Голос Хранителя Гіри

Розташований на півдорозі до гори в селі Фхіенг-Ден, комуна Куанг Бач, мелодійний звук флейти хмонг резонує, розповідаючи історії про весну, незліченні любовні ринки та нездійснені романи. Флейтистом є пан Чао Фай Ло – «некваліфікований художник», який вміє грати на багатьох традиційних музичних інструментах і, що дивно, він також вручну виготовляє флейти, сопілки та губні арфи з бамбука, очерету та лісової деревини.

Пан Chảo Phái Lừ виконує на традиційних музичних інструментах хмонг.

Слідом за секретарем Молодіжного союзу комуни Куанг Бах ми відвідали пана Чао Фай Лу, якого селяни ласкаво називають «паном Лу-музикантом». Здалеку ми чули мелодійні, чарівні звуки флейти, іноді солодкі та ніжні, іноді зворушливі та щирі. У кухні, де палахкотів вогонь, пан Лу вміло ковзав пальцями по флейті, яку сам виготовив.

У традиційному дерев'яному будинку своєї родини він повісив багато музичних інструментів, таких як кхаен (тип губної гармошки), нхі (двострунна скрипка) та флейта... кожен з яких був ретельно відполірований до блиску.

Пан Лу розповів, що з дитинства любив музичні інструменти своєї етнічної групи. Чи то пас він буйволів та велику рогату худобу, чи працював у полі, чи вирушав у ліс, він завжди носив із собою губну варгану, кхаен або бамбукову флейту.

Першим музичним інструментом, на якому він навчився грати, була флейта хмонг. Пізніше, ведений пристрастю, він навчався у друзів та ремісників у своєму селі та став майстерним у грі на кількох інших інструментах, таких як двострунна скрипка (đàn nhị), цитра (đàn Tính), хмонгський губний орган (khèn), губний орган з листям (khèn lá) та піле…

За словами пана Лу, багато традиційних музичних інструментів хмонг дуже складно виготовити. Щоб добре на них грати та вміло користуватися, потрібен не лише талант, а й чимало часу. Що ж до нього, ведений пристрастю, він навчався сам, поступово вкладаючи душу в інструменти, так що щоразу, коли звучить флейта чи сопілка, це захоплює та приваблює слухача.

Коли ми висловили бажання послухати його гру на двострунній скрипці або бамбуковій флейті, пан Лу із задоволенням грав на скрипці та виконав пісню хмонгів «Чисте кохання» з її плавними, мелодійними мотивами: «О, моя люба! Стільки років я довіряв тобі своє кохання / Я так сильно тебе кохаю, але не наважувався сказати це / Ходімо зі мною на ринок кохання...»

«Збереження духу гір», навчання дітей любові до традиційних музичних інструментів.

Щоб зберегти культурну ідентичність етнічної групи хмонг, пан Лу навчив свого сина, Чао Мі Зянга, грати на кількох музичних інструментах.

Чао Мі Зянг поділився: «Мій батько дуже добре грає на губному органі та флейті хмонг, тому з дитинства я слухав багато музичних інструментів, і найбільше мені подобається флейта хмонг. Я почав вчитися грати на флейті у 6-му класі. Спочатку було дуже важко, але завдяки багаторазовій практикі я зараз досить вправно граю і можу грати багато пісень на флейті хмонг. Я навчуся грати на інших традиційних музичних інструментах, таких як губний орган хмонг та лютня тінь...»

Пан Чао Фай Ло — самоучка і вміє грати на багатьох різних музичних інструментах.

Пан Лу також безкоштовно навчає дітей у селі. Щоліта його маленький будинок лунає від звуків дітей, які вчаться грати на флейті, та молоді, яка грає на кхене (традиційному в'єтнамському духовому інструменті)...

«Деякі діти, навчившись грати на флейті, потім просять також навчитися грати на губній гуслі. Це робить мене щасливим», – поділився пан Чао Фай Ло.

Протягом багатьох років пан Чао Фай Ло брав активну участь у русі масового мистецтва та неодноразово отримував запрошення для участі в місцевих мистецьких виставах та конкурсах...

Його син, Чао Мі Зянг, також регулярно бере участь у культурних та мистецьких програмах у школі та в місцевому окрузі. На Фестивалі молодих художників 2024 року Зянг виконав сольний твір для флейти мовою хмонг під назвою «Весна приходить у село хмонг» та отримав нагороду за найкращий музичний інструмент.

Пані Льєу Тхі Нят Ле, секретар Молодіжного союзу комуни Куанг Бах, поділилася: «У минулому місцева громада також пропагувала та заохочувала пана Чао Фай Лу та його родину продовжувати зберігати та розвивати культурну ідентичність етнічної групи Монг, а також навчати молоде покоління знати та використовувати музичні інструменти своєї етнічної групи, щоб зберегти культурну ідентичність етнічних груп у цьому районі».

Не прагнучи титулів чи сертифікатів, цей чоловік з племені хмонг справді «зберігає душу гір» — своїми мозолистими руками та серцем, сповненим любові до своєї етнічної культури. На зворотному шляху пісня цього багатогранного «митця» досі лунала в наших вухах: «Твоя постать прекрасна, як свіжа квітка, твоя посмішка ніжна, як квітка на пагорбі… хо… хо…!»

Джерело: https://baothainguyen.vn/van-hoa/202510/nguoi-giu-thanh-am-cua-nui-9400188/