День вдячності та справедливості

Щорічно 10 серпня – «День жертв в'єтнамського агента Orange» – це не лише важлива подія, що згадує болісний розділ в історії країни, а й попередження для світу: війна ніколи не закінчується на полі бою, а її наслідки існують не лише в пам'яті.

Американські літаки розпилили Agent Orange/діоксин над Південним В'єтнамом

10 серпня 1961 року американські військові розпочали кампанію хімічного обприскування Південного В'єтнаму. Протягом десятиліття було використано понад 80 мільйонів літрів токсичних хімікатів, більшість з яких – Agent Orange, що містить діоксин – одну з найтоксичніших сполук, коли-небудь відомих. Результатом стали знищення мільйонів гектарів лісу, забруднення тисяч акрів сільськогосподарських угідь і, найголовніше, постраждали мільйони людських життів.

Згідно зі статистикою В'єтнамської асоціації жертв дії речовини Agent Orange/діоксину, близько 4,8 мільйона людей зазнали впливу речовини Agent Orange, з яких понад 3 мільйони стали безпосередніми жертвами. Вони не лише страждали від фізичного болю, а й стикалися з бідністю та втраченими можливостями в житті. Біль не припинявся в першому поколінні, а й передавався наступному – що зробило Agent Orange «тихою війною», яка триває й донині.

Жертви «Агента Оранж» – здебільшого бідні люди, люди з інвалідністю та люди похилого віку – зараз живуть у надзвичайно складних обставинах. Багато хто має тяжкі інвалідності, не може працювати та повністю залежить від своїх сімей або підтримки суспільства. Є сім'ї, в яких проживає 2-3 покоління жертв «Агента Оранж». Вони живуть у тіні хвороб, бідності та неповноцінності – болісної реальності, яку не можна ігнорувати.

Ці шрами війни — це не лише справа минулого, а й тягар сьогодення та майбутнього. І цей біль належить не лише В'єтнаму, а й є частиною моральної, правової та гуманітарної відповідальності всього світу .

Минуло понад 60 років з моменту застосування отруйного засобу Agent Orange у В'єтнамі. Однак, хоча багато американських ветеранів, які зазнали впливу Agent Orange, отримали компенсацію від уряду та хімічних компаній, які виробляли цю отруту, в'єтнамські жертви – ті, хто постраждав найбільше – досі не отримали належного правосуддя.

Багато позовів, ініційованих В'єтнамом та міжнародними правозахисними організаціями, були відхилені, посилаючись на «законні військові дії під час війни» – холодний та нелюдський аргумент, який заперечує право на життя та право на захист від болю та каліцтва мільйонів невинних людей.

Правда полягає в наступному: немає жодного юридичного виправдання для систематичного використання токсичних хімікатів для руйнування довкілля та здоров'я людини. Відсутність задовільного рішення щодо компенсації в'єтнамським жертвам дії агента Orange є не лише провалом міжнародної судової системи, а й незагоєною раною в серці людства.

Протягом багатьох років наша партія та держава впровадили багато політики для підтримки жертв «агенту Orange»: від соціальної допомоги, охорони здоров'я, реабілітації до освіти, професійної підготовки та підтримки засобів до існування. В'єтнамська асоціація жертв «агенту Orange»/діоксину та сотні вітчизняних та іноземних благодійних організацій постійно об'єднують зусилля, щоб допомогти жертвам.

Однак внутрішня підтримка все ще обмежена порівняно з фактичними потребами. Зараз як ніколи потрібна сильніша участь міжнародної спільноти: не лише через благодійні акції, а й через висловлювання, тиск та сприяння правовому процесу, щоб жертви у В'єтнамі могли отримати справедливу компенсацію.

Правозахисні організації, міжнародні правові установи та компанії, які були причетні до виробництва токсичних хімікатів, повинні усвідомити свою моральну та правову відповідальність. Відмова визнати в'єтнамських жертв справжніми жертвами є образою людської гідності та прав людини.

10 серпня – це не просто день пам’яті. Це привід нагадати кожному з нас – від простих людей до політиків, від громадських організацій до бізнесу – що життя мільйонів людей досі залежить від наслідків війни.

Ніхто не обирає народжуватися в болю. Але кожен з нас може обрати життя, яке дає надію тим, кому пощастило менше. Кожен маленький вчинок – подарунок, робота, стипендія, голос, що засуджує несправедливість – це крок на шляху справедливості та людяності.

Також від цього дня нам потрібно плекати дух відповідального життя: не забувати історію, не забувати жертв і, особливо, не залишати нікого позаду, особливо тих, хто страждає від наслідків війни.

Хімічна війна — одна з найнелюдніших форм ведення війни, коли-небудь вчинених людиною. Наслідки застосування «агенту Оранж» у В'єтнамі є найяскравішим доказом цього. Це нагадує всьому людству, що будь-яке військове рішення, яке завдає шкоди цивільному населенню та довкіллю, є злочином.

Світ є свідком багатьох нових конфліктів, де сучасна зброя може миттєво знищити життя. Якщо ми не винесемо уроків з минулого, якщо ми не прислухаємося до голосів жертв операції "Агент Оранж", людство ризикує повторити ті самі помилки – цього разу не лише у В'єтнамі, а й будь-де на землі.

«День пам’яті жертв в’єтнамського «Агента Оранж»» – це не лише день вдячності та обміну досвідом, а й день нагадування людям про їхню совість. Це день, коли потрібно відновити справедливість. Це день, коли світ повинен серйозно усвідомити наслідки війни. І кожен в’єтнамець повинен запитати себе: що я зробив, щоб допомогти тим, хто переживає біль «Агента Оранж», жити більш змістовним життям?

Бо справедливість не може чекати вічно. А людяність не повинна бути просто гаслом.

Дик Ань

Джерело: https://baolongan.vn/ngay-cho-tri-an-va-cong-ly-a200259.html