Співаючи народні пісні навесні

Поки пагорби провінції Тхань Хоа вкриваються яскравою зеленню молодих пагонів, села народу Мионг лунають від звуків гонгів та барабанів, а мелодійне співання традиційних пісень лунає від вузьких провулків до дворів. Ці звуки не лише сповіщають про прихід весни, а й пробуджують давню культурну пам'ять, де люди висловлюють свої сподівання на мир, процвітання та єдність громади через кожну новорічну вітальну пісню.

Спів народних пісень під час весняного фестивалю в комуні Тхат Лап.

У культурному житті народу Мионг провінції Тхань Хоа традиція співу «сак буа» здавна є невід’ємною частиною весняних фестивалів та святкувань. Прибувши до комуни Тхат Куанг, здалеку глибокі, резонансні звуки гонгів пробуджують гірський та лісовий ландшафт після відпочинку наприкінці року. Слідом за звуком гонгів ми знайшли будинок пані Буй Тхі Тхао в селі Данг Тхуонг – місце проведення співу «сак буа». Усередині будинку на палях півколом стояла група людей у ​​традиційних костюмах. Голос провідної співачки лунав чітко, спів поєднувався з ритмічними гонгами та барабанами, а також гармонійним акомпанементом усієї групи. Пані Тхао поділилася: «Найбільш очікувана річ у році – це чути звук гонгів та барабанів перед нашим будинком у перші кілька днів весни. Коли починається спів «сак буа», я, природно, відчуваю більший спокій, ніби мені дарують нову надію на новий рік».

Пан Нгуєн Тай Нанг із села Данг Тхуонг, один із людей, які багато років брали участь у співочій традиції «сак буа» в Тхат Куангу, поділився: «У минулому, щороку напередодні Нового року, співочі трупи «сак буа» збиралися, поправляли свої гонги та традиційні костюми, а потім розходилися по селу, щоб привітати кожну родину з Новим роком. Звук гонгів вів дорогу, а потім спів, урочистий і жвавий, несучи послання про щастя в новому році».

Після традиційного новорічного ритуалу трупи можна повною мірою оцінити яскраву атмосферу звичаю, глибоко вкоріненого в житті громади. Прибувши до кожного будинку, група зупиняється, поправляє свій одяг, і той, хто несе гонг, виходить уперед. Лунає серія ударів гонгів, ніби прохання про дозвіл. Двері широко відчиняються, господар посміхається та вітає гостей, а головний співак починає співати перші куплети благословення: «Нехай земля буде родючою, комори повні худоби, зерносховища повні рису, а сім'я гармонійною». Слова іноді ритмічні, як історія, іноді швидкі, супроводжуються гонгами, створюючи особливо радісну атмосферу весняної пори. Потім спів починається за воротами та продовжується у внутрішньому дворі. Після входу до будинку, обміну вітаннями та благословення господаря трупа продовжує бити в гонги на прощання. Прості звуки гонгів та співу лунають у гірському лісі.

Покинувши комуну Тхат Куанг, ми продовжили нашу подорож до комуни Тхат Лап, де народ муонг досі зберігає звичай співати народні пісні як невід'ємну частину своєї спадщини. Дорога звивалася крізь темно-зелені пагорби, весняна атмосфера все ще панувала в кожному будинку, на кожному подвір'ї залишалися сліди народних співаків.

У селі Тхуан Хоа, комуна Тхат Лап, ремісник Фам Ву Вуонг зустрів нас з ніжною посмішкою та набором гонгів і барабанів, гордо виставлених на стіні його будинку на палях. Йому понад 80 років, але його голос все ще сильний, а очі сяють, коли він розповідає про пісні «сак буа». За словами пана Вуонга, у минулому співочий гурт «сак буа» зазвичай складався з 12 осіб. Зараз кількість учасників необмежена; чим більше, тим веселіше. Будь-хто з етнічної групи мионг, молодий чи старий, чоловік чи жінка, бере участь у гурті «сак буа», щоб надсилати новорічні привітання, святкові побажання та весняні побажання всім. Варто зазначити, що тексти пісень «сак буа» не є повністю фіксованими. Окрім традиційних мелодій, співаки можуть імпровізувати залежно від обставин кожної родини. Для сімей з дітьми, які навчаються далеко, побажання будуть зосереджені на академічному успіху. Для новозбудованих будинків тексти пісень підкреслюють стабільність і тепло. Спів Sắc bùa — це форма благословенного співу, яка виконується не лише під час Тет (місячного Нового року), але й під час весняних свят, новосілля та інших подій. Ця гнучкість зберігає sac bùa яскравим, уникаючи жорстких повторень і натомість тісно пов’язуючи його з реальним досвідом громади.

Життєздатність народної співочої традиції полягає не лише в текстах пісень чи ритмі гонгів, а й у зв'язку з громадою, який вони сприяють. Це не просто сценічний виступ, а зібрання людей між народними співаками та ведучим. Після кожного виступу ведучий пропонує келих вина, шматочок торта та жваві розмови про новий рік. Сміх поєднується зі звуком гонгів, створюючи теплий ритм, який поширюється від будинку до будинку. Кожен удар гонга — це як заклик до пам'яті, заклик до возз'єднання.

Однак темп сучасного життя ставить численні виклики для збереження цієї краси. Інтенсивний культурний обмін та поява нових форм розваг призвели до того, що багато молодих людей стали байдужими до традиційних цінностей. У деяких районах традиційна народна співоча традиція народу Мионг майже не бере участі з боку молоді, а кількість тих, хто знає стародавні тексти пісень, зменшується. Майстер Фам Ву Вионг скаржиться: «Якщо молоде покоління не навчатиметься та не братиме участі, то хто через кілька десятиліть пам’ятатиме всі стародавні народні пісні?» Це питання турбує не лише його, а й тих, хто присвятив себе культурі Мионг.

З приходом весни в села народу Мионг провінції Тхань Хоа мелодії традиційних народних пісень виступають містом, що з'єднує минуле з сьогоденням. Вони нагадують кожній людині про її коріння, цінність єдності та спільності, а також віру в майбутнє. Серед виру змін ці весняні пісні тихо зберігають культурну сутність народу Мионг, гарантуючи, що кожна весна є не лише переходом природи, а й тривалим продовженням традиції.

Текст і фото: Тхуй Лінь

Джерело: https://baothanhhoa.vn/hat-sac-bua-giua-ngay-xuan-280576.htm