Людина, яка «запалює» культурну ідентичність Бру-Ван К'єу

QTO - Протягом понад 20 років чоловік непомітно подорожував селами народу Бру-Ван К'єу, щоб зберегти традиційне ремесло парчового ткацтва, навчити грі на народних музичних інструментах та зберегти культурні цінності своєї етнічної групи. Це ремісник Хо Ван Хой (нар. 1972) із села Па Нхо, хутір 6, комуна Кхе Санх, якого місцеві жителі ласкаво називають «факелоносцем», забезпечуючи подальше існування культурної ідентичності Бру-Ван К'єу…

Збереження традиційного ткацтва та музичних інструментів.

Літнього дня, коли сонце сідає за пагорби, спека в гірському містечку Кхесань спадає. У громадському центрі села Па Ньо, хутір № 6, розпочинає свої чергові збори клуб народної культури Па Ньо. Ніжний звук бамбукової флейти поєднується з мелодійним струнним інструментом Та Лу та резонансними народними піснями Бру-Ван Кьєу, що лунають гірським лісом.

Протягом усієї сесії майстер Хо Ван Хой тихо спостерігав за грою та співом кожного учасника, особливо молодших, та коригував їх. Наразі він є головою клубу народної культури Па Нхо та вважається хранителем «душі» народного мистецтва та культурної ідентичності Бру-Ван К'єу в цій місцевості.

Протягом багатьох років, оскільки темпи сучасного життя призвели до поступового зникнення багатьох традиційних цінностей, пан Хой непомітно подорожував багатьма селами народу Бру-Ван К'єу, щоб навчити молодь грати на гонгах, флейтах та струнних інструментах Нхі та Та Лу; водночас він збирав та упорядковував стародавні народні мелодії.

Майстер Хо Ван Хой грає на інструменті Та Лу - Фото: PP

Він народився в родині Бру-Ван К'єу у прикордонному регіоні В'єтнаму та Лаосу, його дитинство було сповнене звуками гонгів та барабанів, лютні Та Лу, вечорами народного співу біля каміна та традиційними сільськими святами.

«У минулому майже кожен у селі вмів грати на музичних інструментах та співати народні пісні. Але потім життя змінилося, і багато молодих людей більше не цікавляться. Я боюся, що одного дня звуки струнних інструментів та флейт нашої етнічної групи зникнуть», – поділився пан Хой.

Це занепокоєння спонукало чоловіка, який звик займатися фермерством, знову навчитися грати на традиційних музичних інструментах. З 2007 року, коли він приєднався до ансамблю гонгів Па Нхо (попередника фольклорного клубу Па Нхо), він навчався у літніх ремісників, вивчаючи кожен ритм гонгу, мелодію флейти, техніку гри на струнних інструментах та мелодію народної пісні.

Без формальної освіти єдиним способом навчання було слухати та практикуватися самостійно. «Старійшини грали один раз, а я слухав, а потім знову практикувався ввечері. Якщо інструмент ламався, я лагодив його сам; якщо я чогось не знав, я продовжував питати», – згадував він.

Завдяки своїй наполегливості та любові до національної культури він пройшов шлях від учня до вправного гравця на багатьох музичних інструментах, таких як гонги, бамбукові флейти, сопілки, лютня Та Лу, лютня Нхі, ротова лютня тощо.

Не тільки це, він також склав нові тексти народних пісень Бру-Ван К'єу, прославляючи свою батьківщину, партію та президента Хо Ши Міна, а також єдність села, а потім навчав цьому жителів села.

«Щоб культура вижила, вона повинна йти в ногу з сучасним життям. Ми повинні зберегти старе, але також зробити його знайомим і привабливим для молодого покоління», – сказав він.

Окрім збереження музичних інструментів та народних пісень, пан Хой також є одним з небагатьох ремісників у комуні Кхесань, який зберігає традиційне ремесло ткацтва парчі. Коли він вільний від роботи, він сидить за своїм ткацьким верстатом, ретельно тчучи парчові тканини з візерунками, характерними для народу Бру-Ван К'єу.

Він сказав, що кожен візерунок розповідає історію про гори, струмки, поля та життя місцевих жителів. Багато місцевих жителів та туристів приходять замовляти його вироби, допомагаючи його родині заробляти додатковий дохід та поширюючи традиційну культуру.

Будучи вправним ткачем, він не приховував свого ремесла, а подорожував по багатьох місцях, щоб навчати його. У багатьох селах народу Бру-Ван К'єу в Куангчі та місті Хюе він залишався на кілька місяців, щоб допомогти селянам відродити ткацтво. В результаті багато покинутих ткацьких верстатів знову почали використовувати, і багато жінок заробляли на життя ткацтвом парчі.

Передаючи молодому поколінню

Протягом багатьох років пан Хой майже ніколи не відмовлявся від запрошень місцевих громад, коли їм потрібен був хтось, хто б навчав культурі Бру-Ван К'єу. Від віддалених сіл до шкіл, скрізь, де проводилися навчальні курси з народних пісень, музичних інструментів чи парчового ткацтва, він був там у традиційному вбранні зі своїми традиційними музичними інструментами.

Найбільше його хвилює, як змусити молодих людей Бру-Ван К'єу любити свою етнічну культуру. «Сьогодні забагато телефонів і соціальних мереж. Багато молодих людей віддають перевагу сучасній музиці. Якщо ми не передамо її далі, то через кілька десятиліть хто ще знатиме, як грати на гонгах, співати народні пісні та на інструменті Та Лу?» — зізнався він.

Тому протягом багатьох років його будинок став безкоштовною класною кімнатою для молоді села. Після роботи в полі діти збираються разом, щоб навчитися грати на флейті, гонгах та бамбукових губних гармоніках, а також співати народні пісні. Для багатьох шкіл у цьому районі пан Хой також став «вчителем» на позакласних заняттях з культури Бру-Ван К'єу.

Ремісник Хо Ван Хой навчає учнів народним пісням Бру-Ван К'єу та традиційним музичним інструментам - Фото: PP

Пані Хо Тхі Ту, директорка етнічної школи-інтернату Кхесань, розповіла, що протягом багатьох років школа регулярно запрошує ремісника Хо Ван Хоя викладати учням народне мистецтво та етнічну культуру.

«Хоча я не професійний викладач, мій доступний та зрозумілий стиль викладання зробив його дуже популярним серед студентів. Це допомагає зберегти та ширше поширювати культурну ідентичність Бру-Ван К’єу», – сказала пані Ту.

Для пана Хоя вивчення традиційних музичних інструментів — це не лише вивчення техніки, а й розуміння власної національної культури. Тому під час навчання він завжди викладає з великим терпінням.

«Гра на гонгах, струнних інструментах чи спів народних пісень вимагає не лише правильного вміння ритму та мелодії, але й розуміння того, як їх використовувати на весіллях, фестивалях чи святкуванні нового врожаю рису», – пояснив він студентам.

«Найцінніше в реміснику Хо Ван Хої — це не лише його талант, а й його волонтерський дух у збереженні та просуванні культури громади. Протягом десятиліть він займається фермерством, бере участь у роботі Вітчизняного фронту та Асоціації фермерів у своїй місцевості, а також присвячує свій час культурній діяльності, майже не рахуючи витрат. Він зробив значний внесок у збереження та просування етнічних культурних цінностей місцевості та отримав багато почесних грамот та подяк від різних рівнів та секторів», — сказала пані Тран Тхі Тхуонг, заступниця голови Народного комітету комуни Кхесань.

Хо Тхі Кім Ань, учениця 6-го класу етнічної школи-інтернату Кхесань, поділилася: «Вивчення народних пісень та культури етнічної групи Бру-Ван К’єу від вчителя Хоя допомогло нам ще більше зрозуміти та полюбити нашу етнічну ідентичність. Ми сподіваємося, що наша культура пошириться ще ширше».

Для народу Бру-Ван К'єу пан Хо Ван Хой не лише ремісник, а й тихий охоронець полум'я, який зберігає традиційну музику та пісні своєї етнічної групи, забезпечуючи їх подальший резонанс серед гірського хребта Чионгшон.

Фан Фуонг

Джерело: https://baoquangtri.vn/van-hoa/202606/nguoi-truyen-lua-ban-sac-van-hoa-bru-van-kieu-d1972a1/