Віра та прагнення до миру та процвітання в нову еру.

(Донг Най) – Вірш «Святкування дня народження Будди» – це пісня, багата на буддійську символіку, що поєднує національний дух, традиції секти Трук Лам Дзен та гордість за провінцію Куангнінь у нову еру. Використовуючи знайому форму шести-восьми віршів, автор створив ніжний, музичний потік, одночасно втілюючи спокійну медитацію та сповнений доброзичливих емоцій та залученого духу в'єтнамського буддизму.

Báo Đồng Nai•28/05/2026

З перших рядків: «Єн Ту Трук Лам, священний / Сімсот років Дхарми, що з'єднує гори та річки», вірш відкриває унікальний культурний та духовний простір Єн Ту, колиски дзен-секти Трук Лам у В'єтнамі. Лише двома короткими рядками автор розповідає про глибоку історію понад семи століть цієї дзен-традиції, глибоко вкоріненої в національній ідентичності. Слово «священний» не лише натякає на урочисту атмосферу священної гори Єн Ту, але й на незмінну життєву силу залученої буддійської думки в життя в'єтнамського народу.

Образ Чан Нян Тонга зображено з глибокою шаною: «Чан Нян Тонг, зі світлим серцем, практикував аскетизм і досяг просвітлення, започаткувавши лінію дзен-буддизму». Ці два рядки втілюють велику красу мудрого царя, який, привівши націю до перемоги над іноземними загарбниками, зрікся свого трону, щоб шукати просвітлення. Фраза «заснування лінії дзен-буддизму» означає як заснування секти дзен Трук Лам, так і основу співчуття та альтруїзму, яку він залишив нащадкам. Це лаконічний, але глибоко історичний та філософський стиль письма.

Автор продовжує згадувати Пхап Лоа та Хуєн Куанга: «Пхап Лоа мовчки продовжує Дхарму / Хуєн Куанг сіє дивовижне світло співчуття». Ці два рядки викликають уявлення про незмінний дух Трьох Патріархів Трук Лам. Слово «мовчки» чудове, тому що поширення буддизму зазвичай не є показним, а поширюється тихо. Тим часом «дивовижне світло співчуття» натякає як на світло буддійської мудрості, так і створює відчуття таємничості та чистоти.

Образ «Три Патріархи будують міст / Освітлюють дивовижний світ тисячу років» – це прекрасна метафора, яка розглядає Патріархів як духовний міст, що з'єднує минуле з сьогоденням, релігію з життям і людство з істиною, добром і красою.

Один із успіхів поеми полягає в її природному поєднанні священних храмів і пагод Єн Ту: «Хоа Єн оповитий безкінечними хмарами / Дзвони дзвонять, пробуджуючи незліченну кількість людей поблизу і далеко». Пагода Хоа Єн з'являється серед туманних гірських хмар, відображаючи справжню красу місця предків Єн Ту. Образ «дзвін дзвонів, що пробуджуються» є дуже символічним, натякаючи на те, що звук храмових дзвонів не лише резонує в просторі, але й пробуджує людську душу до добра.

«Нгоа Ван Ермітаж у сутінках / Тисяча сосен досі лунають медитативними піснями серця» - Нгоа Ван Ермітаж зображено з сильним почуттям дзен та поезії. «Медитативні пісні серця» - це ніжний вираз, що створює відчуття спокою та глибини. Вірш викликає звук вітру, що шелестить крізь сосни у високих горах, немов відлуння історії та буддійських вчень крізь століття.

Зображення пагоди Хюе Куанг з написом «Пагода Хюе Куанг серед гір / Тисячу років вона випромінює співчутливе світло» має красу, яка є водночас давньою та священною. «Співчутливе світло» — це дуже символічне зображення, що перетворює пагоду з неживої архітектурної споруди на джерело духовного світла, що освітлює серця людей.

Ще один примітний момент полягає в тому, що вірш не обмежується лише буддійською сферою, а й поширюється на любов до батьківщини: « Куангнінь з його дивовижними хвилями / Зустрічаючи день народження Будди, весна приносить мир і радість» та: «Халонг яскраво сяє разом з морем і небом / Дзвони Єн Ту дзвонять, несучи мир усюди». Ці два рядки мають яскраве, сучасне відчуття. Халонг постає одночасно величним і мирним, гармонійним поєднанням чудової природи та духовного життя цього героїчного гірничодобувного регіону. Автор майстерно поєднує море і небо Халонга з дзвонами Єн Ту, створюючи Куангнінь, який є одночасно сильно розвиненим і багатим на культурну глибину.

Зокрема, строфа: «Нова ера через гори та річки / В'єтнам робить кроки, щоб дотягнутися до моря та неба» вносить у твір дух часу. Це дуже чіткий прояв залученого буддизму: Дхарма не відокремлена від життя, а супроводжує розвиток країни. Образ «В'єтнам робить кроки, щоб дотягнутися до моря та неба» виражає прагнення до розвитку, інтеграції та потужного прогресу в нову епоху.

Заключні рядки: «Будда, Дхарма та Сангха яскраво сяють / Прекрасна земля нації славна» та «Нехай усе людство / буде сповнене незліченними піснями радості та щастя» звучать як велика молитва за людей, країну та світ . Це втілює співчутливий та доброзичливий дух, характерний для буддизму. Закінчення вірша «незліченними піснями радості» створює яскравий післясмак, відкриваючи вірш у мирне та щасливе життя.

Художньо, вірш майстерно використовує розмір шість-восьми, з ніжним, легким для читання та розуміння ритмом. Мова проста, але багата на образи, багато рядків несуть глибоку медитативну якість. Автор вдало поєднує історичні, духовні та ностальгічні елементи, відображаючи дух часу в єдиній поетичній нитці. Можна сказати, що «Святкування дня народження Будди» — це не лише вірш, що оспівує значне буддійське свято, а й вираз вдячності корінню національної культури, оспівування краси секти Трук Лам Єн Ту Дзен та щире прагнення миру та процвітання для батьківщини в нову епоху.

Джерело: https://baodongnai.com.vn/van-hoa/202605/niem-tin-khat-vong-hoa-binh-hung-thinh-trong-ky-nguyen-moi-4e6140d/