Увечері 31 серпня в районі Бен Тре Департамент культури, спорту та туризму провінції Віньлонг провів церемонію оголошення про включення «Народного виконавського мистецтва декламування поезії Ван Тьєна в провінції Бен Тре» до Національного списку нематеріальної культурної спадщини та отримання сертифіката від Міністра культури, спорту та туризму.
Самобутнє виконавське мистецтво Південного В'єтнаму
Твір «Люк Ван Тьєн» був написаний Нгуєн Дінь Ч'єу на початку 1850-х років у місті Гіадінь. Це довга поема мовою ном, понад 2000 рядків у розмірі lục bát (шість восьми рядків), що несе глибокий гуманістичний зміст. Твір звеличує дух праведності, вірності, синівської шанобливості та палкого патріотизму. Головний герой, Люк Ван Тьєн, є образом праведного героя, готового пожертвувати собою, щоб врятувати інших, живучи вірно своїми ідеалами та чистими почуттями. Поряд з ним є образ К'єу Нгуєт Нга, вірного, ніжного та відданого. Історія та її персонажі стали моральним прикладом, «живим підручником» про те, як бути хорошою людиною для народу Південного В'єтнаму в часи національних потрясінь.
Завдяки своїй літературній цінності, Люк Ван Тьєн швидко вийшов за межі писемного слова та увійшов у повсякденне життя людей. Спочатку твір читали та розповідали учням на заняттях з письма ном, але поступово люди створили форму «речитативної поезії», щоб поширити твір ширше. Декламування поезії Люка Ван Тьєна — це не спів і не повністю оповідь, а радше тонке поєднання мови, ритму та народних мелодій. Виконавець зазвичай говорить простим, без прикрас, без потреби в музичних інструментах чи складних сценічних композиціях, іноді просто додаючи кілька вигуків, таких як «ма» або «ох-ох», щоб підтримувати ритм. Саме ця простота дозволяє поезії легко знаходити відгук у людей та поширюватися серед усіх соціальних класів.
Мистецтво декламування поеми «Ван Тьєн» глибоко вкорінене в південнов'єтнамському стилі. Витончена та ритмічна форма з шести восьми віршів, знайома з народних пісень, у поєднанні з південним музичним ладом у традиційній музиці створює багатий спектр емоцій. Тон може бути потужним і красномовним, коли вихваляє дух персонажа, ніжним і щирим, коли йдеться про вірність і відданість, а часом меланхолійним і похмурим, коли персонаж стикається з труднощами та вигнанням. Ця універсальність дозволяє слухачам не лише зрозуміти зміст історії, але й бути зворушеними емоціями персонажа, таким чином повною мірою переживаючи моральне послання, яке має на меті передати твір.
Варто зазначити, що декламація віршів Ван Тяня тісно переплетена з життям громади. Без потреби в театрах чи сценах ці унікальні мелодії резонують у багатьох звичайних обставинах: на полях під час збору врожаю, під час невимушених зустрічей за чаєм та напоями, на вечірках та фестивалях, і навіть на поромних переправах. Іноді матері навіть використовують вірші Ван Тяня, щоб заколисувати своїх дітей, замість традиційних колискових. Ця широка популярність перетворила цей вид мистецтва на природну частину життя для народу Південного В'єтнаму, настільки, що кожен може запам'ятати вірш і легко виконати його в будь-який час.
Незмінна цінність
Окрім художньої та розважальної цінності, декламація вірша Ван Тьєна також відіграє величезну роль у моральному вихованні. Завдяки доступному, легкому для сприйняття та запам'ятовування стилю, вірш стає засобом порад та навчання молодого покоління синівській шанобливості, віршів, що поспішають на допомогу К'єу Нгуєт Нга, або Нгуєт Нга, яка непохитно відстоює свою вірність, став яскравим та легкозрозумілим свідченням, набагато доступнішим, ніж сухі уроки в підручниках. Люди в Південному В'єтнамі, особливо в Бен Тре – батьківщині Нгуєн Дінь Ч'єу – розглядають декламацію вірша Ван Тьєна як спосіб самоаналізу, збереження віри та мужності у важкі часи. Під час руху Донгхой цей незламний дух навіть порівнювали з появою «нових Люків Ван Тьєнів» у південній в'єтнамській сільській місцевості.
Протягом поколінь декламація поезії Ван Тьєна зберігалася завдяки усній традиції. Люди похилого віку та народні майстри стали «живими скарбами», передаючи свої знання нащадкам або громаді. Багато сімей вважають це цінною традицією, що зберігається як частина їхньої сімейної спадщини. Зокрема, в Бен Тре уряд та культурні організації організували численні клуби, вистави та заняття для збереження та поширення мистецтва декламації поезії. У середній школі Фан Лієм (район Ба Трі, колишня провінція Бен Тре) декламація поезії Ван Тьєна включена до позакласної програми з літератури з 2018 року. Учні не лише вивчають теорію твору, але й беруть участь у виставах, конкурсах та слухають виступи артистів. Завдяки цьому вони відчувають справжню життєву силу народної літератури та природніше та глибше засвоюють її моральні цінності.
Декламація вірша Ван Тьєна не обмежується лише місцевою громадою, але й поширилася по всьому світу. У програмах культурного обміну, особливо в Японії, цей вид мистецтва справив сильне враження на іноземних друзів завдяки своїй унікальності та глибокій гуманістичній глибині. В Осакському університеті історію Люка Ван Тьєна було перекладено японською мовою для викладання в'єтнамської мови, відкривши новий шлях для просування в'єтнамської культури. Це демонструє надзвичайну привабливість декламації Ван Тьєна, оскільки гуманістичні цінності твору можуть зворушити серця людей у будь-якій країні.
Зусилля щодо збереження були щедро винагороджені, оскільки Міністерство культури, спорту та туризму офіційно визнало мистецтво усної поезії Ван Тьєна національною нематеріальною культурною спадщиною у червні 2025 року. Це не лише джерело гордості для мешканців Бен Тре, але й свідчення незмінної життєздатності цієї народної форми мистецтва. Це визнання створює основу для того, щоб усній поезії Ван Тьєна приділялося більше уваги, надаючи їй можливості з'являтися в програмах культурного туризму, в освіті та на сценах як всередині країни, так і за кордоном.
Можна стверджувати, що декламація віршів Ван Тьєна є одним із типових прикладів життєздатності в'єтнамської народної культури. Виникнувши з літературного твору, його духовні цінності вийшли за межі сторінок, щоб стати піснями, усними словами, способом життя та моральними уроками в громаді. Протягом понад століття ця форма мистецтва зберігає свою привабливість, продовжуючи прищеплювати людям уроки вірності, співчуття та віри в справедливість. В контексті глобалізації збереження та просування цінності декламації віршів Ван Тьєна є не лише відповідальністю перед минулим, але й способом утвердження в'єтнамської культурної ідентичності в майбутньому. Доки ці шість-вісім віршів продовжують резонувати в Бен Тре або на міжнародних сценах, це є доказом незмінної життєздатності унікальної народної спадщини, багатої на цінності та глибоко вкоріненої в південнов'єтнамській ідентичності.
Джерело: https://khoahocdoisong.vn/doc-dao-nghe-thuat-noi-tho-van-tien-post2149050478.html
Коментар (0)