- Мистецька програма «Епос об'єднання лунає вічно»
- Культура, література та мистецтво повинні відображати дух сучасної епохи.
- Старанно культивуючи знання та підтримуючи художнє «полум’я».
- Журнал «Література та мистецтво» в літературному та мистецькому житті Ка Мау
Мистецька програма, що складалася з трьох розділів та різноманітних виступів, включаючи пісні, танці, сценки та традиційну в'єтнамську народну музику, знову була виконана великою групою художників та акторів під назвою «Революційна журналістика в Камау: горді традиції – непохитне майбутнє». Разом вони за допомогою мистецтва розповіли про славетну 100-річну історію революційної журналістики, підтверджуючи важливе місце, роль та величезний внесок в'єтнамської революційної журналістики у боротьбу за національне визволення, будівництво та захист Вітчизни.
Зокрема, пісня vọng cổ «Пишаюся журналістикою» (автора Lý Bông Dừa), виконана дуетом народного артиста Хоа Фуонга та володаря премії «Золотий дзвін» Буй Чунг Данга, стала освіжаючим вітерцем для душ журналістів. Ми мали можливість зустрітися як з автором, так і з двома артистами, щоб почути їхні почуття щодо участі в цьому чудовому заході.
Автор Лі Бонг Дуа: Написано з усією моєю вдячністю та гордістю.
Авторка Лі Бон Дуа вважає, що 100-річчя Дня революційної преси у В'єтнамі є важливою віхою. Тому, як авторці, завдання написати пісню для групи «Вонг Ко» та додати текст до художньої програми викликало у неї глибокі емоції. 
Традиційну в'єтнамську народну пісню «Пишаюся журналістикою» автор написав приблизно за два дні з величезною гордістю, після того, як витратив час на дослідження історії та розвитку в'єтнамської революційної журналістики загалом, а також журналістського ландшафту у своїй провінції. Найбільше Лі Бонг Дуа зворушила інформація та розповіді про журналіста та мученика Нгуєн Мая, його відданість та прихильність до своєї письменницької діяльності з палким патріотизмом, його твори, написані кров’ю, його мужню боротьбу та славну жертву. Крім того, його глибоко зворушили архівні зображення журналістської професії, сторінки газет, заплямовані плином часу, що охоплюють життя, професію та національний дух.
«Можливо, враховуючи характер короткої, простої народної пісні, текст не може повністю передати гордість і повагу, які я відчуваю до журналістики. Крім того, моє власне розуміння може бути не дуже глибоким. Однак, з усією моєю вдячністю, я доклала всіх зусиль, щоб написати цей твір як подарунок і вітальне послання з нагоди цієї особливо важливої події», – зізналася вона.
Вона також поділилася: «Революційні журналісти – це міст, що з’єднує Партію та одночасно висловлює голос народу. Усім агентствам, департаментам та секторам завжди потрібен голос журналістів. Голос журналіста – це голос правди, який говорить правду, і це поширення має потужний вплив на маси. *Vọng cổ* (традиційна в’єтнамська народна пісня) – це вираз вдячності славному минулому, а також відображає почуття багатьох наступних поколінь, особливо молодих журналістів сьогодні, коли вони думають про професію. Сьогоднішні журналісти будуть готові продовжувати славний шлях своїх предків і займатися своєю професією з чистим серцем, відстоюючи правду та будуючи довіру серед людей. Це також джерело гордості, властиве професії, яка є за своєю суттю священною – журналістиці».
Народний артист Хоа Фуонг: Пісня була виконана як подяка журналістській професії.
Народна артистка Хоа Фуонг не могла приховати свого захоплення від участі в цій мистецькій програмі. Для неї це можливість не лише для журналістів, а й для всієї громадськості озирнутися на 100-річний шлях революційної журналістики – довгий шлях, повний злетів і падінь, але й дуже славетний. І, звичайно, як для артистки, стояти на сцені, щоб виконати традиційну пісню про журналістику, – це велике щастя.
Тому, коли вона тримала в руках новий твір, вона витрачала час на вивчення тексту, вкладаючи багато емоцій, щоб, коли вона співала дуетом з «головним чоловічим виконавцем» Буй Чунг Дангом, це було ідеально гармонійним, водночас м’яким і ліричним, повністю передаючи зміст і послання, які хотів донести автор.
У цій традиційній в'єтнамській народній пісні народний артист Хоа Фуонг плекає такі рядки, як: «Брате, ми любимо свою професію, бо любимо свою батьківщину / Тому ми любимо кожну подорож, кожен шлях, яким ми йдемо / Журналістика – справедливість у житті / Ми як мовчазні вартові, що відділяють добро від зла» або « Ми журналісти в мирний час, коли мовчить зброя, а наші обов'язки тяжіють на наших плечах...».
Маючи понад 30 років відданої мистецької діяльності, народна художниця Хоа Фуонг вважає себе досить стриманою та не дуже балакучою, тому вона вагається, коли преса звертається до неї за інтерв'ю. Однак щоразу, коли вона має можливість взаємодіяти зі ЗМІ, завдяки своїм простим та щирим розповідям вона усвідомлює, що мистецтво та журналістика – це дві сфери, чудово поєднані у виконанні своєї місії поширення інформації та служіння громадськості.
«З цієї нагоди Хоа Фуонг хотіла б висловити свою найглибшу вдячність пресі за їхню добру увагу до митців загалом і до неї зокрема. Протягом своєї кар’єри преса була свідком, супроводжувала, підтримувала та допомагала наблизити ім’я Хоа Фуонг до близької та далекої аудиторії. Можливо, в майбутньому, слухаючи пісню *vọng cổ* «Пишаюся професією журналіста», вона точно знайде деякі моменти, якими буде не зовсім задоволена, але зараз вона передає аудиторії всі свої щирі емоції та максимум зусиль, вкладених у цю пісню *vọng cổ* про журналістику», – із задоволенням сказала народна артистка Хоа Фуонг.
Художник Буй Чунг Данг: Мені дуже приємно зробити свій внесок у таку прекрасну подію!
Земля Камау зберігає прекрасні спогади для артиста Буй Чунг Данга. У 2010 році, після того, як він виграв перший приз у співочому конкурсі «Золотий дзвін Вонг Ко», організованому телебаченням міста Хошимін , він мав багато можливостей повернутися до Камау в наступні роки, щоб виступати на різних заходах та знімати фільми для телебачення міста Камау. Такі місця, як Дат Муй, Хон Да Бак... через Кай Нуок, Дам Дой... всюди зберігають спогади. Тому повернення до цієї найпівденнішої землі для нього є великим щастям і честю.
У мистецькій програмі співачка із золотим дзвоновим голосом та народна артистка Хоа Фуонг разом з великою гордістю розповідали свої журналістські історії.
Художник Буй Чунг Данг поділився своїми думками, зазначивши, що автор майстерно підібрав слова, щоб кожна частина пісні «Вонг Ко» мала сенс. Завдяки їй він глибше зрозумів труднощі та жертви своїх предків, які присвятили себе революційній журналістиці. Крізь шквали бомб і куль покоління письменників відточувалися, щоб стати гострішими; газети, що перетинають ліси та річки, несли цінну інформацію та статті, несучи полум'я революції солдатам і народу, сприяючи перемогам двох війн національної оборони. Від вихваляння незламного духу та героїзму попередніх поколінь до наступних поколінь журналістів, і особливо ролі журналістики в сучасну нову епоху, вона стала прекрасною оповідною ниткою.
З усіх цитат його улюбленою була: «Любий мій, серед метушні життя є як хороші, так і погані люди. Обов’язок журналістики — знайти правду. Наше поле битви лежить у кожному новинному репортажі; попри труднощі, ми залишаємося непохитними, рішуче налаштованими захищати свої переконання».
«Галеви мистецтва та журналістики завжди йдуть пліч-о-пліч, підтримуючи одна одну. Митці та співаки загалом покладаються на журналістів. Наприклад, у співочому конкурсі «Золотий дзвін Вьонгко» саме завдяки ретельним публікаціям журналістів глядачі зблизька та далеко познайомилися з учасниками та Буй Чунг Дангом. Я б не був там, де я сьогодні, без допомоги журналістів. Завдяки журналістським роботам ім'я Буй Чунг Данга стало знайомим глядачам. З цієї нагоди Буй Чунг Данг бажає всім журналістам міцного здоров'я, миру та подальшої відданості створенню чудових робіт та наданню корисної інформації для суспільства; а також бажає мешканцям Ка Мау процвітання та успіхів у всіх починаннях…», – передав він.
Мінх Хоанг Фук
Джерело: https://baocamau.vn/con-gio-thoi-mat-hon-nguoi-a39721.html
Коментар (0)