Година у шахті Кхе Сім.

Я давно мріяв відвідати вугільні шахти Північно-Східної корпорації, щоб відчути непохитний дух цих «робітників-солдатів», які відмовляються відступати перед будь-якими труднощами. Цього разу моє бажання здійснилося, коли я відвідав компанію «Кхе Сім».

Шахтарі готують свої інструменти та обладнання, щоб спуститися в шахту та розпочати виробничу зміну.

Історія шахтаря

Відправною точкою були дверцята печі на рівні -20+/-45 градусів. Звідти ми пішли до виробничого майданчика. Ця частина печі була на рівній поверхні, тобто ми фактично йшли по землі. Оскільки ми були біля дверцят печі, дув освіжаючий вітерець. Волога з ґрунтових вод, що стікала з даху печі, була досить прохолодною. Головна піч виконувала як транспортні, так і вентиляційні функції, тому вона досить добре вентилювалася.

Але лише приблизно через 10 хвилин ми дісталися до складнішого тунелю. Тунель спускався на глибину 150 метрів нижче рівня моря. Крім того, прохід був вузьким, тому нам доводилося нагинатися, щоб протиснутися. По обидва боки було безліч гідравлічного допоміжного обладнання, кріплень та дерев'яних дощок. Не кажучи вже про дуже слизькі вугільні жолоби з нержавіючої сталі.

Інженер Нгуєн Мань Дик, заступник керівника експлуатаційної ділянки № 1, оглядає виробниче місце.

Інженер Нгуєн Мань Дик, заступник майстра шахти №1, наш супутник, розповів, що їм довелося видобути багато вугілля, потім розширити територію та зміцнити покрівлю шахти деревом та дротяною сіткою, щоб зробити її такою. Інакше ніхто не зміг би переступити через неї.

Були ділянки з крутими схилами, що сягали майже 45 градусів. Ми чіплялися за опорні стовпи та спускалися вниз. Час від часу бар'єр заввишки по пояс перегороджував шлях, щоб каміння, ґрунт та брили вугілля не скочувалися до виробничої зони внизу. Щоб пройти, нам доводилося перелазити через бар'єр. Приблизно через десять хвилин я виявив, що спека нестерпна. Чим глибше ми занурювалися, тим задушливіше ставало. Вітру не було, і повітря ставало гарячішим.

Гаряче повітря в поєднанні зі спуском крутою шахтою було виснажливим. Усі були мокрі від поту. Моя сорочка промокла наскрізь. Піт щипав очі, але не було чим його витерти, бо наші руки, ноги та одяг були вкриті вугільним пилом. Дивлячись на обличчя своїх товаришів, я не міг нікого впізнати, якби не почув їхніх голосів. Обличчя всіх було почорніле від вугільного пилу, було видно лише очі та білі зуби.

Розуміючи наші почуття, Дюк доброзичливо посміхнувся та розповів, що коли він тільки закінчив навчання, він відчував те саме, що й ми зараз. Дюк пояснив, що люди часто думають, що закінчення університету та стаття інженером означає сидіти в офісі з кондиціонером. Але ні, як і всі інші, хто закінчив університет, Дюку довелося працювати на вугільній шахті шість місяців, копаючи вугілля, як робітник, перш ніж його перевели на посаду технічного директора.

Шахтарі лопатами звантажують вугілля вниз по жолобу, щоб вивезти його назовні.

У той час сільський хлопець, народжений і виріс у Суан Труонзі, Намдінь , знайомий лише з полями та фермами, навчався в Гірничо-геологічному університеті та став гірничим інженером у компанії 86. Він був повністю вражений величезними вугільними пластами глибоко під землею. Пропрацювавши в шахті кілька місяців, гірничий інженер попросив дозволу повернутися додому, щоб одружитися.

Дехто припускав, що він не зміг впоратися з труднощами в шахті та «покинув корабель». Але всі їхні здогадки виявилися хибними. Через кілька днів Дик повернувся, і не сам. Він привів із собою свою новоспечену дружину, щоб розпочати нове життя. Дружина Дика влаштувалася бухгалтером у компанію в Кам Пха, поки він продовжував копати вугілля в шахті протягом усіх шести місяців. Дик сказав, що вся теорія безглузда. Не працюючи в шахті, як його товариші, без практичного досвіду, він не міг би працювати. Без практичного досвіду він заплатить за це власною кров’ю та кров’ю своїх товаришів по команді.

Після шести місяців роботи на шахті Дик перейшов на посаду технічного директора. Зараз, після об'єднання компанії 86 з Khe Sim, у віці 31 року він є заступником керівника будівельного майданчика № 1. Попередником компанії Khe Sim – філії Північно-Східної корпорації – було підприємство Khe Sim, засноване в 1997 році. Сьогодні Khe Sim стало одним з провідних підприємств корпорації. Такі співробітники, як Дик, заробляють близько 25 мільйонів донгів на місяць, що є дуже високим доходом порівняно з робітниками в його рідному місті. Дик пишається тим, що працює в дисциплінованому, військовому середовищі Кхе Сім.

Деревне вугілля відплачує за послугу.

Говорячи про технології, багато хто згадує ранні часи, коли у Кхе Сім був лише один бульдозер і п'ять транспортних вантажівок. Зона видобутку займала 500 гектарів, простягаючись через сім районів і комун міста Кам Пха, з розпорошеними ресурсами, тонкими пластами та деякими вугільними пластами, які були «розтріскані» та деформовані. Управлінські навички та знання гірничої справи офіцерів і солдатів були обмеженими, і вони ще не опанували технології.

Зараз ситуація інша. Спираючись на благородні якості «солдатів дядька Хо» в поєднанні з традиціями «Дисципліни та єдності» шахтарів, Кхе Сім активно застосовує науку та технології, проактивно впроваджує інновації та модернізує своє обладнання для підвищення продуктивності праці та рівня безпеки.

Були застосовані нові технології, такі як мобільні гідравлічні рамні кріплення ZH1600/16/24F, гідравлічні кріплення XDY та гнучкі системи кріплення ZRY. Крім того, впровадження однобарабанної гірничої машини в операцію з видобутку пласта 10T збільшило продуктивність більш ніж у 1,9 раза порівняно з ручним видобутком, максимізуючи видобуток ресурсів.

Для покращення умов праці на підземних видобувних роботах компанія Khe Sim провела дослідження та виявила, що пласт 8 на рівнях -10/+45 на ділянці 3 придатний для розробки довгими забоями з використанням гнучкої системи кріплення ZRY. Капітан Нгуєн Ван Тханг, керівник ділянки 3, повідомив, що у березні минулого року було встановлено цю нову технологію видобутку, яка повністю виключила розробку довгими забоями із застарілими дерев'яними кріпленнями та одинарними гідравлічними балками.

За словами підполковника Тран Дик Тханя, заступника директора та голови профспілки компанії, механізована система м’якого кріплення ZRY використовується в процесі підтримки вибою, заміни застарілих опорних конструкцій, скорочення трудомісткості, покращення умов праці, вирішення проблеми підтримки вугільних пластів з крутими схилами, сприяння забезпеченню безпечного видобутку корисних копалин, ретельного видобутку ресурсів у вугільних пластах середньої потужності та створення нового розвитку у застосуванні передових технологій підземного видобутку в компанії.

Компанія також застосовує програмне забезпечення для розрахунків, встановлює централізовані станції моніторингу шахтного газу, автоматичні камери спостереження, керує вентиляцією шахт та використовує великі вентилятори з механізмами реверсу для скорочення часу будівництва шахтних тунелів, пришвидшення видобутку вугілля в гірничих районах, підвищення продуктивності праці та покращення умов праці.

Досягнення завжди є джерелом гордості, натхнення, впевненості та мотивації для всього персоналу та працівників постійно впроваджувати інновації та творити. Підполковник Та Куанг Чионг, керівник політичного відділу компанії, вважає, що якості солдата та шахтаря бездоганно поєднуються, створюючи покоління солдатів та шахтарів Кхе Сім сьогодні. Слухаючи розмови Чионга та прогулюючись шахтою, я бачив серед чорного вугілля очі, які прагнули опанувати технології. Прості та невибагливі в житті, але неймовірно рішучі в роботі.

Керівник електромеханічної групи Фам Ван Хан з гордістю розповів нам, що це найсучасніша насосна станція в корпорації. Важливо розуміти, що насосна станція – це серце кожної підземної шахти. Якщо насосна станція вийде з ладу або перестане працювати навіть на короткий час, шахтна вода затопить, затопивши мільйони тонн машин та обладнання та сотні людей. Це особливо актуально під час сезону дощів, коли ґрунтові води просочуються в породу та стікають у шахту. Тому в районі насосної станції не повинно статися жодних інцидентів.

Пропрацювавши інженером-електриком та механіком на шахті 13 років, Хань розуміє краще за будь-кого, що електрика подібна до кровотоку людського тіла. Електрика живить конвеєрні стрічки, обслуговує видобуток, систему дренажних насосів та вентиляційну систему. Оскільки шахтні тунелі довгі, виявлення та вирішення електричних проблем потрібно проводити швидко та точно.

Пан Нгуєн Хю Тхуонг, офіцер відділу безпеки, провів нас шахтою, супроводжуючи нас, як тінь. Я розумів, що підземний видобуток корисних копалин – це надзвичайно важка, небезпечна та небезпечна робота, тому вкрай важливо уникати зриву виробництва чи нараження робітників на небезпеку. Дисципліна та трудова етика військового середовища перетворили цих солдатів-робітників на більш зрілих та спокійних людей у ​​будь-якій ситуації.

Шахтарі були надзвичайно раді, що завершили зміну в шахті та благополучно повернулися.

Після години ходьби в шахті в мене заболіли ноги. Дюк засміявся і сказав: «Ти пройшов лише чверть тієї відстані, яку ми зазвичай проходимо щодня. Але нічого страшного, ми закінчили ходити, ходімо нагору».

З дна свердловини ми піднялися на поверхню за допомогою пристрою, який називається лебідкою-мавпою. Лебідка-мавпою нагадує канатну дорогу з прикріпленим до неї міцним залізним прутом. Кожен пруток має сидіння та підставку для ніг. Шахтарі сидять на ній невпевнено. Можливо, через свою форму, що нагадує мавпу, що гойдається, цей пристрій називають лебідкою-мавпою.

Підйом шахтою на поверхню тривав близько 20 хвилин. Мені подобалося відчуття, що я особливий пасажир. Кожен пасажир сидів на відстані приблизно десяти метрів один від одного. Ми не могли бачити один одного. Розмовляти дорогою було важко. Я проводив час, розмірковуючи про тунель, яким ми щойно проїхали, і про солдатів, які працювали під землею, викладаючись на повну.

Ґрунт, каміння, вугілля та піт випробовують терпіння шахтарів. Хоча ґрунт неродючий, а вугільні пласти бідні, вони завжди винагороджують робітників. Вугілля віддячує їм конвеєрними стрічками та кораблями, які старанно його завантажують. Звідси вугілля подорожуватиме далеко і широко, сприяючи вогню життя та збагачуючи традиції героїчних шахтарів Північно-Східного В'єтнаму.

Джерело: https://baoquangninh.vn/mot-gio-duoi-lo-cho-khe-sim-3313011.html