День вдячності та справедливості

Щорічно 10 серпня – «День жертв в'єтнамського агента Orange» – це не лише важлива подія, що згадує болісний розділ в історії країни, а й попередження для світу: війна ніколи не закінчується на полі бою, а її наслідки існують не лише в пам'яті.

Американські літаки скинули на Південний В'єтнам "Agent Orange"/діоксин.

10 серпня 1961 року американські військові розпочали кампанію з розпилення хімічних речовин у Південному В'єтнамі. Протягом десятиліття було використано понад 80 мільйонів літрів хімічних речовин, переважно «Агент Оранж», що містить діоксин – одну з найтоксичніших сполук, коли-небудь відомих. Результатом стало знищення мільйонів гектарів лісу, забруднення тисяч сільськогосподарських угідь і, найголовніше: втрата мільйонів людських життів.

Згідно зі статистикою В'єтнамської асоціації жертв дії агента Orange/діоксину, приблизно 4,8 мільйона людей зазнали впливу агента Orange, з яких понад 3 мільйони є прямими жертвами. Вони не лише страждають від фізичного болю, а й стикаються з бідністю та втратою можливостей у житті. Страждання не припиняються з першим поколінням, а передаються з покоління в покоління, що робить Agent Orange «тихою битвою», яка триває й донині.

Жертви «Агента Оранж» – здебільшого бідні, інваліди та люди похилого віку – зараз живуть у надзвичайно складних обставинах. Багато хто страждає від тяжких інвалідностей, не може працювати та повністю залежить від своїх сімей чи соціальної допомоги. У деяких сім'ях два чи три покоління є жертвами «Агента Оранж». Вони живуть у тіні хвороб, бідності та стигми – це болісна реальність, яку не можна ігнорувати.

Ці воєнні шрами — це не лише справа минулого, а й тривалий тягар сьогодення та майбутнього. І цей біль належить не лише В'єтнаму, а й є моральною, правовою та гуманітарною відповідальністю всього світу .

На сьогодні минуло понад 60 років з моменту розпилення Agent Orange над В'єтнамом. Однак, хоча багато американських ветеранів, які зазнали впливу Agent Orange, отримали компенсацію від уряду та хімічних компаній, що виробляли цю отруйну речовину, в'єтнамські жертви – ті, хто найбільше постраждав – досі не отримали відповідного вироку справедливості.

Багато позовів, ініційованих В'єтнамом та міжнародними правозахисними організаціями, були відхилені, посилаючись на «законні військові дії воєнного часу» — холодний та нелюдський аргумент, який заперечує право на життя та право на захист від болю та каліцтва мільйонам невинних людей.

Правда полягає в наступному: жодне юридичне обґрунтування не може виправдати систематичне використання токсичних хімікатів, які руйнують довкілля та шкодять здоров'ю людини. Відсутність належної компенсації жертвам дії «Агента Оранж» у В'єтнамі є не лише провалом міжнародної системи правосуддя, а й незагоєною раною в серці людства.

Протягом багатьох років Партія та Держава В'єтнам запровадили численні політики для підтримки жертв дії «агенту Оранж»: від соціальної допомоги, охорони здоров'я та реабілітації до освіти, професійної підготовки та підтримки засобів до існування. В'єтнамська асоціація жертв дії «агенту Оранж»/діоксину разом із сотнями благодійних організацій як у країні, так і за кордоном постійно об'єднують зусилля, щоб допомогти жертвам.

Однак підтримка з внутрішніх ресурсів залишається обмеженою порівняно з фактичними потребами. Більше ніж будь-коли, потрібна більш активна участь міжнародної спільноти: не лише через благодійні акції, але й через висловлювання, тиск та просування правових процесів, щоб забезпечити в'єтнамським жертвам справедливу компенсацію.

Правозахисні організації, міжнародні правові установи та компанії, що займаються виробництвом токсичних хімікатів, повинні визнати свою моральну та правову відповідальність. Відмова визнати в'єтнамських жертв справжніми жертвами є образою їхньої гідності та прав людини.

10 серпня – це не просто день пам’яті. Це привід нагадати кожному з нас – від пересічних громадян до політиків, від громадських організацій до бізнесу – що життя мільйонів людей досі залежить від затяжних наслідків війни.

Ніхто не обирає народжуватися в болю. Але кожен з нас може вирішити жити так, щоб дати надію тим, кому пощастило менше. Кожна дія, яким би малим вона не була – подарунок, добрий вчинок, наука, голос, що виступає проти несправедливості – це крок на шляху справедливості та людяності.

Відтепер нам потрібно культивувати дух відповідальності: ніколи не забувати історію, ніколи не забувати жертв і, особливо, ніколи не залишати нікого позаду, особливо тих, хто постраждав від наслідків війни.

Хімічна війна – одна з найнелюдніших форм війни, коли-небудь створених людством. Наслідки застосування «Агенту Оранж» у В'єтнамі є найяскравішим доказом цього. Це нагадує всьому людству, що будь-яке військове рішення, яке завдає шкоди цивільному населенню та довкіллю, є злочином.

Світ є свідком багатьох нових конфліктів, де сучасна зброя може миттєво знищити життя. Якщо ми не винесемо уроків з минулого, якщо ми не прислухаємося до голосів жертв операції «Агент Оранж», людство ризикує повторити помилку – цього разу не лише у В'єтнамі, а й будь-де на землі.

«День жертв дії агента Orange у В’єтнамі» – це не лише день висловлення вдячності та обміну враженнями, а й день нагадування людям про їхню совість. Це день, коли справедливість має перемогти. Це день, коли світ повинен серйозно усвідомити наслідки війни. І кожен в’єтнамець повинен запитати себе: що я зробив, щоб ті, хто переживає біль дії агента Orange, могли жити більш змістовним життям?

Бо справедливість не може чекати вічно. А людяність не повинна бути просто гаслом.

Дик Ань

Джерело: https://baolongan.vn/ngay-cho-tri-an-va-cong-ly-a200259.html