Лісові рейнджери в Куй Монг

На шляху до життєвого зростання після війни багато ветеранів є не лише хоробрими солдатами минулого, а й яскравими прикладами економічного розвитку та захисту довкілля сьогодення. Посеред неосяжного зеленого лісу Куй Монг живе така людина, пан Трієу Тьєн Чау. Своїми руками він здобув багатство на своїй батьківщині, і більше того, він зробив свій внесок у збереження лісів, у те, щоб зробити «легені» своєї батьківщини зеленішими.

Приймаючи нас у своєму будинку, збудованому в селі Ан Фу, пан Чау сказав: «Не враховуючи 155 гектарів лісу, які ми отримуємо для захисту, моя родина має майже десять гектарів кориці».

Слідуючи спогадам 72-річного ветерана з понад 50-річним партійним стажем, у 70-х роках минулого століття, виконуючи священний поклик Вітчизни, у віці лише 18 років, юнак дао Трієу Тьєн Чау попрощався зі своїм рідним містом І Кан (нині комуна Куй Монг), щоб вступити до армії.

У 1972 році його перевели з військового округу В'єтбак до 7-го полку інженерного корпусу Чионгшон із завданням відкривати дороги та захищати рух транспорту в ключових точках військової станції 42. У 1973 році його додали до формування 3-го корпусу, який воював у Гіалай та Контум . У бою на трасі 19 біля підніжжя перевалу Манг Ян він був поранений і був змушений звернутися до лікарні для лікування. Коли рана ще не повністю загоїлася, він наполіг на тому, щоб лікар дозволив йому повернутися до свого підрозділу та продовжувати бойові дії. Під час весняної генеральної наступальної кампанії 1975 року він та його підрозділ швидко звільнили Фантхьєт, а потім сіли на човен, щоб перетнути море та звільнити острів Чионгса. Після участі в боях за захист південно-західного кордону, на початку 1978 року, коли на північному кордоні була напружена обстановка, його перевели на роботу бойовим помічником міської команди Лаокай, а потім він командував ротою 3, батальйоном 5 полку Кьєн Куонг. Оскільки він був навчений та досвідчений у бою, він наказував підрозділу боротися стійко, хоробро та гнучко, використовуючи місцевість та рельєф місцевості для боротьби з ворожою армією, яка в рази перевищувала їхню силу. Звідти він блокував, виснажував та перешкоджав просуванню ворожої армії, захищаючи безпеку народу Лао Цай, який відступив у тил.

За численні кампанії та битви від Півдня до Півночі, за особливі бойові досягнення, пан Трієу Тьєн Чау був нагороджений партією та державою медалями «За військові подвиги» першого, другого та третього ступеня; медалями «За опору» першого ступеня; медалями «За визволення» другого та третього ступеня; медалями «Славний солдат» другого та третього ступеня; званнями «Рішучий перемогти солдат», «Хоробрий винищувач автотранспортних засобів»...

Ветеран Трієу Тьєн Чау активно брав участь у соціальній роботі та багато років обіймав посаду секретаря партійного осередку села Мінь Ан.

Після майже 20 років військової служби, через наслідки отриманих поранень, у 1986 році він повернувся до цивільного життя попри численні труднощі, коли країна щойно вийшла з воєнних років і скасувала режим субсидій. «Я завжди думав, якщо я не боюся важких, виснажливих і запеклих боїв, то чому я маю миритися з бідністю?» – зізнався пан Чау.

Стійка натура солдата, який відмовлявся відступати перед обличчям труднощів, спонукала його виконувати всю роботу, щоб утримувати свою сім'ю. Від роботи лісовим охоронцем до закупівлі лісової продукції, вирощування худоби та посадки лісів... вся робота, яка могла принести дохід. У пік своєї кар'єри він вирощував майже 200 гібридних диких кабанів, десятки буйволів та сотні курей для забезпечення ринку, заробляючи сотні мільйонів донгів щороку. Після періоду наполегливої ​​праці та старанності він та його родина стабілізували своє життя, побудували будинок, а їхні діти пішли до школи, зростаючи день за днем.

Ветеран Трієу Тьєн Чау не лише успішно процвітає в бізнесі , але й активно бере участь у соціальній роботі, наприклад, обіймає посаду голови Асоціації ветеранів, Асоціації фермерів громади І Кан (раніше) та багато років постійно обіймає посаду секретаря партійного осередку села Мінь Ан. Більшість людей у ​​селі, де живе його родина, належать до етнічної групи дао, кожна родина живе за рахунок пагорбів та лісів. Коли економіка сім'ї стабільна, він завжди займається благодійністю, допомагаючи людям поросятами, саджанцями та досвідом для розвитку економіки.

Як і багато людей одного покоління, які обрали ліси як друзів, землю як джерело життя, а наполегливість як компас, те, чого бажав пан Чау, здійснилося, коли у 2007 році уряд запровадив політику реорганізації лісових господарств, зокрема лісового господарства В'єт Хунг. Разом з деякими друзями з комуни пан Чау сміливо отримав майже 200 гектарів лісу в селі Донг Сонг для охорони. З моменту отримання лісу для охорони пан Чау більшу частину своєї енергії присвятив лісам. Щодня він долає десятки кілометрів, щоб патрулювати та запобігати незаконній експлуатації.

У нас, народу Дао, є звичай вирубувати ліси для сільського господарства або посадки господарських лісів. Тепер нам доводиться їх огороджувати та захищати. Контракт низький, тому всі члени команди захисту поступово звільнилися, і ми взяли на себе їх захист. Найскладніше було в перші роки, багато людей задавалися питанням, чому б нам не перетворити ліс на вирощування кориці чи акації? - поділився пан Чау.

Завдяки своїй волі та досвіду пан Чау наполегливо проводив кампанії та переконував людей у ​​користі лісів для їхнього життя та клімату. Найголовніше, що він довів усім, що отримує ліси для догляду, захисту, а не для експлуатації з метою перетворення на господарські ліси.

Дощ повільно вбирається, люди поступово розуміють, що в результаті лише після десяти років захисту дерева стають пишними. Заповідний ліс — це не лише джерело води, захисту довкілля, мирного життя для людей, але й джерело засобів до існування для збільшення доходів їхньої родини та багатьох місцевих домогосподарств, де є пагони бамбука, лікарські рослини... для повсякденного життя або постачання на ринок.

Незважаючи на свій похилий вік, ветеран Трієу Тьєн Чау все ще закликає своїх дітей та онуків захищати ліс і підтримувати селян деревами та саджанцями.

«Після перегляду офіційну площу було скорочено до 155 гектарів. Тепер, коли я старий, я більше не займаюся бізнесом, а натомість звертаюся до медицини, і водночас заохочую своїх дітей та онуків добре захищати ліс. Раніше експлуатувалися цінні лісові дерева, такі як: лат, сен, тау, дой..., я збираю їх, щоб посадити більше, щоб ліс розвивався сталим чином», – додав пан Чау.

«Товариш Чау є престижним членом партійного осередку, активно бере участь у роботі та робить внесок у розвиток місцевості. Він не лише добре розуміється на економіці, він та його родина також добре займаються благодійністю, підтримуючи селян деревами, насінням та досвідом для розвитку економіки та подолання бідності; особливо захист лісів приніс багато переваг місцевості для розвитку зеленого та сталого розвитку», – сказав секретар партійного осередку села Ан Фу Трієу Тьєн Хоа.

Своєю роботою ветеран Трієу Тьєн Чау є живим свідченням благородних якостей солдата в мирний час: стійкого, креативного та відповідального перед громадою. Від запеклого поля бою до збереження зелених «легень» він досі зберігає дух «солдатів дядька Хо» – живе з ідеалами, працює від душі та завжди прагне спільного блага. Він – це полум’я, яке надихає сучасне молоде покоління на роботу з розбудови батьківщини Куй Монг для зеленого та сталого розвитку.

Джерело: https://baolaocai.vn/nguoi-giu-rung-o-quy-mong-post881974.html