

Деякі традиційні музичні інструменти

ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ

У 1934 році, під час музичного виступу в будинку друга поблизу пагоди Вінь Фуок Ан, Нам Нгіа потрапив під сильну зливу і мусив залишитися на ніч, не змігши повернутися додому. Посеред тихої ночі в приміщенні стало тихо та тихо, коли раптом він почув луну храмового дзвону. Нам Нгіа сів і одразу написав 20 куплетів, початковим куплетом яких був слабкий звук храмового дзвону, на мелодію Да Ко Хоай Ланг , і назвав її «Ві Тьєн Лой Дао» . Наступного ранку Нам Нгіа пішов до свого вчителя, музиканта Цао Ван Лау, заспівав йому пісню та попросив додати слово «дан» до кожного куплету.

Бачачи, що це має сенс, музикант Цао Ван Лау запросив двох інших музикантів, Ба Чота та Муой Кхой, щоб обговорити це, додавши ноту, щоб розширити пісню Da co hoai lang до 8-добового ритму, достатньо часу, щоб Нам Нгіа міг комфортно заспівати 20-віршову пісню Vi tien loi dao . Приблизно через рік ця пісня стала популярною в Сайгоні, її назва була Vang vang tien chuong chua , і з того часу сайгонці помилково називали її Vong co . За словами театрального журналіста Тхієн Мок Лана, у 1934 році пісню Vang vang tien chuong chua була записана компанією Asia на диск, а голос Нам Нгіа звучав сумно та скорботно у довгих, протяжних словах в кінці речення «хо, хо, хо» у виконанні Нам Нгіа.

Походження багатьох гіпотез

На конференції, присвяченій 90-річчю пісні «Da Co Hoai Lang», що відбулася в Хошимінському міському коледжі театру та кіно 29 липня 2009 року, професор Тран Ван Хе зазначив: «Дотепер багато хто вважає, що автором «Da Co Hoai Lang» є пан Сау Цао Ван Лау. Однак існує багато відмінностей між роком народження автора та роком народження «Da Co Hoai Lang» . Тому походження цієї пісні досі є предметом багатьох гіпотез».

Театр Као Ван Лау (Бакльєу, нині провінція Камау )

ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ

Різний не лише рік народження та походження версії Da Co Hoai Lang , але й багато деталей від 2-го до 8-го, 16-го...

У статті « Намагаючись знайти походження пісні vọng cổ» , опублікованій у журналі Bách Khoa (15 серпня 1959 року), автор Нгуєн Ту Куанг зазначив: «Спочатку це був вірш у формі 20-рядкового вірша під назвою «Dạ cổ hoài lan», створений у 1920 році ченцем Нгуєт Чіу, глибоким знавцем конфуціанської архітектури. Через свої застарілі обставини він тимчасово знайшов притулок у буддизмі, але через глибоку любов до країни він довірився своїм почуттям у вірші під назвою «Dạ cổ hoài lang» , що означає «Пізно вночі слухаючи звук барабана, сумуючи за чоловіком» , і цей вірш написав Цао Ван Лау».

Навпаки, у промові, прочитаній на конференції «Майстер Нгуєт Чієу та кар'єра традиційної південної ритуальної музики», пан Тран Фуок Тхуан сказав, що майстер Нгуєт Чієу був майстром у галузі ритуальної музики, який мав заслугу у навчанні багатьох учнів. Майстер був особливо зацікавлений піснею Цао Ван Лау «Да Ко» та наполегливо працював над її популяризацією, не те щоб він був композитором. Під час Свята середини осені року Мау Нго 1918 Сау Лау відвідав майстра Няк Кхі та зручно представив безіменний музичний твір. Прослухавши його, майстер дуже його похвалив. Того вечора майстер Нгуєт Чієу також був присутній, майстер Няк Кхі одразу попросив ченця назвати музичний твір, і майстер Нгуєт Чієу назвав його «Да Ко Хоай Ланг» .

Площа Бак Льєу

ФОТО: ХОАНГ ФУОНГ

За словами професора Тран Ван Хе, у 1925 році пан Хюїнь Тху Чунг (Ту Чой) написав текст для 4-добної пісні вонгко під назвою «Клич ластівки в росі» .

«Ластівки мусили кликати туман у північному морі

Я готовий плакати від ненависті під південним небом.

У 1934 році Nam Nghia змінив 4 до 8 ударів у пісні Vang Vang Tieng Chua Chua . У 1938 році музикант Він Бао грав для Miss Nam Can Tho, щоб заспівати vọng cổ із 16 ударами. У 1948 році артист Ут Тра Он заспівав пісню Tôn Tấn giả điện у 16 ​​тактів, а з 1955 року vọng cổ з 32 тактами є широко популярною досі.

Джерело: https://thanhnien.vn/cao-van-lau-va-da-co-hoai-lang-185250706225655327.htm