Унікальний Тет «повернення додому до дружини»

Для народу тай у північних комунах провінції Тхай Нгуєн 15-й день 7-го місячного місяця є найбільшим святом після Тет Нгуєн Дан. Люди називають його «Пай Тай», що означає «повернення додому до дружини». Щороку 15-го дня 7-го місячного місяця всі села тай вирують атмосферою «Пай Тай».

Сім'я на вулиці "Пай Тай" у комуні Нам Куонг, провінція Тай Нгуєн . (Фото: HA TUYET)

За традицією, за кілька днів до 15-го дня 7-го місячного місяця пані Хоай у комуні Чо Дон замочувала рис, щоб приготувати Пен тай (гайський пиріг або банановий пиріг) – традиційний пиріг, який зазвичай готують 15-го дня 7-го місячного місяця.

Пан Нгієн, її чоловік, кілька днів тому зв'язався з селом, щоб замовити пару крижнів для вирощування у струмку. Качки та качки були серед незамінних речей для поїздки до будинку батьків його дружини в комуні Єн Тхінь, приблизно за 20 км від будинку пана Нгієна.

Згідно з повір'ям народу тай, після одруження жінки живуть далеко від батьків, наполегливо працюють цілий рік і мало піклуються про власних батьків. Тому 15-й день 7-го місячного місяця — це можливість для жінок повернутися додому, щоб піклуватися про своїх батьків. Для чоловіків це можливість висловити свою синівську шану як зяті своїм свекрам/тещам.

З іншого боку, «повернення до батьківського дому дружини» також є виявом вдячності зятя за народження дружини та виховання її такою, щоб вона стала його дружиною.

Народ тай на півночі провінції Тхай Нгуєн, зокрема, та народ тай загалом часто кажуть: «Буон Чієнг кін нуа кай, Буон Чат кін нуа пет», що означає «У січні їжте курку, у липні їжте качку».

Це показує важливість того факту, що зятям часто доводиться купувати качок, щоб принести їх до батьків на 15-й день 7-го місячного місяця. Це також пов'язано з сезонним циклом, коли 7-й місячний місяць зазвичай є сезоном дощів, сприятливим для розведення качок у річках та струмках.

Пан Нгієн поділився тим, що, окрім тістечок та качки, на вівтарі предків обов’язково мають бути вино, бетель та ладан, щоб вшанувати пам’ять померлого. У цей день, хоча діти та онуки живуть далеко, вони намагаються домовитися про повернення додому, щоб зібратися разом. Завдяки цьому діти та онуки також розуміють та цінують традиції своєї нації.

Згідно зі старою традицією, також через те, що економічне життя не було розвиненим, під час «Пай Тай» чоловік плев кошики для пирогів, вина, пожертв і клітки для качок, щоб носити пожертви разом зі своєю дружиною та дітьми, щоб вони могли дістатися до будинку батьків дружини. Зараз життя покращилося, у кожної сім'ї є мотоцикли, подорожі стали зручнішими, але сенс і краса традиційного способу життя, пов'язаного зі свекрухою, залишилися незмінними.

Мешканці племені тай у комуні Нам Куонг, провінція Тхай Нгуєн, виготовляють локшину ручної роботи на 15-й день 7-го місяця за місячним календарем. (Фото: HA TUYET)

Прибувши до материнського дому, всі засукали рукави та йшли на кухню готувати. Народ тай у північній частині Тай Нгуєн часто готує качиний суп з в'єтнамською кінзою та їсть його з вермішеллю. У минулому вермішель готували вручну.

Рис замочують і перемелюють на борошно. На плиті підпалюють великий горщик з окропом. Люди використовують дерев'яний прес для локшини з перфорованою дерев'яною формою та прес. Борошно насипають у форму та підвішують над горщиком з окропом. Зяті та діти силою вдавлюють прес у форму. Кожна нитка білого борошна падає в горщик з окропом. Коли вона звариться, її швидко викладають у кошик. Локшина ручної роботи готова.

Оскільки рис замочений і природним чином ферментований, вермішель ручної роботи часто має злегка затхлий запах і жартома називається «смердючою вермішеллю». Однак цю страву з вермішелі подають з каччиним бульйоном та в'єтнамською кінзою, змішаною з невеликою кількістю часникового оцту, або з соєвим соусом з подрібненим китайським ямсом, що є особливістю. Крім того, під час повного місяця сьомого місячного місяця люди також їдять страви з диких овочів, пагонів бамбука, смаженої качки, смаженої свинини тощо.

Вечірка у повний місяць з багатьма привабливими традиційними стравами. Під час їжі старші розповідали дітям історії про сімейні традиції та історії своїх предків.

Особливістю є те, що значення цього прекрасного звичаю досі поширюється. Багато етнічних сімей кінх поколіннями жили на півночі Тхай Нгуєн, створювали сім'ї та оселялися тут також як «Пай Тай».

Протягом багатьох поколінь, серед метушні життя, протягом багатьох поколінь, народ тай на півночі Тхай Нгуєн зокрема, та етнічні групи тай і нунг на півночі загалом зберігали цю прекрасну традицію «Пай Тай».

«Пай Тай» – це красуня, «нитка», що з’єднує покоління в родині, сприяє збереженню культурної ідентичності етнічної групи тай у гірських та високогірних районах.

ТУАН СОН

Джерело: https://nhandan.vn/doc-dao-tet-ve-nha-vo-post906182.html