«Прагнення до миру» – це ідея та тема літературного проєкту Асоціації письменників В'єтнаму у 2024-2025 роках, присвяченого 50-й річниці національного возз'єднання. Для цього проєкту було обрано два місця: провінцію Куангчі та комуну Біньзионг, район Тхангбінь, провінцію Куангнам – два регіони, які вважаються найбільшими втратами та жертвами під час війни. На початку 2024 року делегація з 20 письменників з трьох регіонів на чолі з головою Асоціації письменників В'єтнаму Нгуєном Куанг Тхієу відвідала Дананг та Куангнам для польових досліджень та творчої підготовки до серії книг під назвою «Прагнення до миру». Книга зараз перебуває на стадії збірки та очікується, що вийде цього року. Відповідно до цього принципу, «Прагнення до миру», том 1 (видавництво Асоціації письменників В'єтнаму), нещодавно опублікований відділенням Асоціації письменників В'єтнаму в Куангчі, також має на меті популяризувати Фестиваль миру на тему «Об'єднавшись для побудови миру у світі», який вперше проводиться в Куангчі.
Ця книга містить роботи понад 55 письменників, поетів, літературних теоретиків, фотографів та журналістів. Серед них відомі поети та письменники з провінції Куангчі , які здобули популярність під час війни, такі як Че Лан В'єн, Хоанг Фу Нгок Туонг, Суан Дик та Цао Хань, а також пізніші автори, такі як Ван Суонг, Нгуєн Нгок Чієн, Во Ван Луєн, Нгуєн Ван Зунг та Фам Суан Хунг.
Живучи та пишучи на землі страждань та непохитної вірності, мужності та героїзму, література Куанг Трі висловлює гордість із переконанням, що вона «має право говорити всій нації та всьому людству про «прагнення до миру »».
Бо саме на цій землі, у роки війни, ціна миру була заплачена кров’ю (Нгуєн Куанг Тхієу). У прозі Хоанг Фу Нгок Туонг – талановитий автор есеїв, його твори, що відбуваються в самому серці батьківщини, завжди сповнені емоцій, виражених стрімкою та захопливою мовою.
«Коридор людей і вітру» розповідає про історичну подію, коли студенти Хюе, сповнені ентузіазму, в ніч на 27 січня 1972 року, нехтуючи перешкодами поліції Південного берега, несли смолоскипи на міст Хієн Луонг під гучне скандування «Хай живе мир у В'єтнамі!», висловлюючи свою беззастережну відданість миру та національному возз'єднанню.
Також пов'язана з подіями вздовж берега річки історія встановлення флагштока на березі річки (Цей прапор у тобі, у мені), яку розповідає письменник Сюань Дик, зворушливо згадуючи процес організації встановлення флагштока на північному березі. Незважаючи на незліченні труднощі, вони були сповнені рішучості тримати прапор високо в небі, оскільки він мав дуже велике політичне значення.
Хоча поет Нгуєн Куанг Тхієу не брав безпосередньої участі у війні в Куангчі, з відповідальним та сумлінним поглядом сучасного письменника на цю священну землю, він висловив бажання практичних, сильних та рішучих дій, щоб «організувати парад за мир за участю численних письменників у військовій формі» – тих, хто заслуговує на вшанування за те, що жив, боровся та створював літературу за мирне життя в цій країні вогню.
Мемуари письменників та журналістів, таких як Ван Конг Хунг, Мінь Ту, Луонг Нгок Ан, Ле Дик Дик, Дао Там Тхань, Фам Суан Зунг, Хоанг Конг Дань... відображають важку та героїчну боротьбу Куанг Трі в минулому з почуттям роздумів та споглядання, у поєднанні з реальністю мирного будівництва та розвитку, виражаючи гордість та надію Куанг Трі на майбутнє.
Журналісти представили визначні місця, культурні, історичні та економічні пам'ятки, а також плани дій, спрямовані на перетворення Куангчі на місто, що символізує мир.
Оповідання Cao Hạnh, Nguyễn Quang Lập, Sương Ngọc Minh, Nguyễn Đình Tú, Văn Xương, Nguyễn Ngọc Chiến, Nguyễn Hải Yến, Nguyễn Hiệp... розташовуються на фоні зруйнованих війною земель, таких як стародавня цитадель Куанг Чон, шосе 9 Кхе Сан, береги Хіен Лонг - річка Бан Хой, річка Тхо Хан, річка Кам Ло, острів Кон Ко, острів Кон Тьєн, Док Miếu, річка Cùa, Trường Sơn Національне кладовище мучеників, легендарна дорога Труонг Сон, цитадель Тан Со, Тимчасовий революційний уряд Республіки Південний В'єтнам... під час війни страждань і втрат, але все ще палаючи мрією про мир, яка тепер стала реальністю.
У деяких оповіданнях, написаних у стилі, близькому до мемуарів, це зрозуміло, враховуючи реалії життя на цій розбитій війною землі, величезні жертви та втрати, жорстоку війну, яка стала переслідуючим спогадом про розбомблені поля битв минулого. Проте люди все ще люблять одне одного, плекають тепло та товариство, виявляють толерантність та готовність жертвувати собою заради Вітчизни. Література Куанг Трі резонує, як глибоке відлуння, у прагненні до миру, прагненні, яке поділяє вся нація.
З точки зору поезії, книга також об’єднує багатьох відомих поетів, таких як Chế Lan Viên, Hữu Thỉnh, Nguyễn Đức Mậu, Anh Ngọc, Vương Trọng, Hoàng Vũ Thuật, Trần Quang Đạo... разом із низкою поетів, які жили і воювали в Quảng Trị, включно з тими, хто проходив через цю територію на шляху, щоб воювати на Півдні.
Куанг Трі завжди був багатим джерелом творчого натхнення для письменників. Ця збірка віршів (5 віршів) представляє поетичний портрет Че Лань В'єна, демонструючи його інтелектуальну глибину, переповнену емоціями, роздумами та щирими почуттями, які він передає протягом усієї своєї творчої подорожі.
Поезія Хоу Тхоня сповнена метафоричних образів, глибока, тепла та глибоко зворушлива, що відображає глибокий зв'язок зі спогадами, батьківщиною та життям. Наступне покоління, включаючи поетів Нгуєн Хоу Куї, Нгуєн Ван Зунг, Він Ван Луєн, Він Ван Хоа, Сюан Лой, Нгуєн Ван Чок та інших, також створило твори, багаті на поетичну якість та щиру любов до своєї батьківщини. У просторі та часі, що межували між війною та миром, деякі поети поверталися до минулого з почуттям гордості за свою батьківщину та висловлювали свою віру та любов до життя на цій землі.
Хоча «Прагнення до миру» здебільшого розповідає про війну — руйнівну та жорстоку війну, яку американська та сайгонська армії нав’язали Куанг Трі, — автори своїми творами, віршами та прозою демонструють дух співчуття, людяності та толерантності в’єтнамського народу.
Вірш Нгуєн Хыу Куя «Прагнення до Чионг Сона» слугує поетичним «підсумком» війни, розмірковуючи про загиблих товаришів у Чионг Соні: «Десять тисяч надгробків, ще десять тисяч попереду / Десять тисяч товаришів розкидані по Чионг Сону / Десять тисяч останків, яким ще належить піднести ладан / Десять тисяч самотніх душ у спустошеному царстві / Десять тисяч самотніх мандрівників у лісі», підживлюване палким бажанням возз'єднатися! І це також прагнення до миру в літературі Куанг Трі, послання свободи та мирного життя, яке вона хоче надіслати всім, усьому світу.
Поет Нгуєн Зуй має глибокий зв'язок з Куанг Трі. У 1968 році, воюючи на фронтах Кхесань та Ланг Вай, він декламував вірші з ліній зв'язку фронту Куанг Трі редакції газети «Література та мистецтво».
Ця збірка віршів пізніше була опублікована та отримала премію газети «Література та мистецтво», престижну на той час нагороду. Відсутність Нгуєн Зуя у «Прагнення до миру» також викликає жаль. Але це лише перший том; сподіваємося, що в наступних томах поет Нгуєн Зуй буде представлений разом з іншими видатними іменами в'єтнамської літератури.
Хо Сі Бінь
Джерело
Коментар (0)