Місце, де наше коріння чекає на наше повернення.

Щоразу, коли містом проносяться холодні мусонні вітри, у серці людини, яка живе далеко від дому, як я, виникає почуття туги.

Піднос для пожертвувань на Тет (Місячний Новий рік) - Фото: Надано автором

Я пам'ятаю старий, напівзруйнований одноповерховий будинок в кінці глухого кута серед білих піщаних дюн Бінь Са, де рукостискання трьох поколінь залишалися теплими серед злетів і падінь родини, заплямованої багнюкою.

Трикімнатний будинок – це реліквія, залишена моїм прадідом, яка міцно стояла крізь незліченні шторми своїми грубими стінами з латеритної цегли. Я часто торкаюся цих крихітних отворів у камені, відчуваючи, ніби торкаюся очей часу, мовчки спостерігаючи, як дорослішають його нащадки.

У центральній кімнаті розташований вівтар предків – серце родини, нагадування нащадкам про принцип «пити воду, пам’ятаючи про джерело». Будинок стоїть тихо, з дзюркотливим струмком з одного боку та спокоєм похоронних курганів у районі Донг До з іншого. Переступивши ворота з двома високими кокосовими пальмами, ви залишаєте позаду всю міську метушню, залишаючи лише зв’язок зі своїм корінням.

Під золотим весняним сонцем, у тіні карамболи та акації, мирно лежить родова святиня братів і сестер мого дідуся — тих, хто загинув у дуже молодому віці через війну.

Мій дід казав, що це «живі реліквії», щоб його нащадки ніколи не забули, де вони виросли. Поруч із ними стояло старе абрикосове дерево, згинаючись під вагою гілок, чекаючи Тет (місячного Нового року).

Колись ми з братом і сестрою змагалися, хто зриває листя з абрикосового дерева на Тет (місячний Новий рік), і наш сміх лунав по всьому саду. Тепер кожен з нас пішов своїм шляхом: один в армії, інший працює далеко від дому, а я поглинутий навчанням. Залишився лише дідусь, який тихо зриває кожен абрикосовий листок, ніби рахуючи дні до повернення онуків.

Абрикосові дерева у повному розквіті під час Тет (місячного Нового року) - Фото: Надано автором

Мої спогади часто надовго затримуються на кухні з її почорнілими кроквами, заплямованими сажею та димом. Бабуся Бей була сестрою мого дідуся, і вона жила з нашою родиною з того часу, як я була немовлям. Вона ніколи не виходила заміж і не мала дітей, присвятивши все своє життя турботі про мого батька, моїх тіток, моїх братів і сестер разом з моїми бабусею та дідусем.

Під темним, пошарпаним черепичним дахом бабуся сиділа біля потріскуючого вогню, обмахуючись віаром і тихо співаючи: «Вітер несе гірчичну зелень до небес, коріандр залишається, щоб пережити гіркоту життя…». Бабуся померла чотири місяці тому. Цієї весни кухня все ще тут, але колискова вже згасла. Старий бамбуковий вентилятор все ще лежить біля печі, його зношені бамбукові планки все ще відтінені теплом худих рук бабусі.

Я раптом зрозумів, що тепло дому криється не в його стінах, а в присутності його мешканців. Коли люди йдуть, на кухні залишається лише холодний попіл, що нагадує мені, що саме люди справді підтримують тепло вогню в місці, куди хочеться повернутися.

Туга та передчуття, що відчуваються щоразу, коли рік закінчується та наближається Тет (місячний Новий рік) - Фото: Надано автором

Невелике село біля глухого кута зараз тихе. Сусідні будинки порожні, бо літні люди померли, а їхні діти переїхали далеко, щоб розпочати власний бізнес. Але на подвір’ї моїх бабусі й дідуся атмосфера Тет досі витає біля золотої купи соломи та рядів коріандру й капусти, що квітнуть яскравими жовтими квітами.

Я прагну гострого смаку маринованої цибулі-шалот, пікантного смаку солоної свинини з рибним соусом, смаку, який я не можу знайти, скільки б чудових будівель я не проходив. Простими радощами дітей тоді було сидіння на маленькому возі, запряженому волами, та смакування шматочка соковитого сушеного кокосу, затиснутого між хрусткими рисовими крекерами.

Я пам'ятаю ті пізні післяобідні вечори наприкінці року, як ми з дідусем йшли копати пісок для заміни курильниць. Ми копали глибоко, щоб знайти найчистіший, найчистіший пісок, щоб запропонувати його нашим предкам. Він сказав: «Якщо пісок чистий, то й наші серця мають бути чистими, коли ми запрошуємо наших предків прийти та відсвяткувати Тет». Їжа 30-го числа Тету була подана в урочистій тиші, священне запрошення для наших предків повернутися та возз'єднатися.

Я поніс із собою надії та сподівання своєї родини, коли покинув рідне місто заради міста. Дорослі часто радили мені: «Наполегливо вчися, щоб мати краще життя, не працюй у полі, як ми це робили вдома». Але, як не парадоксально, щоразу, повертаючись додому, я не хотів їхати. Я завжди вибирав останній автобус, щоб просто вдихнути ще трохи аромату палаючого пальмового листя в ті пізні післяобідні вечори наприкінці року.

Чим далі я подорожую, тим більше усвідомлюю: є місця, за якими я сумую дедалі більше, чим далі я від'їжджаю, і чим більше я сумую за ними, тим більше хочу повернутися. Навіть якщо старість забере моїх бабусю та дідуся, мої батьки будуть тими, хто продовжить сімейну спадщину на цій землі.

Будинок може бути старим, навколишнє середовище може бути тихим, але він ніколи не втрачав свого тепла. Бо це джерело, місце, яке завжди радо приймає горобців, у яких «виросли крила».

Серед величних будівель я знаю, що мені пощастило, що я все ще маю жменю білого піску, яким можу пишатися, теплий вогонь, який заспокоює мою душу, і дах над головою, де я можу вічно відчувати себе коханою дитиною.

Запрошуємо читачів взяти участь у конкурсі літер «Весняний дім» .

Як джерело духовного живлення під час святкування Нового року за місячним календарем, газети Молодь Разом з нашим партнером, цементною компанією INSEE, ми продовжуємо запрошувати читачів взяти участь у конкурсі письменницьких робіт «Весняний дім», щоб поділитися та представити свій дім – вашу теплу та затишну гавань, її особливості та незабутні спогади.

Будинок, де народилися та виросли ваші бабуся з дідусем, батьки та ви; будинок, який ви збудували самі; будинок, де ви святкували свій перший Тет (місячний Новий рік) зі своєю невеликою родиною... усі вони можуть бути подані на конкурс, щоб представити їх читачам по всій країні.

Стаття «Теплий дім навесні» не повинна була раніше брати участь у жодному письменницькому конкурсі або бути опублікованою в будь-яких ЗМІ чи соціальних мережах. Автор несе відповідальність за авторські права, а оргкомітет має право редагувати статтю, якщо її буде обрано для публікації у виданнях. Молодь Вони отримуватимуть роялті.

Конкурс триватиме з 1 грудня 2025 року по 15 січня 2026 року, і до участі запрошуються всі в'єтнамці, незалежно від віку чи професії.

Стаття «Теплий дім весняного дня» в’єтнамською мовою повинна містити максимум 1000 слів. Рекомендується включати фотографії та відео (фотографії та відео, взяті із соціальних мереж без авторських прав, не приймаються). Записи прийматимуться лише електронною поштою; поштові відправлення не приймаються, щоб уникнути втрати.

Записи слід надсилати на електронну адресу maiamngayxuan@tuoitre.com.vn.

Автори повинні надати свою адресу, номер телефону, адресу електронної пошти, номер банківського рахунку та ідентифікаційний номер громадянина, щоб організатори могли зв’язатися з ними та надіслати авторські гонорари або призи.

Співробітники газети Молодь Члени родини можуть брати участь у конкурсі письменницьких робіт «Весняне тепло», але не розглядатимуться для отримання призів. Рішення оргкомітету є остаточним.

Весняна церемонія нагородження притулку та запуск спеціального весняного випуску для молоді

До складу журі входили відомі журналісти, діячі культури та представники преси. Молодь Журі розгляне роботи, що пройшли попередній тур, та обере переможців.

Церемонія нагородження та презентація спеціального весняного випуску Tuoi Tre заплановані на кінець січня 2026 року на книжковій вулиці Нгуєн Ван Бінь у Хошиміні.

Приз:

1-й приз: сертифікат на 10 мільйонів донгів, весняний випуск Tuoi Tre;

1-й приз: 7 мільйонів донгів + сертифікат, весняний випуск Tuoi Tre;

1-й третій приз: 5 мільйонів донгів + сертифікат, весняний випуск Tuoi Tre;

5 втішних призів: 2 мільйони донгів кожен + сертифікат, весняний випуск Tuoi Tre.

10 нагород «Вибір читачів»: 1 мільйон донгів кожна + сертифікат, весняне видання Tuoi Tre.

Бали за голосування розраховуються на основі взаємодії з публікацією, де 1 зірка = 15 балів, 1 серце = 3 бали, а 1 лайк = 2 бали.

Повертаючись до теми

ТРІНХ-КУОК-В'ЄТ

Джерело: https://tuoitre.vn/noi-nguon-coi-doi-ta-ve-20260112150408674.htm