Традиційний хмонгський губний орган (кхен) виготовлений з шести перфорованих бамбукових трубок, які проходять крізь дерев'яний корпус. Будь-які щілини в корпусі губного органу зазвичай залатаються персиковою смолою. Щоб закріпити бамбукові трубки, ремісники виготовляють обв'язувальний пристрій з волокон ротанга, зміцнюючи конструкцію та забезпечуючи її естетичну привабливість. Використовувані матеріали отримані з природи; єдиним металевим компонентом є язичок, зазвичай виготовлений з мідного листа. Під час гри хмонгський губний орган видає ніжні звуки всіх шести бамбукових трубок. Його часто виконують соло, в дуетах або в ансамблях з іншими традиційними інструментами, такими як бамбукові флейти та двострунні скрипки. У громаді хмонг досі передається багато легенд та анекдотів про походження та створення цього унікального інструменту.
Хлопчик-хмонг був прив'язаний до флейти хмонг з дитинства, ще до народження. Коли мелодія флейти підноситься, вона несе дику солодкість гір та лісів, змушуючи птахів тріпотіти крилами, дерева коливатися на вітрі, а серця пом'якшувати, роблячи все прекрасним для споглядання!
У перехідну погоду між осінню та зимою я йшов за коливальними, іноді гучними, іноді тихими, іноді глибокими, іноді високими звуками флейти хмонг, на якій грали молоді чоловіки, до села Сунг Чо, комуни Сунг Фай (місто Лай Чау ). Тут багато хмонгів досі плекають звук флейти. Вони грають на ній з палкою пристрастю, легко зворушливо та викликає сильні емоції у кожного, хто її чує. Флейта така ж потужна, як і життя хмонгів у цій складній країні.
Очеретяна сопілка народу хмонг допомогла їм міцно стояти в суворих гірських лісах. З блиском в очах пан Сунг А Ванг із села Сунг Чо захоплено сказав: «З дитинства я щодня слухав, як мій батько та дядько грають на очеретяній сопілці. Звук очеретяної сопілки проник у мою кров і плоть. Багато днів, навіть після прослуховування цілої пісні, мелодія, що затягнулася, все ще викликає в мене емоції, тому я вирішив навчитися грати на очеретяній сопілці».
Пан Сунг А Ванг — представник третього покоління родини, відомої своїм зв'язком з кхене (різновид бамбукової флейти). Я чув, що навіть коли його родині бракувало їжі та одягу, їм ніколи не бракувало звуку кхене. Пан Ванг навчився грати на кхене ще в молодості. Будучи з родини музикантів і маючи певну старанність, навіть найскладніші мелодії кхене не становили для нього труднощів. Тому до дорослого віку він опанував 32 мелодії кхене. Навіть зараз, у свої понад 60 років, він жодного разу не думав про те, щоб кинути грати на кхене. Щоразу, коли він чує, як хтось грає на кхене, чи то рано вранці, чи тихою зимовою ніччю, пан Ванг спонтанно сідає сам біля своїх дверей і грає кілька мелодій, відчуваючи задоволення лише тоді, коли повністю занурюється в пристрасну мелодію.
Вже цього мені було достатньо, щоб зрозуміти, що для народу хмонг достатньо просто гратися та сп'яніти від звуку флейти хмонг. Звук флейти – це голос серця, місток між живим та духовним світом . Звук флейти виражає радість під час переїзду в новий дім, звук зустрічі весни чи вираження кохання, звук приведення нареченої до будинку чоловіка, звук запрошення друзів святкувати весну та відвідувати фестивалі. Гра на флейті пана Ванга має унікальну якість, тому багато людей з села та за його межами захоплюються нею та їдуть до нього додому, щоб попросити його навчити їх. Потім вони вчаться грати на флейті разом з ним.
Колись давно гра на флейті пана Ванга полонила багатьох молодих жінок. Його музика на флейті підкорювала інших залицяльників, які приходили до будинку дівчини, з якою він пізніше одружився. Тепер пан Ванг бере участь у кожному весняному фестивалі, конкурсі чи сільському святі, а його гра на флейті доносить звуки гір та лісів до тих, хто живе далеко.
З часом життя значно змінилося, але народ хмонг у Лай Чау завжди зберігав свою традиційну флейту хмонг. Звук флейти – це душа народу хмонг; збереження флейти хмонг означає збереження їхньої етнічної ідентичності. Сьогодні мелодії флейти хмонг залишили свій слід, пробуджуючи серця незліченних туристів, які мали можливість відвідати Лай Чау – прекрасний край на кордоні нашої країни.
Джерело
Коментар (0)