«Запікання» та «запікання» чи «варіння» та «запікання»?

У програмі «В'єтнамський король мов» учасники мали заповнити пропуски, щоб завершити речення: «Буйволи... вилуплюється свиня». Учасник не зміг його заповнити та «пропустив»; відповідь програми була такою: «Буйволи зменшуються, вилуплюється свиня». До речі, радник «В'єтнамського короля мов» надав подальший аналіз:

«Є таке прислів’я: «Зять не повинен смажити буйволиного м’яса, а невістка не повинна смажити залишки рису». Чому? Тому що під час смаження буйволине м’ясо стискається, як і залишки рису; смаження робить його ще меншим. Тому, якщо зять смажить буйволине м’ясо, його легко запідозрити в тому, що він таємно його їсть; навпаки, якщо невістка смажить залишки рису, її легко засудити за те, що вона їсть його під час смаження».

Чому тут говорять про «смаження буйволиного м’яса»? Чи випадково радник обмовився? Але як «помилку» можна було повторити тричі поспіль зі «смаженням буйволиного м’яса»?

Ми спробували пошукати в Google за ключовими словами «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола...», і більшість результатів показували: «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис». Лише онлайн-журнал Nguoi Do Thi (nguoidothi.net.vn) відображав заголовок «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола...». Виявилося, що це стаття радника короля в’єтнамської мови, опублікована 10 березня 2017 року, яка містила уривок: «М’ясо буйвола значно стискається при смаженні або тушкуванні. Ціла «партія» купленого та смаженого м’яса буйвола заповнить лише тарілку середнього розміру...». Тож помилки не було. Альтернативний варіант, який надав радник, був таким: «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати залишки рису». На нашу думку, фраза «смажити м’ясо буйвола» в першій частині є неправильною.

Що стосується тексту, пошук у В'єтнамській скарбниці прислів'їв (під редакцією Нгуєн Суан Кінь) показує, що найчастіше фіксований варіант такий: «Зять не повинен готувати м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис» (здебільшого опубліковані до 1945 року, включаючи: Прислів'я Ан Нам - Ву Нху Лам; Прислів'я та народні пісні - Фам Куїнь; Нам Ам Су Лоай - Ву Конг Тхань; Прислів'я та народні пісні - Нгуєн Ван Нгок...). Далі йдуть такі варіанти, як: «Зять не повинен готувати м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис»; «Зять не повинен варити м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис»; «Зять не повинен тушкувати м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис»...

Крім того, існують варіації в практиці: зять не повинен готувати м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати залишки рису; зять не повинен смажити м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати залишки рису; зять не повинен готувати м'ясо буйвола, невістка не повинна розігрівати клейкий рис,...

Що ми можемо спостерігати з деяких наведених вище варіацій? Це близька симетрія, як за розміром, так і за значенням, пар: готувати >< готувати; варити >< готувати; варити >< смажити; смажити >< смажений; зять >< невістка; м'ясо буйвола >< залишки рису...

Повторення дієслова «запікати» (або «смажити») порушує баланс, втрачаючи притаманну структурі відмінність від народного прислів’я. Крім того, у прислів’ї народна традиція встановлює відповідну пару щодо способів приготування: м’ясо буйвола зазвичай асоціюється з варінням, смаженням тощо, тоді як рис/липкий рис – зі запіканням, приготуванням на пару тощо. Однак консультант представляє спосіб приготування та страву, які є незнайомими: «запікання м’яса буйвола» → «смажене м’ясо буйвола». Це називається «незнайомим», тому що у в’єтнамській мові «запікання» зазвичай розуміється як: покласти їжу в каструлю/каструлю, нагрівати її та постійно помішувати до готовності. Це «запікання» в точному сенсі «запікання залишків рису». М’ясо буйвола майже ніколи не готується таким чином.

Таким чином, враховуючи всі три аспекти: текстові докази, симетричну структуру та практичне значення, варіант «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола, невістка не повинна смажити залишки рису» важко прийняти. Заміна «готувати» та «смажити» на «смажити» у першій частині не лише порушує паралельну структуру, а й вводить у прислів’я нетиповий спосіб приготування, чужий традиційному народному кулінарному досвіду.

Ми приймаємо лише варіанти, де перша частина звучить як «готування м’яса буйвола», «смаження м’яса буйвола» тощо, оскільки вони задовольняють вимоги точності змісту та структурної збалансованості прислів’я. Слід також додати, що, хоча він не такий поганий, як варіант «смаження м’яса буйвола», варіант «варіння м’яса буйвола» не є хорошим і не дуже точним, оскільки насправді майже ніхто не готує цю страву.

Довідка: Вебсайт cadao.me пропонує кілька варіантів:

- Зять не повинен смажити м'ясо буйвола, а невістка не повинна розігрівати клейкий рис. Слово «смажити» тут не має неправильного значення, але воно неправильне з точки зору розміру та рими.

- «Зять не повинен смажити м’ясо буйвола / Невістка не повинна смажити водяний шпинат». В обох частинах цього прислів’я повторюється слово «смажити», подібно до повторення слів «смажити» та «запікати». Крім того, cadao.me включає слово «водяний шпинат» і пояснює: «М’ясо буйвола та водяний шпинат значно зменшуються при приготуванні на вогні, тому того, хто смажить ці дві страви, можна сплутати з тим, хто таємно їх їсть», що також є помилкою. Це пояснюється тим, що водяний шпинат не є типовим овочем, який значно зменшується, і, безумовно, не є відповідним порівнянням з «м’ясом буйвола».

Ман Нонг (автор)

Джерело: https://baothanhhoa.vn/rang-va-rang-nbsp-hay-nau-va-rang-284182.htm