
Студенти-медики під час практики
Всього за кілька років кількість університетів, які відкривають медичні та фармацевтичні спеціальності, зросла так швидко, що це важко контролювати. Багато експертів зазначають, що в багатьох закладах бракує інфраструктури для практики, недостатньо лікарень для практики, обмежена кількість викладачів, і навіть співвідношення постійних викладачів не відповідає мінімальному встановленому рівню. Тим часом підготовка лікарів вимагає дуже високого рівня стандартизації, тривалого часу та суворих програм навчання та практики.
Потреба в медичному персоналі зростає в умовах зростання населення, але задоволення потреби в кількості не може бути приводом для компромісу в плані якості. Дивлячись на світ, країни з розвиненими медичними системами встановлюють суворі вимоги щодо ліцензування медичних навчальних закладів та контролю за навчанням, від стандартів для викладачів, систем практики, афілійованих лікарень до співвідношення студентів і викладачів, стандартів випуску та часу стажування. Багато країн також застосовують періодичний механізм незалежної акредитації, а також право призупиняти програми, які не відповідають стандартам.
Тим часом у В'єтнамі критерії відкриття спеціальності іноді все ще ґрунтуються на адміністративних процедурах, а процес оцінювання недостатньо суворий. Багато делегатів Національних зборів повідомляли, що є навчальні заклади, які активно набирають студентів, незважаючи на погані лабораторії, бібліотеки, де бракує спеціалізованих матеріалів, та слабкий і недостатній викладацький склад. Студент-медик, який не має належної підготовки, закінчить навчання, не маючи як знань, так і практичних навичок.
Наслідки не лише впливають на якість навчання, але й безпосередньо впливають на імідж та репутацію всієї медичної галузі. Довіра суспільства до лікарів будується на стандартах та серйозності навчального процесу. Кожна лікарська помилка може спричинити серйозні та поширені наслідки, від професійних інцидентів до кризи довіри. Нещільна система навчання створить «прогалини», які важко подолати в усій медичній системі.
Щоб уникнути повторення помилок багатьох галузей, які швидко розвивалися, але не мали контролю, терміново необхідно посилити управління відкриттям медичних шкіл та медичних спеціальностей. Але як це зробити, щоб забезпечити якість та задовольнити потреби в людських ресурсах?
На думку багатьох експертів, перш за все, нам потрібно підвищити стандарти для відкриття спеціальностей у більш суттєвому напрямку. Ліцензувати повинні лише навчальні заклади зі стандартними лікарнями, сильним викладацьким складом та довгостроковим зобов'язанням інвестувати в обладнання. Неприпустимо спочатку відкривати спеціальності, а потім поспіхом додавати умови.
Крім того, для всіх програм медичної підготовки слід створити незалежний механізм акредитації відповідно до міжнародних стандартів. Результати акредитації мають бути оприлюднені для соціального моніторингу. Крім того, система оцінки професійної компетентності має бути більш серйозною та ґрунтовною; якщо професійна експертиза буде достатньо суворою, неякісні програми навчання будуть ліквідовані.
Уся політика, пов’язана з медичною підготовкою, повинна ставити здоров’я людей у центр уваги. Суспільству потрібно більше лікарів, але потрібно більше лікарів з гарним досвідом, ґрунтовними навичками та професійною етикою.
Якість медичної підготовки — це не лише питання освіти чи здоров’я, це основа безпеки, здоров’я та довіри всього суспільства. І лише рішуче ставлячи якість на перше місце, ми можемо побудувати стійку та надійну систему охорони здоров’я для майбутнього.
Джерело: https://kinhtedothi.vn/lay-chat-lam-goc.916363.html






Коментар (0)