Під час повені в Ханої та північних провінціях після шторму №3 журналісту Хоанг Зунгу з News Center – Hanoi Radio & Television та його колегам було доручено репортаж про затоплені внаслідок сильних дощів райони багатьох приміських районів, через які протікають великі річки. Такі як район Ба Ві, місто Сон Тай, район Чуонг Мі, район Мі Дук...
Незважаючи на попередню підготовку, він та його колеги все одно стикалися з багатьма труднощами під час роботи в умовах повені, сильних дощів, перебоїв у русі та перешкод на транспорті. Було багато випадків, коли йому та його команді доводилося долати глибоку воду та брати човни у місцевих жителів, щоб дістатися до районів, які найбільше постраждали від пандемії.
Журналіст Хоанг Зунг та його колеги з Центру новин – Ханойського радіо та телебачення працюють під час шторму №3. Фото: NVCC
Група намагалася знайти райони та місцевості, які постраждали найбільше, вважаючи це можливістю розширити тему, уникаючи старих тем і водночас даючи столичній аудиторії краще розуміння життя та діяльності людей у «центрі повені» Ханоя. Протягом усього процесу роботи всі репортери станції пропагували дух солідарності та взаємопідтримки.
Журналіст Хоанг Зунг поділився: «Спочатку мене направило моє агентство до прибережних провінцій, таких як Хайфон і Тхайбінь, щоб репортувати про шторм №3. Після кількох днів подорожей провінціями мені та моїм колегам було доручено відвідати населені пункти міста, щоб зафіксувати ситуацію із сильними дощами та повенями. Зокрема, ми фіксували наслідки повеней для річок Ред-Рівер, Нхуе та Дей-Рівер, рівень яких швидко піднімався, а також терміново евакуювали людей до безпечних для уникнення повеней районів вночі. Буквально вчора (11 вересня) ми також вирушили фіксувати ситуацію з глибоким затопленням комуни острова Мінь Чау (Ба Ві), порушенням руху транспорту та затопленням сотень гектарів посівів…»
Як і журналіст Хоанг Зунг, журналіст Зуй Кхань (мультимедійний відділ газети «Кінь те та До ті») також мав майже тиждень, щоб працювати в багатьох районах, постраждалих від шторму №3 та затоплених районах Ханоя. Під час написання текстів, фотографування, монтажу відео він був під тиском роботи, але ніколи не відчував втоми чи виснаження.
Через його роботу в Медіа візуальна складова дуже важлива, тому він постійно їздить до затоплених комун та районів, завжди залишаючись поблизу місця події, щоб отримати найточнішу візуальну інформацію про рятувальні роботи та підтримку людей з боку влади всіх рівнів.
Журналістка Дуй Кхань (мультимедійна колонка) з газети «Kinh te & Do thi» працює на піщаній мілині посеред Червоної річки. Фото: NVCC
10 вересня, зіткнувшись зі складними погодними умовами, журналіст Зуй Хань та його колеги вирушили до піщаної мілини посеред Червоної річки, де проживають десятки домогосподарств, щоб зафіксувати факт мобілізації сил та транспортних засобів районною владою Тай Хо для підтримки переміщення людей та майна мешканців району Нгок Тхуй з піщаної мілини посеред Червоної річки. У той час дороги, що ведуть до піщаної мілини посеред мосту Лонг Б'єн, були сильно затоплені, що унеможливлювало пересування. На щастя, журналіст Зуй Хань зміг сісти на човен, щоб допомогти людям. Часом йому доводилося долати досить глибоку воду, намагаючись зняти на відео та зробити багато фотографій, щоб зафіксувати термінові кадри чергуючих сил. Відомо, що лише незабаром вся піщана мілина посеред Червоної річки була затоплена.
Журналістка Дуй Кхань поділилася: «Щоразу, коли я їду у відрядження до «гарячої точки» стихійного лиха, я досить ретельно готуюся з точки зору спорядження, іноді просто надягаю пару сандалій замість взуття. Працюючи в сезон дощів і штормів, я знаю, що мені доведеться переодягнутися в кілька комплектів одягу, але це моя робота! Під час роботи в затоплених районах я завжди намагаюся донести повідомлення про труднощі та втрати, які зазнають люди. Я просто сподіваюся, що кожна моя стаття стане містком, яким читачі зможуть поділитися з людьми, допомагаючи їм незабаром подолати труднощі».
Можна сказати, що історія журналістів Хоанг Зунга та Зуй Ханя – це лише два з сотень репортерів, які не бояться небезпеки та труднощів, готові присвятити себе роботі під час стихійних лих та повеней. Для них це не лише відповідальність та щоденна робота журналістів, а й спосіб поділитися з урядом, армією та мешканцями столиці інформацією про стихійні лиха.






Коментар (0)