BHG – Тримаючи в руках примірник газети «Ха Зіанг» з її гарним дизайном, яскравими кольорами та насиченим змістом, не всі знають, що цей успіх є результатом зусиль редакційної колегії, кожного репортера, редактора, графічного дизайнера, а також внеску працівників «друкарні».
13 квітня 2025 року виповнюється 61-ша річниця розвитку та зростання газети «Ха Зіанг». Протягом цього шляху покоління керівників, співробітників, репортерів та редакторів газети «Ха Зіанг» постійно долали труднощі, впроваджували інновації та творили; успішно виконуючи покладені на них політичні завдання. Завжди супроводжуючи газету «Ха Зіанг», сприяючи покращенню якості газети, задовольняючи інформаційні та розважальні потреби читачів і виконуючи політичні завдання місцевості – це Акціонерне товариство «Ха Зіанг», яке часто ласкаво називають «Друкарнею».
 |
| Техніки з електронного набору текстів у редакції у 2003 році. Фото: АРХІВ |
Технологія друку газет розвивалася разом з часом, але був час, коли для того, щоб газета дійшла до читачів, вона мала пройти процес «набору свинцової верстки», завдання, яке зараз залишилося лише в пам'яті старших поколінь журналістів. До появи технології електронного набору першим кроком у друку газет була набір свинцової верстки. Після того, як рукописи новинних статей і фотографій були відредаговані та набрані, графічний дизайнер створював макет. Після затвердження редакційною колегією макет надсилався до друкарні.
У друкарні того часу всі шрифти різних стилів і розмірів для друку газет відливали зі свинцевого металу. Шрифти розміщували в лотках, кожен з яких був розділений на менші відсіки, що містили один шрифт в алфавітному порядку (a, b, c). Набірники, тримаючи в одній руці невелику форму (завширшки з газетну колонку), брали кожен шрифт і розташовували його відповідно до рукопису, але у зворотному порядку, читаючи справа наліво. Окрім запам'ятовування розташування відсіків для літер, наборщикам також потрібна була навичка читання літер у зворотному порядку. Коли колонка була заповнена шрифтами, форму ретельно обмотували мотузкою. Потім друкар наносив чорнило на шрифт і друкував копію на газеті для перевірки. Якщо були якісь помилки, вони мали видалити неправильні літери та замінити їх правильними. Під час перестановки шрифту їм доводилося розраховувати та обговорювати з редакційною колегією газети та графічним дизайнером коригування розміру та форми шрифту. Після того, як шрифт точно підігнано відповідно до дизайну, його закріплюють міцною залізною рамкою (розмір рамки такий самий, як одна газетна сторінка), а потім подають у друкарський верстат.
Після друку газети наборщики повинні були точно перемістити літери з друкарського верстата в оригінальні пази для літер у лотку, щоб підготувати їх до наступної сторінки. Процес взяття літер з друкарського верстата та повернення кожної літери в її оригінальну пазу вимагав абсолютної точності, оскільки якщо літери не були розміщені в правильних пазах, наступні спроби набору були б невдалими. Набір газет не був фізично вимогливим, але вимагав ретельності, терпіння, майстерності та швидкої реакції. Необхідність — мати винахідливості; кожна людина мала знайти креативні способи підрахунку літер, обчислення поділу на колонки та оформлення газетної сторінки. Вони стали настільки вправними, що іноді їм навіть не потрібно було дивитися на пази для літер, щоб вибрати правильні літери для набору.
Щоб надрукувати газету, потрібно було не просто розташувати шрифт відповідно до заздалегідь визначеного макета. Зміни відбувалися часто; багато разів, після того, як набір був завершений і готовий до друку, неочікувані пропагандистські вимоги з провінції вимагали змін до новинних статей. Потім наборщики видаляли старі статті та переставляли їх, працюючи всю ніч, щоб вкластися в терміни друку. Іноді траплялися відключення електроенергії, що змушувало їх використовувати ліхтарики для освітлення приміщення. Багато днів вони працювали з обідньої перерви до ночі, щоб вчасно надрукувати газету. Два-три випуски на тиждень, не кажучи вже про інші провінційні видання, були важкою працею, але наборщики та друкарський персонал завжди з ентузіазмом ставилися до своєї роботи. Як старанні бджоли, вони ретельно та тихо працювали, щоб газета була безпомилковою, вчасно видавалася та якомога швидше доходила до читачів.
Одна з «набірників літер» тієї епохи зараз є заступницею керівника цеху додрукарської підготовки в акціонерному товаристві друкарні «Ха Зіанг», пані Вуонг Тхі Хонг. Її мати, пані Май Тхі Сом, вийшла на пенсію понад 20 років тому, також багато років працювала «набірником літер» і передала значну частину свого досвіду колегам та пані Хонг. Згадуючи ті важкі часи, пані Вуонг Тхі Хонг сказала: «У ті дні, коли ми старанно набирали літери, наші руки та ноги завжди були в чорних плямах, але ми все одно були щасливі. Багато днів, чекаючи на новини з газети «Ха Зіанг», щоб забезпечити ранню публікацію, друкарській команді разом з керівниками, редакторами та графічними дизайнерами газети доводилося працювати до 3-4 ранку, щоб закінчити. Випуски йшли один за одним, це була важка та складна робота, але наборщики та ті, хто працювали в друкарні, завжди були захоплені та віддані своїй професії». Важкі часи минули; тепер журналістика ведеться в електронному вигляді, все робиться на комп’ютері, що робить її швидшою, зручнішою та точнішою.
Пан Ха Ван Транг, голова ради директорів акціонерного товариства «Ha Giang Printing», зазначив: «Протягом багатьох років компанія постійно інвестувала в обладнання, модернізувала свою систему офсетного друку, застосовувала технології у виробництві та впроваджувала інновації у виробництво, щоб постійно покращувати потужності та якість публікацій, щоб задовольнити дедалі вищий попит ринку. Сучасні друкарні більше не потребують багатьох кроків, як це було зі старими друкарськими машинами, їм потрібно лише працювати на панелі керування (ПК), щоб створювати барвисту, високоякісну продукцію. Це економить час, а продуктивність праці значно вища, ніж раніше. Порівняно зі старою системою друку, яка займала 5 годин для завершення готового продукту, ця система займає лише 50% часу для завершення цілого випуску газети. Поряд з друком газети «Ha Giang», процес друку інших видань також постійно впроваджується та вдосконалюється».
Технологія набору тексту більше не використовується, а працівники тих днів вийшли на пенсію, але для акціонерного товариства друкарні «Хазянг» та газети «Хазянг» «свинцевий набор» залишається яскравим спогадом.
Данг Фуонг Хоа
Джерело: https://baohagiang.vn/van-hoa/202504/sap-chu-chi-mot-thoi-de-nho-5ac6699/
Коментар (0)